ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2007 р.
№ 47/525-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Грейц К.В.,
суддів :
Бакуліної С.В.,
Кривди Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
касаційних скарг
- Харківської міської ради Харківської області;
- Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної
інвентаризації"
на постанову
від 01.10.2007 року Харківського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 47/525-06
господарського суду
Харківської області
за позовом
Прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі
Харківської міської ради та Регіонального відділення Фонду
державного майна України по Харківській області
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра";
2. Державного підприємства "Завод ім.В.О.Малишева"
про
визнання недійсним договору, визнання недійсним витягу про
реєстрацію права власності та повернення до державної власності
нежитлової будівлі
в судовому засіданні взяли участь представники :
від прокуратури:
від позивача:
не з'явились
Ніколенко Я.О. (довіреність від 28.12.2006р.
№08-11/3053/2-06); Авраменко С.В. (довіреність від 10.01.2007р.
№08-11/37/2-07)
від відповідача-1:
Вєдєньйова М.М. (довіреність від 01.06.2007р. б/н)
від відповідача-2:
від заявника касаційної скарги - Харківське МБТI:
не з'явились
Басараб В.М. (довіреність від 19.11.2007р. № 3751)
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя
Светлічний Ю.В.) від 18.12.2006 року, залишеним без змін
постановою Харківського апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Слюсарева Л.В., судді -Білоконь Н.Д., Фоміна
В.О.) від 01.10.2007 року, по справі № 47/525-06 в задоволенні
позову відмовлено повністю.
В касаційній скарзі Харківська міська рада просить скасувати
ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення про
задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на
порушення норм матеріального та процесуального права, а саме:
пунктів 3, 4 ст.104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.116 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.ст.74, 75 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, ст.16
Закону України "Про дошкільну освіту" ( 2628-14 ) (2628-14)
, ст.ст.18, 63
Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ) (1060-12)
, ст53 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.ст.203, 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
В касаційній скарзі КП "Харківське міське бюро технічної
інвентаризації" просить скасувати ухвалені по справі судові акти
та передати справу на розгляд суду першої інстанції, посилаючись
на порушення норм процесуального права, а саме, що рішення по
справі стосується прав і обов'язків підприємства заявника, яке не
було залучене до участі у справі.
Відзиву на касаційні скарги сторони не надіслали.
Представники прокуратури та відповідача-2 не скористались
наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної
інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційних скаргах представника
позивача-1 та представника КП "Харківське міське бюро технічної
інвентаризації", які підтримали викладені в них доводи,
заперечення на касаційні скарги представника відповідача-1,
перевіривши правильність застосування норм матеріального права
апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга Харківської міської ради підлягає частковому задоволенню, а
у задоволенні касаційної скарги КП "Харківське міське бюро
технічної інвентаризації" має бути відмовлено, враховуючи
наступне.
Прокурор міста Харкова звернувся до суду з позовом в
інтересах держави в особі Харківської міської ради Харківської
області та Фонду Державного майна України Регіонального відділення
по Харківській області про визнання недійсним договору
купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07.03.2006 року, про
визнання недійсним витягу про реєстрацію права власності №10079470
від 14.03.2006 року та про повернення нежитлової будівлі літ."А-2"
загальною площею 3 264,1 кв.м., розташованої в м. Харкові по пр.
Гагаріна,43-Г, до державної власності України. В позовній заяві
прокурор зазначає, що зміст оспорюваного правочину (договору)
суперечить вимогам чинного законодавства, а саме: 6, 18, 34, 63
Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ) (1060-12)
, ст.ст.2, 16 Закону
України "Про дошкільну освіту" ( 2628-14 ) (2628-14)
, що є підставою для
визнання його недійсним на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
. Порушення інтересів держави прокурор вбачає у тому, що
приміщення державного дошкільного навчального закладу вибуло з
державної власності та не було передано на безоплатній основі з
державної до комунальної власності.
Відмовляючи в задоволенні позову суди виходили із наступного.
1.Укладенням спірного договору купівлі-продажу не були
порушені які-небудь права або охоронювані законом інтереси Фонду
державного майна України, а отже, що Регіональне відділення Фонду
по Харківській області є неналежним позивачем у справі, оскільки
основними завданнями Фонду відповідно до Тимчасового положення про
Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної
Ради України від 07.07.1992 року № 2558-ХII ( 2558-12 ) (2558-12)
, є захист
майнових прав України на її території та за кордоном, здійснення
прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх
приватизації, створення спільних підприємств, здійснення
повноважень орендодавця державних підприємств, а спірний договір
купівлі-продажу укладений не в процесі приватизації Державного
підприємства "Завод ім.В.О.Малишева".
Оскільки згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від
06.04.1998 року № 453 "Про перелік підприємств, установ і
організацій, що належать до сфери управління Міністерства
промислової політики" ( 453-98-п ) (453-98-п)
, Державне підприємство "Завод
ім. В.О. Малишева" належить до сфери управління Міністерства
промислової політики України, то у відповідності до вимог частини
2 статті 75 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
це
підприємство мало право відчужувати майнові об'єкти, що належать
до основних фондів, лише за попередньою згодою Міністерства
промислової політики, і, як правило, на конкурентних засадах.
Матеріалами справи підтверджується, що відчуження спірного
майна було проведено за згодою органу управління - Міністерства
промислової політики України, наданою листом від 07.02.2006 року №
10/7-1-134, на конкурентних засадах, а саме шляхом проведення
аукціону (публічних торгів) Харківським аукціонним центром, філією
ДАК "НМАЦ", тобто відчуження спірного майна відбулося в порядку,
передбаченому статтею 75 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, і результати проведеного з продажу спірного майна
аукціону (публічних торгів) у встановленому порядку не скасовані і
не визнані недійсними.
Касаційний суд вважає наведені висновки такими, що не
грунтуються на повно встановлених обставинах справи та зроблені з
неправильним застосуванням норм матеріального права.
Так, роблячи висновок, що не є належним позивачем по справі
Регіональне відділення Фонду державного майна України по
Харківській області, з тих підстав, що спірний договір
купівлі-продажу укладений не в процесі приватизації Державного
підприємства "Завод ім.В.О.Малишева", судами повно не встановлено
статусу відповідача-2, не досліджено його статутних документів, не
з'ясовано, що є підставою перебування Державного підприємства
"Завод ім.В.О.Малишева" поза процесами приватизації.
Разом з тим, згідно Закону України "Про перелік об'єктів
права державної власності, що не підлягають приватизації" №
847-ХIV від 07.07.1999 року ( 847-14 ) (847-14)
Виробниче об'єднання "Завод
ім. Малишева" 310001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, включено
до вказаного переліку.
В разі встановлення, що Державне підприємство "Завод
ім.В.О.Малишева" є правонаступником Виробничого об'єднання "Завод
ім. Малишева", судам слід врахувати наступне.
Декретом Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1992 року №
8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності"
( 8-92 ) (8-92)
було покладено на міністерства та інші підвідомчі
Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади
здійснення функцій щодо управління майном, що є у
загальнодержавній власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року за
№ 453 ( 453-98-п ) (453-98-п)
до сфери управління Міністерства промислової
політики України передано об'єкти державної власності, в тому
числі і Державне підприємство "Завод ім.В.О.Малишева".
Згідно ст.1 Закону України "Про приватизацію державного
майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
приватизація майна -це відчуження майна, що
перебуває у державній власності.
Указом Президента України від 19.02.1992 року № 56/94 "Про
єдину систему органів приватизації" створено регіональні
відділення Фонду державного майна України та представництва у
регіонах і містах, до яких відповідно до ст.3 Указу з моменту
ухвалення рішення про приватизацію державного майна переходять
функції управління цим майном.
Законом України "Про перелік об'єктів права державної
власності, що не підлягають приватизації" ( 847-14 ) (847-14)
затверджено
перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають
приватизації.
У цьому переліку, як відмічалось вище, зазначено і Виробниче
об'єднання "Завод ім. Малишева", правонаступником якого можливо є
Державне підприємство "Завод ім.В.О.Малишева".
До складу майна Державного підприємства "Завод
ім.В.О.Малишева" входять будівлі, споруди, обладнання, інвентар,
інше майно, однак Закон від 07.07.1999 року № 847-ХIУ ( 847-14 ) (847-14)
не містить вказівок про те, що заборона відчуження майна
Виробничого об'єднання "Завод ім. Малишева" не поширюється на
окремі об'єкти цієї юридичної особи.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про приватизацію
державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
суб'єктами приватизації є державні
органи приватизації, покупці (їх представники), посередники.
Міністерство промислової політики України не є суб'єктом
приватизації майна, що є у державній власності, а тому дозвіл на
відчуження державного майна надано з порушенням чинного
законодавства.
Отже, будь-які дії щодо відчуження майна, яке перебуває у
державній власності і не підлягає приватизації, тобто не може
вибути із державної власності, могли бути вчинені тільки за
погодженням з Фондом державного майна України у порядку,
встановленому законом, та, після виключення господарської
організації, створеної на базі об'єкта державної власності, з
переліку об'єктів державної власності, що не підлягають
приватизації.
Враховуючи, що орган управління державним майном фактично
перебрав на себе функції суб'єкта приватизації, а Фонд державного
майна України, відповідно до покладених на нього завдань здійснює
захист майнових прав України на її території, прокурор правомірно
визначив його як сторону у спірному правовідношенні по відчуженню
з державної власності майна, яке не підлягає приватизації.
2. Роблячи висновок, що при укладенні договору
купівлі-продажу нежитлового приміщення між державним підприємством
"Завод ім. О.В.Малишева" та ТОВ "Таміра" норми законів України
"Про освіту" ( 1060-12 ) (1060-12)
та "Про дошкільну освіту" ( 2628-14 ) (2628-14)
порушені не були, суди не врахували наступного.
Згідно ч.5 ст.16 Закону України "Про дошкільну освіту"
( 2628-14 ) (2628-14)
, вивільнені приміщення ліквідованих державних та
комунальних дошкільних навчальних закладів використовуються
виключно для роботи з дітьми. Майно, яке є державною або
комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди,
обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для
здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із
зазначеною метою.
Судами не спростовано доводів прокурора та позивача-1
стосовно того, що продана нежитлова будівля (як зазначено у
договорі предмет купівлі-продажу), фактично є будівлею, виділеною
для здобуття дітьми дошкільної освіти (т.1 а.с.17-20). Придбаваючи
предмет купівлі-продажу як нежитлову будівлю, без зазначення її
призначення як приміщення дитячого ясла-садку, набувач, ТОВ
"Таміра", може використовувати її і не для роботи з дітьми. До
речі, судами не встановлено мети використання відповідачем-1
придбаної нежитлової будівлі.
3. Колегія суддів вважає помилковим висновок апеляційного
суду стосовно того, що ні прокурор, ні перший позивач не надали
належних доказів на підтвердження того, що укладенням договору
купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07.03.2006 року
порушені або оспорюються права та законні інтереси територіальної
громади м. Харкова, оскільки предметом спірного договору є
державне, а не комунальне майно і відповідне рішення про передачу
державного майна України до комунальної власності територіальної
громади м. Харкова не приймалося.
Так, відповідно до ч.6 ст.16 Закону України "Про дошкільну
освіту" ( 2628-14 ) (2628-14)
, дошкільні навчальні заклади передаються
центральними органами державної влади або власником з державної до
комунальної власності на безоплатній основі; Міністерства та інші
підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої
влади відповідно до покладених на них повноважень, зокрема,
здійснюють контроль за ефективністю використання і збереженням
закріпленого за підприємствами державного майна (п.2 Декрету
Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1992 року N 8-92 "Про
управління майном, що є у загальнодержавній власності" ( 8-92 ) (8-92)
,
який був чинним на момент укладення спірної угоди).
Прокурор обгрунтовував своє звернення до суду в інтересах
Харківської міської ради Харківської області, з посиланням на
порушення її права та охоронюваного законом інтересу з набуття у
комунальну власність будівлі дитячої дошкільної установи, оскільки
вона була зацікавлена у придбанні безоплатно нежитлової будівлі
дитячого ясла-садку, що є предметом спірного договору з метою її
використання для здобуття дітьми дошкільної освіти.
Легітимний інтерес позивача-1 стосовно придбання у власність
територіальної громади нежитлової будівлі дитячого ясла-садку є
законним, не суперечить Конституції і законам України, суспільним
інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим
загальноправовим засадам та відповідає критеріям охоронюваного
законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній
частині Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004
року № 18-рп/2004 ( v018p710-04 ) (v018p710-04)
.
4. Стосовно вимог про визнання недійсним витягу про
реєстрацію за ТОВ "Таміра" права власності на нерухоме майно, яке
є предметом оспорюваного правочину та про повернення до державної
власності нежитлової будівлі літ "А-2", розташованої в м. Харкові
по пр. Гагаріна, 43-Г, то ці вимоги судами визнані
необгрунтованими, зокрема, тому, що укладений відповідачами
договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07.03.2006р. не
визнано недійсним.
Касаційна інстанція відмічає, що судами при відмові в позові
про визнання недійсним витягу про реєстрацію не дано оцінки тому,
чи може бути останній предметом спору у справі, як акт, що
породжує права і обов'язки.
В касаційній скарзі КП "Харківське міське бюро технічної
інвентаризації" має бути відмовлено, оскільки заявником не
доведено, що прийняте у справі рішення стосується прав і
обов'язків цього комунального підприємства.
Зазначене неповне встановлення обставин справи є суттєвим
порушенням ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та виключає можливість
висновку касаційної інстанції щодо правильності застосування судом
норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору. У
зв'язку з цим постановлені у справі судові рішення підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд. Під час нового
розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги наведене
в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для
всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи,
прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.3 ч.1 ст.111-9, ч.1
ст.111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Харківської міської ради від 29.10.2007 року
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від
01.10.2007 року у справі № 47/525-06 задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
01.10.2007 року та рішення Господарського суду Харківської області
від 18.12.2006 року у справі № 47/525-06 -скасувати.
Справу № 47/525-06 направити до Господарського суду
Харківської області на новий розгляд.
У касаційній скарзі КП "Харківське МБТI" від 30.10.2007 року
№ 3546/3 у справі № 47/525-06 -відмовити.
Головуючий-суддя
К.Грейц
С у д д і
С.Бакуліна
Д.Кривда
Д.Кривда