ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2007 р.
№ 30-17/211-05-7368
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддів:
Кочерової Н.О.
Рибака В.В.
Черкащенка М.М.
розглянув
касаційні скарги
відкритого акціонерного товариства "Електронмаш"
та приватного підприємства "Мода"
на постанову
від 07.08.2007
Одеського апеляційного господарського суду
у справі
№ 30-17/211-05-7368
господарського суду Одеської області
за позовом
відкритого акціонерного товариства "Електронмаш"
до
про
за зустрічним
позовом
фірми "В.В.С." у вигляді ТОВ
розірвання договору оренди та виселення
про визнання Фірми "В.В.С" у вигляді ТОВ такою, що належно
виконала свої договірні зобов'язання
за участю представників сторін:
від позивача Тимченко О.I. дов. від 01.06.07
від відповідача не з'явилися
від скаржника Цимбал С.Ю. дов від 20.11.2006
ВСТАНОВИВ:
В липні 2005 року відкрите акціонерне товариство
"Електронмаш" пред'явило в суді позов до фірми "В.В.С." у вигляді
товариства з обмеженою відповідальністю про розірвання договору
оренди № 47 від 10.01.2003 року з зобов'язанням виселити
відповідача з господарської будівлі загальною площею 52,5 м.кв. та
прилеглої земельної ділянки несільськогосподарського призначення
загальною площею 1800 м.кв., розташованих за адресою: м. Одеса,
проспект Академіка Глушка, 17/а.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що в порушення умов
договору оренди № 47 від 10.01.2003 року, укладеного між
сторонами, відповідач не сплачує орендні платежі у зв'язку з чим
виникла заборгованість за період з 10.01.2003 року по даний час.
Справа судами розглядалась неодноразово.
В грудні 2006 року фірма "В.В.С." у вигляді ТОВ звернулась до
господарського суду з зустрічним позовом до відкритого
акціонерного товариства "Електронмаш" про визнання фірми такою, що
належно виконала свої договірні зобов'язання щодо оплати орендної
плати за договором № 47 від 10.01.2003 з додатковою угодою до
нього від 18.06.2003 за весь час оренди, починаючи з 10.01.2003 по
31.12.2008.
В обгрунтування зустрічних вимог фірма зазначала, що вона
усіма можливими засобами виконувала свої зобов'язання за спірним
договором оренди по сплаті орендної плати орендодавцю, проте
останній умисно ухилявся від прийняття орендної плати з метою
штучного створення умов для дострокового розірвання даного
договору та приховування факту відчуження орендованого майна з
порушенням переважного права орендаря на його викуп.
Оскільки частиною 1 ст. 537 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що боржник має право виконати свій обов'язок шляхом
внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у
депозит нотаріуса в разі, зокрема, ухилення кредитора від
прийняття виконання, то фірма правомірно виконала свої договірні
зобов'язання шляхом перерахування у депозит нотаріуса орендної
плати загальною сумою 20 034 грн. за увесь термін оренди, тобто за
період з 10.01.2003 року по 31.12.2008 року, з розрахунку
встановленого договором розміру орендної плати за один місяць
оренди, що підтверджується відповідними квитанціями виданими
приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, з
урахуванням передбаченого договором права орендаря сплачувати
орендну плату наперед за любий період.
Рішенням господарського суду від 04.06.2007 (суддя Рога Н.В.)
в частині вимоги ВАТ "Електронмаш" щодо розірвання договору оренди
№ 47 від 10.01.2003, укладеного між ВАТ "Електронмаш" та фірмою
"В.В.С." у вигляді ТОВ провадження у справі припинено.
Зобов'язано фірму "В.В.С." у вигляді ТОВ звільнити об'єкт
оренди -окремо розташованої господарської будівлі загальною площею
52,5 кв.м. та прилеглої земельної ділянки несільськогосподарського
призначення загальною площею 1800 кв.м., які знаходяться за
адресою: м. Одеса, пр.Ак.Глушко, 17а та повернути їх ВАТ
"Електронмаш" за актом приймання-передачі.
За зустрічним позовом провадження у справі припинено.
Рішення мотивовано тим, що предметом даного спору є договір
оренди, який було укладено сторонами як стосовно нерухомого майна,
так і стосовно земельної ділянки, а тому цей договір має
відповідати як вимогам цивільного законодавства стосовно найму
майна, так і вимогам земельного законодавства, стосовно оренди
земельної ділянки.
Спірний договір суперечить земельному законодавству України,
зокрема, Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
, оскільки в
порушення вимог зазначеного закону ВАТ "Електронмаш" не мало
повноважень щодо передачі в оренду земельної ділянки, договір мав
бути посвідчений нотаріально, державну реєстрацію не пройшов, крім
того, договір оренди земельної ділянки має містити істотні умови,
передбачені статтею 14 вказаного Закону.
Разом з тим користуючись правом, наданим ч. 1 ст. 83 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, дійшов висновку, що є всі підстави для
визнання спірного договору недійсним згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 1
ст. 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та у зв'язку з відсутністю предмета
спору припинив провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в частині вимоги позивача за первісним
позовом щодо розірвання договору оренди та стосовно зустрічного
позову.
За таких обставин суд визнав за необхідне застосувати правові
наслідки недійсності правочину відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, а саме: зобов'язати фірму повернути ВАТ
"Електронмаш" об'єкт оренди -господарську споруду з прилеглою
земельною ділянкою.
14.06.2007 року господарський суд Одеської області прийняв
додаткове рішення у справі, яким визнав недійсним договір оренди №
47 від 10.01.2003 року, укладений між ВАТ "Електронмаш" та фірмою
"В.В.С." у вигляді ТОВ.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
07.08.2007 (судді: Бєляновський В.В. -головуючий, Мирошниченко
М.А.,Шевченко В.В.) рішення від 04.06.2007 та додаткове рішення
від 14.06.2007 скасовано.
В задоволені первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов задоволено.
Визнано Фірму "В.В.С." у вигляді ТОВ такою, що належно
виконала свої договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати за
договором № 47 від 10.01.2003 року з додатковою угодою від
18.06.2003 року до нього за весь термін оренди, тобто з 10.01.2003
по 31.12.2008 року.
Скасовуючи судові рішення господарського суду і відмовляючи в
задоволені первісного позову, апеляційний господарський суд
виходив з того, що спірний договір оренди відповідає вимогам
чинного законодавства і підстави для визнання його недійсним
відсутні. Разом з тим, посилаючись на правову позицію Верховного
Суду України зазначав, що визнання господарськими судами з власної
ініціативи договорів недійсними поза межами заявлених позивачем
вимог суперечить конституційному принципу диспозитивності сторін
судового процесу, закріпленому у ст. 129 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
. У зв'язку з цим норма п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
(про право господарського суду визнавати недійсним
повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір,
який суперечить законодавству) на підставі ст. 8 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
не повинна застосовуватися.
Разом з тим, зазначав, що на момент вирішення даного спору
ВАТ "Електронмаш" не є тією особою, яка має суб'єктивне
матеріальне право або охоронюваний законом інтерес, на захист
якого поданий цей позов (володіти спірним майном). Відсутність
права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття
рішення про відмову у задоволені позову.
Задовольняючи зустрічний позов, апеляційний господарський суд
виходив з того, що вимога про визнання фірми "В.В.С" у вигляді ТОВ
такою, що належно виконала свої договірні зобов'язання підвідомча
господарському суду на загальних підставах і підлягає розгляду по
суті.
Крім того зазначав, що з урахуванням загальної суми орендної
плати сплаченої фірмою за користування об'єктом оренди, остання є
такою що належно виконала свої договірні зобов'язання щодо оплати
орендної плати за договором № 47 від 10.01.2003 та додатковою
угодою від 18.06.2003 до нього за весь термін оренди, тобто з
01.01.2003 по 31.12.2008.
В касаційних скаргах відкрите акціонерне товариство
"Електронмаш" та приватне підприємство "Мода" просять скасувати
постанову апеляційного господарського суду, а рішення
господарського суду залишити без змін, посилаючись на порушення
норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників позивача та скаржника,
перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх
юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційні скарги підлягають частковому задоволенню виходячи з
наступного.
Відповідно до ст. 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни
рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або
постанови апеляційного господарського суду є порушення або
неправильне застосування норм матеріального чи процесуального
права.
Порушення норм процесуального права, згідно до п.3 цієї
статті, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення
місцевого або постанови апеляційного господарського суду, зокрема,
якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що
стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі
у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва
про право приватної власності, виданого 15.09.2006 виконавчим
комітетом Одеської міської ради, приватне підприємство "Мода" є
власником будівлі дитячого садка, яка складається з будівлі літери
"А" загальною площею 2478,3 кв.м. та будівель літерами "Б, В, Г,
Д, Ж, К, Л, М", розташованих за адресою: м. Одеса, проспект
Академіка Глушка, 17-а.
Проте, як суд першої інстанції, так і апеляційна інстанція,
приватне підприємство "Мода" до участі у справі не залучали, не
зважаючи на те, що саме останнє є власником будівлі, позов про
виселення з якої до фірми "В.В.С" у вигляді ТОВ пред'явлено ВАТ
"Електронмаш" у зв'язку з несплатою орендних платежів.
Відповідно до ст. 770 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
у
разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника
переходять права та обов'язки наймодавця.
Як вбачається з матеріалів справи, фірмою "В.В.С" у вигляді
ТОВ пред'явлено зустрічний позов до ВАТ "Електронмаш" про визнання
її такою, що належно виконала свої договірні зобов'язання щодо
сплати орендної плати.
Задовольняючи такий позов, апеляційна інстанція не врахувала,
що вказаний позов не відповідає способам захисту цивільних прав та
інтересів особи, передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
.
Більш того, питання належного виконання договірних
зобов'язань щодо сплати орендних платежів може бути запереченням
відповідача на позов, який було пред'явлено ВАТ "Електронмаш", а
не окремою позовною вимогою.
Підлягають більш ретельній перевірці і доводи сторін, що є
предметом договору оренди № 47 від 10.01.2003, укладеного між ВАТ
"Електронмаш" та фірмою "В.В.С" у вигляді ТОВ.
В матеріалах справи, а саме т. 2 а.с. 84 підшито чистий
аркуш, тоді як у внутрішньому описі документів справи під цим
номером зазначена квитанція до прибуткового касового ордеру № 89
від 15.12.2003, яка була надана суду відповідно до протоколу
судового засідання від 21.09.2006 (т.2 а.с.85 зворот)
представником відповідача. Крім того, відповідно до повідомлення №
11993/02 про неможливість надання висновку у господарській справі
№ 30-17/211-05-7368 Одеського науково-дослідного інституту судових
експертиз (т. III а.с.113 зворот) 30.10.2006 до інституту були
надіслані матеріали справи у двох томах з оригіналом документу, що
підлягає дослідженню.
Зважаючи на викладене, Вищий господарський суд вважає, що
судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на
новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене,
більш ретельніше з'ясувати вимоги позивача і заперечення
відповідача, всім доказам дати оцінку в їх сукупності і відповідно
до вимог закону і обставин справи вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги відкритого акціонерного товариства
"Електронмаш" та приватного підприємства "Мода" задовольнити
частково.
Постанову від 07.08.2007 Одеського апеляційного
господарського суду та рішення від 04.06.2007, додаткове рішення
від 14.06.2007 року господарського суду Одеської області у справі
№ 30-17/211-05-7368 скасувати, справу направити на новий розгляд
до суду першої інстанції.
Головуючий Н. Кочерова
Судді: В.Рибак
М. Черкащенко