Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

судді:

Поляков Б.М.

Катеринчук Л.Й. (доповідач)

Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргу

Управління Пенсійного фонду України в Коропському районі Чернігівської області

на рішення

господарського суду Чернігівської області від 20.01.2006

у справі

господарського суду

№ 18/246/5

Чернігівської області

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Коропському районі

Чернігівської області

до

Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства

"Карильське"

про

стягнення 9449 грн. 92 коп.

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача

Гальченко С.М. (начальник, посв. №29)

від відповідача

Борисенко М.Г. (директор, дов. №141 від 03.12.2007)

В С Т А Н О В И В :

Управлінням Пенсійного фонду України в Коропському районі (надалі -позивач) заявлено позов до приватно -орендного сільськогосподарського підприємства "Карильське" (надалі -відповідач) про стягнення 9449,92 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з січня по серпень 2005 року включно.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 20.01.2006 у справі позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованістю 302,96 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, управління Пенсійного фонду України в Коропському районі Чернігівської області (далі -скаржник) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати прийняте у справі рішення та задоволити позовні вимоги в повному обсязі, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , статті 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом норм матеріального права, дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з такого.

Згідно п. 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-IV (1058-15) (далі -Закон № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим законом.

За приписами частини 7 статті 106 Закону № 1058 (1058-15) у разі недостатності коштів та іншого майна у страхувальника для сплати недоїмки особами, які несуть зобов'язання та відповідальність за сплату недоїмки є правонаступники страхувальника, що ліквідується.

Як встановлено судом першої інстанції, фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах Пономарчук Н.Г., Проскура В.I. на 2005 рік становлять щомісячно 170,62 грн., Бугай I.В., Нешта М.Г., Нешта В.Ю., Євтушенко О.А. та Кротюк Г.Ф. становлять 168,00 грн. Дані розрахунки направлялись відповідачу рекомендованими листами та отримані ним 28.01.2005р. та 08.04.2005р., що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 3969.3 та № 872.0 відповідно.

Судом першої інстанції встановлено що протягом 2002 -2004 років директором ПОСП "Карильське" Борисенко М.Г. і головним бухгалтером цього ж підприємства Охрімець К.В., видавались довідки, які підтверджували факт реорганізації КСП "Червоний маяк" в філію "Карильське" ТОВ "Полісся", а філію "Карильське" ТОВ "Полісся" в ПОСП "Карильське". Цими ж довідками підтверджувався факт роботи гр. Кротюк Г.Ф., Бугай I.В., Євтушенко О.А., Пономарчук Н.Г., Проскури В.I., Нешти М.Г., Нешти В.Ю. на посадах, які дають право на пенсію на пільгових умовах, згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . Відповідні довідки були підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішень про призначення пенсій на пільгових умовах вищевказаним громадянам.

Разом з тим, суд встановив що згідно пункту 3.3 Статуту ПОСП "Карильське", зареєстрованого розпорядженням голови Коропської райдержадміністрації від 18.10.2001р. № 200, зазначено, що підприємство є новоствореним, його створено за рішенням зборів співвласників земельних та майнових паїв. Матеріалами справи підтверджується, що згідно Довідки Управління агропромислового розвитку Коропської райдержадміністрації №416 від 07.10.2005 відповідач не є правонаступником КСП "Червоний маяк", яке при реформуванні в 2000році увійшло до складу ТОВ "Полісся", як структурний підрозділ (а.с. 31), що також було підтверджено державним реєстратором Коропської райдержадміністрації згідно листа №03-21/19 від 13.01.2006 (а.с.74), який також зазначив про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців 26.05.2005р. про державну реєстрацію припинення юридичної особи правонаступника КСП "Червоний маяк" - ТОВ " Полісся" за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом (ухвала господарського суду Чернігівської області від 29.06.2004р. по справі № 9/78б).

Матеріалами справи підтверджується відмова прокуратури в порушенні кримінальної справи щодо керівника відповідача Нестеренко В.I. про підробку документів на підставі ст. 6 п. 2 Кримінально -процесуального кодексу України (1001-05) постановою слідчого від 19.11.2005р.

Згідно пунктів 6.2, 6.3 Iнструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Прийнявши до уваги встановлені фактичні обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не є правонаступником КСП "Червоний маяк", його дійсного правонаступника ТОВ " Полісся" неможливо залучити до участі у справі у зв'язку з його ліквідацією та відмовив у позовних вимогах про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій особам, що отримали стаж роботи, необхідний для призначення пільгових пенсій, на інших підприємствах та організаціях, до організації ПОСП " Карильське".

Доводи скаржника про правонаступництво відповідачем зобов'язань КСП "Червоний маяк", як таке, що підтверджується довідками, які видавались директором ПОСП "Карильське" Борисенком М.Г. та його головним бугалтером спростовуються оцінкою судом першої інстанції зазначених довідок як неналежних доказів в сукупності з іншими доказами у справі. Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 111-7 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів касаційного суду вважає доводи скаржника необгрунтованими та не підлягаючими задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів статей 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5,, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Коропському районі Чернігівської області залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 20.01.2006 залишити без змін.