ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2007 р.
№ 29/266-07 (47/334-05)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кривди Д.С. -(доповідача у справі),
суддів:
Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ЗАТ "Страхова компанія "Веско"
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.2007
року
у справі
№29/266-07 господарського суду Харківської області
за позовом
ЗАТ "Страхова компанія "Веско"
до
1) ВАТ "Валківське АТП-16341"
2) ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги
України"
треті особи
Бондаренко Микола Iванович, Бездітко Олексій Миколайович
про
стягнення суми,
за участю представників сторін від:
позивача:
Мелконян К.Ю. -за довіреністю від 24.10.2007р.
відповідачів:
не з'явились
третіх осіб:
не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Харківської області від
26.06.2007р. (суддя Тихий П.В.), залишеним без змін постановою
Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.2007р.
(судді Могилєвкін Ю.О. -головуючий, Карбань I.С., Плужник О.В.), в
позові про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового
відшкодування відмовлено; стягнуто з позивача на користь ВАТ
"Валківське АТП-16341" 872грн. витрат на оплату експертизи.
Позивач в касаційній скарзі просить скасувати рішення
місцевого та постанову апеляційного господарських судів, а справу
передати на новий розгляд, посилаючись на неповне дослідження та
оцінку доказів, неправильне застосування норм матеріального права.
У відзивах на касаційну скаргу відповідачі спростовують
доводи скарги і просять залишити її без задоволення, а
постанову -залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм
матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення
присутнього в судовому засіданні представника позивача, дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.06.2004р. на
перехресті автодоріг с. Резуненково та с. Гришково Коломакського
району Харківської області відбулося зіткнення двох автомобілів:
автомобіля ГАЗ 322132 держ. № 009-80 ХА, яким керував водій
відповідача-1 Бондаренко М.I., та автомобіля ЗАЗ-ДЕУ держ. №АР
1198 АА, який належав Санжаревській А.П. та яким керував Бездітко
О.М.
У відповідності з фактичними витратами страхувальника, а
також згідно умов договору страхування №936-а/03зп від
27.05.2004р. Запорізьким філіалом ЗАТ "Страхова компанія "Веско"
було виплачено страхове відшкодування на користь власника
автомобіля ЗАЗ-ДЕУ в розмірі вартості відновлюючого ремонту, а
саме 10097грн.
ЗАТ "Страхова компанія "Веско" звернулося до суду з позовною
заявою, в якій просить стягти з відповідачів солідарно в порядку
регресу суму виплаченого страхового відшкодування гр.
Санжаревській А.П. в розмірі 10097,67грн.
Позов обгрунтовано тим, що ДТП сталася з вини відповідачів,
про що свідчить та обставина, що постановою судді Коломацького
районного суду від 20 липня 2004 року водій першого відповідача
Бондаренко М.I. притягувався до адміністративної відповідальності
за ч.4 ст.122 Кодексу України "Про адміністративні правопорушення
( 80731-10 ) (80731-10)
", а другий відповідач перед перехрестям доріг не
встановив дорожнього знака, який свідчив би про те, що водій
автомобіля ЗАЗ ДЕУ Бездітко О.М. рухається по другорядній дорозі і
під'їжджає до головної дороги.
Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, майнова шкода, завдана неправомірними
рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам
фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну
фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі
особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від
її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до вимог п.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел
підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а
саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи,
відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи,
якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується.
Розглядаючи спір та приймаючи відповідне рішення суди
виходили з недоведеності позивачем та матеріалами справи тієї
обставини, що ДТП сталася з вини відповідачів. При цьому суди,
посилаючись на матеріали справи, встановили, що ДТП сталася з вини
водія автомобіля ЗАЗ ДЕУ Бездітка О.М.
Постанова судді Коломацького районного суду від 20.07.2004р.
про притягнення Бондаренка М.I. до адміністративної
відповідальності за ч.4 ст. 122 Кодексу України про
адміністративні правопорушення ( 80731-10 ) (80731-10)
скасована як така, що
постановлена на неповно вивчених матеріалах справи. При повторному
розгляді матеріалів 01.03.2006р. встановлено, що водій Бондаренко
М.I. не порушив правил дорожнього руху. У зв'язку з цим
провадження у справі про притягнення його до адміністративної
відповідальності закрите за відсутністю в його діях складу
адміністративного правопорушення.
Згідно приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені рішенням господарського
суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час
розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших
спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Також суди прийняли до уваги, що 19.06.2004р. працівником ДАI
було проведено огляд місця ДТП і за його результатами складена
довідка, в якій зазначено, що в діях водія Бондаренко М.I.
порушень правил дорожнього руху немає. Довідка складається в день
ДТП за результатами огляду і нікому не видається. Вона знаходиться
в матеріалах перевірки і надсилається разом з такими матеріалами
до органів розслідування і суду. Довідка надійшла до
господарського суду на запит суду разом з матеріалами перевірки
ДТП. Підписана вона старшим ДАI ВДАI Коломацького РВ ст.
лейтенантом Ткаченко А.М.
Автомобіль під керуванням Бондаренка М.I. рухався по головній
дорозі, а автомобіль під керуванням Бездітка О.М. - по другорядній
дорозі. При таких обставинах Бездітко О.М. повинен уступити дорогу
автомобілю, який рухався по головній дорозі. Однак, він частково
виїхав на головну дорогу на смугу руху автомобіля під керуванням
Бондаренка М.I. і зупинився. При таких обставинах у відповідності
до п. 12.3 Правил дорожнього руху Бондаренко М.I. загальмував
автомобіль, знизив швидкість руху і почав об'їжджати стоячий
автомобіль. Це не суперечить вимогам п. 12.3 Правил, оскільки цим
пунктом дозволяється водію безпечно об'їхати перешкоду, яка
появилася на дорозі. В даній ситуації суд визнає дії Бондаренка
М.I. такими, що відповідають п. 12.3 Правил. Але в той час, коли
автомобіль Бондаренка М.I. знаходився на відстані 5-7 метрів від
автомобіля ЗАЗ ДЕУ і здійснював маневр об'їзду, автомобіль ЗАЗ ДЕУ
під управлінням водія Бездітко О.М. різко рвонув уперед і такий
маневр призвів до зіткнення, автомобілів. Суд вважає, що тільки ці
дії водія Бездітко О.М. є причиною зіткнення автомобілів і в
результаті цих дій автомобілі були пошкоджені. Водій Бондаренко
М.I. в даній ситуації виконав вимоги Правил дорожнього руху.
Згідно з п. 1.4 Правил дорожнього руху кожний учасник дорожнього
руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують
ці Правила. Рухаючись по головній дорозі, він вправі був
сподіватися, що водій автомобіля ЗАЗ ДЕУ, який під'їхав з
другорядної до головної дороги, буде виконувати Правила дорожнього
руху. У зв'язку з цим, оцінюючи висновок автотехнічної експертизи
№8033, суд не погодився, з ним у тому, що водій Бондаренко М.I.
порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху і це спростовується
письмовими поясненнями третьої особи Бондаренка МI., довідкою про
дорожньо-транспортну пригоду від 19.06.2004р. та розглянутою
апеляційною справою Коломацьким районним судом.
При проведенні перевірки обставин ДТП водій Бездітко О.М.
пояснив, що він, щоб ухилитися від зіткнення автомобілів, збільшив
швидкість свого автомобіля, але зіткнення сталося. Ці дії водія
Бездітко О.М. суд правомірно оцінив як обставину, яка сприяла
виникненню ДТП. Бездітко О.М. в даній ситуації повинен був дати
можливість Бондаренкові М.I. об'їхати його автомобіль.
Після ДТП власник автомобіля ЗАЗ ДЕУ Санжаревська А.П.
відшкодувала добровільно збитки, завдані АТП-16341 пошкодженням
автомобіля ГАЗ 322132 державний № АР 1198 ХА.
З посиланням на висновок експертизи суди встановили
відсутність вини і другого відповідача. Так, у висновку зазначено,
що невідповідність вимогам організації дорожнього руху на
перехресті, тобто невідповідність встановлення дорожніх знаків на
перехресті, які б регламентували порядок його проїзду, з технічної
точки зору, не випливають на виникнення даної події, оскільки
можливість уникнення даної ДТП, залежала тільки від дій водіїв
Бездітна О.М. та Бондаренко М.I.
З огляду на доведеність судами попередніх інстанцій
відсутності вини відповідачів у ДТП, у зв'язку з якою здійснено
страхове відшкодування гр. Санжаревській А.П. в розмірі
10097,67грн., колегія погоджується з висновком судів щодо
відсутності підстав і для задоволення позову.
Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, фактично
зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є
компетенцією касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст.111-5,
111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин, переглянута у справі постанова
апеляційного господарського суду відповідає приписам чинного
законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються
непереконливими.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
15.08.2007р. у справі №29/266-07 залишити без змін, а касаційну
скаргу -без задоволення.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький