ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2007 р.
№ 8/118-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.(головуючого),
Вовка I.В.
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю"Ставищенський рибгосп" на
рішення господарського суду Київської області від 12 червня
2007року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 16 серпня 2007 року у справі № 8/118-07 за
позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Посейдон" до
Державного підприємства"УКРРИБА", третя особа: Відкрите акціонерне
товариство"Білоцерківсільрибгосп" про визнання договорів
недійсними,
Встановив:
У березні 2007 року ТОВ "Посейдон" звернулось до
господарського суду Київської області з позовом до ДП"УКРРИБА" про
визнання недійсним договору зберігання з правом користування №
29/05 від 1 грудня 2005 року та визнання дійсним договору
зберігання з правом користування № 5/05 від 1 лютого 2005 року.
Рішенням господарського суду Київської області від 12 червня
2007 року визнано недійсним договір зберігання з правом
користування № 29/05 від 1 грудня 2005 року та визнано дійсним
договір зберігання з правом користування № 5/05 від 1 лютого 2005
року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся до
Київського міжобласного господарського суду з апеляційною скаргою.
16 серпня 2007 року відповідачем подано до апеляційного суду
заяву про відмову від апеляційної скарги.
Ухвалою Київського міжобласного господарського суду 16 серпня
2007 року прийнято відмову відповідача від апеляційної скарги,
припинено перегляд рішення господарського суду Київської області
від 12 червня 2007 в апеляційному проваджені.
У касаційній скарзі ТОВ"Ставищенський рибгосп" просить
скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на
порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та
процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Доповідач: Гончарук П.А.
Заслухавши пояснення представника ТОВ"Ставищенський рибгосп",
вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги,
суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, 1 лютого 2005р. між відповідачем та
позивачем укладено договір зберігання з правом користування №
5/05.
Згідно п. 1.1. договору відповідач передає, а позивач приймає
на зберігання з правом користування по акту приймання -передачі,
нерухоме державне майно, яке знаходиться на балансі відповідача,
та розташоване за адресою: Київська область, смт. Ставище. Майно
передане по акту приймання-передачі держаного нерухомого майна від
1 лютого 2005р. Балансова вартість нерухомого майна становить
3577868грн. 41коп.
1 грудня 2005р. відповідачем та ТОВ "Ставищенський рибгосп"
укладено договір зберігання з правом користування № 29/05 на теж
саме майно, що є предметом договору від 1 лютого 2005 року № 5/05.
Задовольняючи позов та приймаючи рішення про визнання
недійсним договору зберігання з правом користування № 29/05 від 1
грудня 2005 року та визнання дійсним договору зберігання з правом
користування № 5/05 від 1 лютого 2005 року суд першої інстанції,
посилався на ст. 654 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та п.
7.7.10 ст. 7 статуту ТОВ "Посейдон", яким передбачено,
затвердження зборами учасників товариства договорів, сума яких
перебільшує 1600,00 грн., зважаючи на те, що питання розірвання
договору зберігання з правом користування № 5/05 від 1 лютого 2005
року позивачем не було узгоджено з учасниками товариства на
зборах, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є
обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Проте, з таким висновком господарського суду першої інстанції
погодитись не можна, оскільки він прийнятий з порушенням норм
процесуального права.
Визнаючи недійсним договір зберігання з правом користування №
29/05 від 1 грудня 2005 року, суд не звернув уваги на те, що
сторонами даного договору є відповідач та ТОВ "Ставищенський
рибгосп". Не залучивши останнього до участі у справі та визнавши
недійсним цей договір, суд постановив рішення, що стосується його
прав і обов'язків.
За таких обставин слід визнати, що прийняте судом першої
інстанції рішення постановлено з порушенням норм процесуального
права, які відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
є безумовною підставою
для його скасування та направлення справи на новий розгляд до того
ж суду.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,
з'ясувати фактичні обставини справи, встановити дійсні права та
обов'язки сторін, вирішити питання щодо залучення до участі у
справі ТОВ "Ставищенський рибгосп" і, в залежності від
встановленого та вимог закону, прийняти законне та обгрунтоване
рішення.
Щодо оскарження ТОВ "Ставищенський рибгосп" ухвали Київського
міжобласного господарського суду 16 серпня 2007 про прийняття
відмови від апеляційної скарги, то дані вимоги є безпідставними,
оскільки враховуючи приписи ст. 100, ч.1 ст. 111-13 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
оскарження ухвали про прийняття відмови від
апеляційної скарги, господарським процесуальним кодексом не
передбачено.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю"Ставищенський рибгосп" задовольнити.
Рішення господарського суду Київської області від 12 червня
2007року скасувати, а справу направити на розгляд до того ж суду.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк I.В.
Гончарук П.А.