ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2007 р.
№ 34/361-8/405
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.I. (головуючий),
Харченка В.М., Ткаченко Н.Г.
розглянувши у відкритому за участю представника позивача:
касаційну скаргу
судовому засіданні у м. Києві ОСОБА_1 та представника ПП
"Зевс" -Малафіюка В.В. Закритого акціонерного товариства
"Українська страхова група"
на постанову
від 04.09.2007
Київського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 34/361-8/405
господарського суду
міста Києва
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Українська страхова група"
до
Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова
компанія "Енергополіс", Приватного підприємства "Зевс"
за участю третіх осіб:
ОСОБА_2, ОСОБА_3
про
стягнення 10663,88 грн.
Представники ВАТ "Акціонерна страхова компанія "Енергополіс"
та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про час і місце
слухання справи сторони повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 13.12.2007 оголошувалась перерва до
20.12.2007.
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2005 року закрите акціонерне товариство "Страхова
компанія "Українська страхова група" звернулося з позовом до
відкритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія
"Енергополіс" про стягнення з відповідача 10663,88 грн. страхового
відшкодування.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2006
залучено до участі у справі в якості іншого відповідача - Приватне
підприємство "Зевс".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2007 було
залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють
самостійних вимог на предмет спору -ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.06.2007 у
справі № 34/361-8/405 позов задоволено частково. Стягнено з ВАТ
"Акціонерна страхова компанія "Енергополіс" на користь ЗАТ
"Українська страхова група" 3727,75 грн. відшкодування. Стягнено з
ПП "Зевс" на користь позивача 510,00 грн. відшкодування. В іншій
частині позову - відмовлено. Повернено ВАТ "Акціонерна страхова
компанія "Енергополіс" 7082,24 грн., сплачені платіжним дорученням
№ 2767 від 09.06.2006 на суму 10888,52 грн., на виконання наказу
господарського суду міста Києва від 07.04.2006 по даній справі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
04.09.2007 вищезазначене рішення суду скасовано в частині
задоволення позовних вимог про стягнення з ВАТ "Акціонерна
страхова компанія "Енергополіс" на користь позивача 3727,75 грн.
відшкодування та в частині стягнення з ПП "Зевс" на користь
позивача 510,00 грн. відшкодування, а також застосування повороту
виконання рішення. В позові в цій частині до обох відповідачів
відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
апеляційного суду від 04.09.2007 та рішення суду першої інстанції
від 27.06.2007, а справу передати на новий розгляд до
господарського суду міста Києва. На думку скаржника, суд
апеляційної інстанції при прийнятті постанови порушив вимоги
процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 77 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст. 993, 1188 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 27 Закону
України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
.
Відзивів на касаційну скаргу відповідачі та треті особи до
Вищого господарського суду України не надіслали.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування Київським
апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню
частково.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 10.11.2004 в
місті Києві по вул. Довженка за участю автомобіля "Mіtsubіshі
Lancer", держномер НОМЕР_1 під керуванням громадянина ОСОБА_2 та
автомобіля "МАЗ-53371", держномер НОМЕР_2, що належав приватному
підприємству "Зевс", під керуванням водія ОСОБА_3, який знаходився
при виконанні своїх трудових обов'язків, сталась
дорожньо-транспортна подія, внаслідок якої було пошкоджено
автомобіль "Mіtsubіshі Lancer".
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м.
Києва від 13.01.2006 у справі № 3-203/2005, водій автомобіля
"Mіtsubіshі Lancer", ОСОБА_2, визнаний винним у порушенні Правил
дорожнього руху, оскільки він при зміні напрямку не пропустив
автомобіль"МАЗ-53371". Провадження у адміністративній справі
закрито з нереабілітуючих підстав.
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м.
Києва від 13.01.2006 у справі № 3-206/2005, водій автомобіля
"МАЗ-53371", ОСОБА_3, працюючий у ПП "Зевс", визнаний винним у
порушенні Правил дорожнього руху, оскільки він при зміні напрямку
руху не надав перевагу у русі автомобілю "Mіtsubіshі Lancer".
Провадження у адміністративній справі закрито з нереабілітуючих
підстав.
Судами також було встановлено, що 29.10.2004 між ОСОБА_2 та
позивачем був укладений договір добровільного страхування наземних
транспортних засобів № 20-0101-0142, за умовами якого застраховано
автомобіль "Mіtsubіshі Lancer", державний номер НОМЕР_1. У цьому ж
зв'язку, на виконання умов зазначеного договору страхування
позивач виплатив ОСОБА_2 13649,22 грн. страхового відшкодування.
Крім того, 10.08.2004 між ВАТ "АСК "Енергополіс" та ПП "Зевс"
був укладений договір обов'язкового страхування цивільної
відповідальності власників транспортних засобів на території
України, за умовами якого застраховано автомобіль "МАЗ-53371",
державний номер НОМЕР_2.
Таким чином, цивільна відповідальність ПП "Зевс" була
застрахована ВАТ "АСК "Енергополіс" відповідно до полісу №
Б/0171425 від 09.08.2004, франшиза якого складає 510,00 грн.
У цьому ж зв'язку, позивач 14.02.2005 звернувся до ВАТ "АСК
"Енергополіс" з листом про виплату страхового відшкодування в
порядку регресу у зв'язку з виконанням зобов'язань за договором
добровільного страхування № 20-0101-0142 від 29.10.2004, однак
відповідач-1 листом від 21.02.2005 у виплаті страхового
відшкодування відмовив, пославшись на те, що він не є особою,
відповідальною за завдані збитки.
Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції та
відмовляючи в позові в повному обсязі, апеляційний суд виходив з
того, що згідно з п. 12 Положення про порядок і умови проведення
обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників
транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів
України за № 1175 від 28.09.1996 ( 1175-96-п ) (1175-96-п)
, страховик
(страхова організація) не відшкодовує шкоди, зокрема, за
пошкоджений або знищений транспортний засіб його власнику, винному
в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. У цьому ж зв'язку, суд
апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції даної
норми матеріального права враховано не було, у зв'язку з чим ним
було помилково вирахувано розмір відшкодування, виходячи з 50%
вини кожного водія, що є безпідставним.
З такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.
Так, відповідно до вимог ст. 27 Закону України "Про
страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
, а також ст. 993 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
до позивача, як до страховика, який виплатив страхове
відшкодування за договором майнового страхування, в межах
фактичних затрат, перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до
особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з ст. 1188 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, шкода, завдана
внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,
відшкодовується на загальних підставах, в тому числі і за
наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди,
розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від
обставин, що мають істотне значення.
Суд першої інстанції правильно врахував фактичні обставини
справи, з яких вбачається, що обома водіями автомобілів було
порушено Правила дорожнього руху та скоєно адміністративне
правопорушення.
Таким чином, враховуючи наявність обопільної вини водіїв двох
автомобілів, суд першої інстанції правомірно застосував до спірних
правовідносин сторін ст. 1188 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та розрахував
розмір страхового відшкодування, виходячи з 50% вини кожного
водія.
Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про
те, що оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає
скасуванню, як така, що не відповідає фактичним обставинам справи,
а рішення суду першої інстанції -залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
"Українська страхова група" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
04.09.2007 скасувати.
Рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2007 у
справі № 34/361-8/405 залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.I.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Ткаченко Н.Г.