ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2007 р.
№ 5/324-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого,
Мележик Н.I.,
Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Тепловодпостач"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 11.09.2007р.
у справі № 5/324-07
господарського суду Сумської області
за позовом Конотопського медичного училища-
комунального закладу Сумської обласної
ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Тепловодпостач"
за участю третьої особи Контрольно-ревізійного управління у
Сумській області
про стягнення 10 536,93 грн.
за участю представників:
позивача - Савушкіної А.Ю., Брагій В.М.
відповідача - Дринь В.В.
третьої особи - не з"явились
ВСТАНОВИВ:
В травні 2007 року Конотопське медичне училище-комунального
закладу Сумської обласної ради звернулось до господарського суду
Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Тепловодпостач" про стягнення незаконно
отриманих грошових коштів внаслідок неправомірного застосування
тарифів за спожиту гуртожитком теплову енергію у розмірі 10 536,93
грн. та судових витрат.
Позивач просив задовольнити його вимоги, посилаючись на акт
та припис КРУ Сумської області, згідно яких встановлено
незаконність оплати студентами, що проживають у гуртожитку, за
спожиті комунальні послуги з березня 2005 року до квітня 2007 року
за тарифами, як для споживачів "бюджетна установа".
Рішенням господарського суду Сумської області від 06 серпня
2007 року (суддя Гудим В.Д.) в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване дотримання споживачем затверджених у
встановленому порядку тарифів та належною сплатою останнім
вартості спожитої теплової енергії пропорційно акту звірки
використання площі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
11 вересня 2007 року (судді: Олійник В., Гончар Т., Шутенко I.)
рішення господарського суду Сумської області від 06 серпня 2007
року скасоване та прийняте нове рішення про стягнення з Товариства
з обмеженою відповідальністю "Тепловодпостач" на користь
Конотопського медичного училища-комунального закладу Сумської
обласної ради 10 536,93 грн. зайво переплачених останнім грошових
коштів за отримані комунальні послуги та судові витрати.
Приймаючи вказане рішення, суд апеляційної інстанції дав
правову оцінку діям КРУ Сумської області, які визнав законними,
та, відповідно, задовольнив вимоги, зазначені у приписі КРУ, про
стягнення незаконно отриманих відповідачем, внаслідок
неправомірного застосування тарифів за спожиту мешканцями
гуртожитку теплову енергію, грошових коштів у розмірі 10536,93
грн.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ
"Тепловодпостач" звернулося до Вищого господарського суду України
з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 11.09.2007 року скасувати та
прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В
обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне
застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконного
судового акту.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування господарськими судами норм матеріального
права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року №11 "Про судове
рішення ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
", рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого
господарського суду не відповідають зазначеним вимогам, оскільки
не грунтуються на всебічному повному і об'єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що між
сторонами у справі 01.01.2003 року укладено договір №11 Т та
додаткові угоди до нього №№7-11, за якими відповідач забезпечує
гуртожиток позивача тепловою енергією, а останній - оплачує її
вартість.
Згідно акту ревізії використання бюджетних коштів та стану
збереження майна в Конотопському медичному училищі за період з
01.03.2005 року до 28.02.2007 року №04-21/17 від 24.04.2007 року,
складеного Контрольно-ревізійним управлінням в Сумській області,
встановлено наявність фактів невідповідності застосування цін та
тарифів на комунальні послуги для мешканців, які проживають в
студентському гуртожитку училища, як для споживачів "бюджетна
установа". В результаті таких порушень КРУ вважає, що позивачем
переплачено відповідачу грошові кошти за надані послуги з
постачання теплової енергії у розмірі 10 536,93 грн.
Контрольно-ревізійне управління в Сумській області вказало,
що гуртожиток належить до житлового фонду, а тому нарахування
плати за спожиті житлово-комунальні послуги повинні здійснюватись
за тарифами, як для категорії споживачів "населення". Також КРУ
приписом зобов"язало позивача звернутися до суду з позовом до
відповідача про стягнення зайво переплачених грошових коштів.
В силу ст.33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог та заперечень.
Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого
господарського суду та задовольняючи позовні вимоги, вказав на
законність висновку КРУ Сумської області про неправильність
нарахування позивачу вартості оплати за спожиту теплову енергію за
тарифами, як для "бюджетної установи", оскільки гуртожиток
належить до житлового фонду, застосування тарифів за комунальні
послуги якого здійснюється як для категорії споживачів
"населення".
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на
прохання позивача, викладеного у листі №438/3 від 24.10.2005 року,
проведено розмежування тарифу на теплову енергію для двох
категорій споживачів: "населення" та "бюджетна установа", що
підтверджується актами про кількість теплової енергії, відпущеної
позивачу за спірний період.
Крім того, в матеріалах справи наявний акт звірки
використання площі будинку №21-А по вул.Вирівська в м.Конотопі від
12.06.2007 року, підписаний уповноваженими представниками сторін
та скріплений печатками, згідно якого опалювальна площа вказаної
будівлі використовується різними споживачами.
Задовольняючи позов, апеляційний господарський суд не звернув
увагу на домовленість сторін щодо застосування тарифів згідно
укладеного між ними договору з врахуванням розмежування площі
займаного гуртожитку учнями медичного училища -956,9 квм.,
населенням -1662,8 кв.м., адміністративно-господарськими
приміщеннями -607,5 кв.м. та частково Приватним підприємцем, який
його орендує під магазин -82,0 кв.м. та не перевірив розрахунок
суми позову і правильності нарахування сум за спожиту теплову
енергію пропорційно площі, що займають вищеперелічені мешканці
гуртожитку.
Також поза увагою суду залишилось Примірне положення про
гуртожитки, затверджене постановою ради Міністрів УРСР від
03.06.1986 року №208.
Дане примірне Положення встановлює порядок надання жилої
площі в гуртожитках підприємств, установ, організацій,
користування цими гуртожитками та їх утримання.
Згідно пункту 2 цього Положення гуртожитки призначаються для
проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших
громадян у період роботи або навчання.
Пунктом 38 цього Положення передбачено, що плата за
користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в
спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних
стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на
комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою
площею і окремо плата за них не стягується. Громадяни, які
проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому
користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за
комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах),
установлених для будинків державного та громадського житлового
фонду.
Вирішуючи спір у даній справі, апеляційний господарський суд
не встановив власника чи утримувача гуртожитку з метою з"ясування
його статусу.
Господарський суд першої інстанції також не з"ясував усі
обставини справи, зокрема, не врахував та не перевірив
правильність висновку КРУ щодо необхідності застосування тарифів,
як для "населення", усім мешканцям без розмежування займаних площ.
У касаційній скарзі та під час розгляду справи у судах
попередніх інстанцій відповідач стверджував, що ціни на закупівлю
енергоносіїв, та, відповідно, нарахування їх споживачам,
формуються за різними тарифами, в зв"язку з чим висновок КРУ щодо
необхідності застосування тарифів як для "населення" є
суперечливим.
Проте, ці доводи відповідача не були належно перевірені
судами.
Відповідно до вимог ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те,
що при винесені рішення та постанови у даній справі, суди першої
та апеляційної інстанцій не повно з'ясували обставини справи та
невірно застосували норми матеріального та процесуального права,
що призвело до прийняття необгрунтованих судових актів.
За таких обставин рішення господарського суду Сумської
області від 06.08.2007 року та постанова Харківського апеляційного
господарського суду від 11.09.2007р. у даній справі підлягають
скасуванню, а справа передачі до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене,
всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати
об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її
розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які
регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог
закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Тепловодпостач" задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
11.09.2007р. у справі № 5/324-07 та рішення господарського суду
Сумської області від 06.08.2007 року у даній справі скасувати.
Справу передати на новий розгляд господарському суду Сумської
області в іншому складі суду.
Головуючий суддя
Т.П.Козир
Судді
Н.I.Мележик
О.А.Подоляк