ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2007 р.
№ 2-25/6231-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка М.I.
суддів :
Ткаченко Н.Г.
Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу
ВАТ "Крименерго"
на рішення
та постанову
Господарського суду АР Крим від 10.07.2007 року
Севастопольського апеляційного господарського суду від
10.09.2007 року
у справі за позовом
Акціонерного товариства закритого типу "Канон"
до
ВАТ "Крименерго"
про
спонукання до вчинення дій
В С Т А Н О В И В:
у квітні 2007 року, акціонерне товариство закритого типу
"Канон" звернулося до господарського суду Автономної Республіки
Крим з позовом, у якому просило зобов'язати ВАТ "Крименерго"
відновити постачання електричної енергії за договором № 5334 від
22.07.2004 року, у зв'язку з безпідставністю припинення
електропостачання.
Рішенням господарського АР Крим від 10.07.2007 року позов
задоволено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку,
постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
10.09.2007 року апеляційна скарга відповідача залишена без
задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції -без
змін.
Постановлені у справі рішення оскаржено у касаційному порядку
й ухвалою Вищого господарського суду України від 11.12.2007 року
порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою
відповідача, у якій він посилається на безпідставність задоволення
позову, неправильне застосування судами норм матеріального права і
просить рішення господарського АР Крим від 10.07.2007 року та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
10.09.2007 року, постановивши про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника
відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені
в касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що рішення
господарського суду першої інстанції та постанова апеляційного
господарського суду не можуть залишатися без змін і підлягають
скасуванню з направленням матеріалів справи на новий судовий
розгляд, виходячи з наступного.
Постановляючи про задоволення позову, господарський суд
першої інстанції та апеляційний господарський суд виходили з того,
що, за даними приладів обліку, заборгованості за спожиту
електричну енергію позивач не мав, а тому і підстав для припинення
енергопостачання у відповідача не було.
Проте, повністю погодитись з наведеними мотивами визнання дій
відповідача неправомірними не можна, оскільки, зазначені висновки
зроблені без повного і всебічного з'ясування дійсних обставин
справи та їх належної правової оцінки.
Заперечуючи проти позову, відповідач стверджував, що у
спірний період - жовтень 2006-лютий 2007р. - позивач звітів про
обсяги спожитої ним електричної енергії не надавав. Дані про це
відсутні і у матеріалах даної справи.
Відповідно до п.6.39 Правил користування електричною
енергією, у редакції, затвердженій постановою НКРЕ від 17.10.2005
року № 910 і якими сторони зобов'язались керуватись при виконання
договору №5334 від 22.07.2004 року (п.2 договору), у разі
неможливості отримання постачальником електричної енергії даних
про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком
порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої
електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється
за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий
період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом
наступного розрахункового періоду.
Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом
споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових
засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового
періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії
здійснюється постачальником електричної енергії за величиною
дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх
використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення
розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після
спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових
засобів обліку електричної енергії.
За розрахунками відповідача, здійсненими відповідно до п.6.39
Правил, за середньодобовим обсягом споживання одного
розрахункового періоду починаючи з 23.10.2006 року, а у подальшому
за величиною дозволеної потужності, з урахуванням попередньої
оплати у сумі 14 000, платежів, здійснених 17.01.2007 року
платежів, заборгованість позивача станом на 23.01.2007 року
складала 30 793,88 грн.
За відсутності звіту позивача з 23.01.2007 року по 23.02.2007
року, нараховано 5 374,03 грн., які сплачено не було.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази оплати
позивачем реактивної енергії у період листопада 2006 року -лютого
2007 року, заборгованість по якій, за даними відповідача, складає
13 171,28 грн.
Наведені вище обставини суди належним чином не перевірили,
обгрунтування неприйняття наданих відповідачем доказів щодо
обсягів заборгованості споживача електричної енергії чи порушення
визначеного нормативним актом порядку нарахування вартості
спожитої електричної енергії не навели, а тому, постановлені
судами рішення не можна визнати законними і обгрунтованими.
При новому розгляді справи, суду необхідно повно та всебічно
з'ясувати дійсні обставини справи, дати їм належну правову оцінку
і, в залежності від встановленого, постановити законне та
обгрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду АР Крим від 10.07.2007 року та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
10.09.2007 року скасувати, а справу направити на новий судовий
розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий М.I. Остапенко
Судді Н.Г. Ткаченко
В.М. Харченко