ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2007 р.
№ 40/71
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого
Волковицької Н.О.
Рогач Л.I.
за участю представників сторін:
позивача
не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений
належним чином
відповідачів
Некрасова А.В. дов. від 10.12.2007 року
Бута Р.Ю. дов. від 10.12.2007 року
Прокопенко О.Л. дов. від 10.12.2007 року
прокурора
Лук'яненко А.В. дов. від 10.12.2007 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання
Військового прокурора Черкаського гарнізону
на постанову
від 10.09.2007 року Київського апеляційного господарського
суду
у справі
№ 40/71 господарського суду міста Києва
за позовом
Військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах
держави в особі Міністерства оборони України
до
Військової частини А1588
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вежа"
про
визнання договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
Військовий прокурор Черкаського гарнізону в інтересах держави
в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського
суду Черкаської області з позовом про визнання недійсним договору
на виконання робіт з технічного переозброєння боєприпасів №1/06
від 24.02.2006 року, укладеного між Військовою частиною А1588 та
Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вежа".
Ухвалою від 17.10.2006 року господарський суд Черкаської
області передав справу за підсудністю до господарського суду міста
Києва.
Рішенням господарського суду м. Києва від 07.06.2007 року
позов Військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах
держави в особі Міністерства оборони України до Військової частини
А1588 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вежа"
про визнання недійсним договору задоволено повністю.
За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою
відповідальністю "Компанія "Вежа" судове рішення переглянуте в
апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного
господарського суду від 10.09.2007 року скасоване повністю.
Прийняте нове рішення, яким в позові Військового прокурора
Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства
оборони України до Військової частини А1588 та Товариства з
обмеженою відповідальністю "Компанія "ВЕЖА" про визнання недійсним
договору відмовлено повністю.
Військовий прокурор Черкаського гарнізону звернувся до Вищого
господарського суду України із касаційним поданням, в якому
просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського
суду від 10.09.2007 року як таку, що прийнята з порушенням норм
матеріального права.
Заслухавши суддю -доповідача та пояснення присутніх у
судовому засіданні представників сторін та прокурора, перевіривши
наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалах, колегія
суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція
рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного
господарського суду переглядає за касаційною скаргою (поданням) та
на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній
справі є визнання недійсним договору на виконання робіт з
технічного переозброєння боєприпасів №1/06 від 24.02.2006 року та
додаткової угоди до нього від 31.03.2006 року №1.
Судами встановлено, що 24.02.2006 року Військова частина А
1588 (Замовник) уклала договір на виконання робіт з технічного
переозброєння боєприпасів (виготовлення тари) № 1/06 з ТОВ
"Компанія "Вежа" (Виконавець), згідно умов якого Виконавець
зобов'язався виконати роботи з технічного переозброєння
боєприпасів згідно Специфікації (Додаток № 1 до договору) та
доставити продукцію на склад Замовника в терміни, згідно
календарного плану (Додаток № 2), а Замовник зобов'язався
забезпечити приймання продукції на своєму складі та оплатити
Виконавцю вказані роботи згідно з умовами даного Договору.
Згідно з пунктом 1.2 договору, вартість робіт Виконавця
склала 299862,50грн. Додатковою угодою № 1 до договору вартість
робіт була змінена і склала 294 647,50 грн.
Як передбачено пунктом 1.3 договору, результат виготовлення
продукції оформляється сторонами договору актом виконаних робіт.
При цьому, відповідно до специфікації (Додаток № 1 до
договору), предметом договору від 24.02.2006 року є роботи з
виготовлення ящиків для боєприпасів, які ТОВ "Компанія "Вежа"
зобов'язувалось виготовити з власних матеріалів.
31.03.2006 року сторони склали протокол погодження цін робіт
з виготовлення та доставки продукції, згідно якого сторони дійшли
згоди щодо ціни робіт в сумі 372,50 грн. в т. ч. ПДВ, за одиницю
продукції.
Відповідно до акту прийому-передачі від 10.03.2006 року № 01
до договору від 24.02.2006 року № 1/06, Виконавець передав, а
Замовник прийняв продукцію -ящики для боєприпасів, у кількості 440
штук за ціною 372,50 грн. вартістю 163 900,00 грн., при цьому в
акті зазначено, що сторони не мають взаємних претензій по
кількості та якості продукції переданої згідно акту.
Разом з тим, 02.06.2006 року Військова частина А1588
направила на адресу відповідача-2 листа з вимогою розірвати
договір від 24.02.2006 року, оскільки, згідно Закону України "Про
закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
,
укладання договору на виготовлення тари передбачає обов'язкове
проведення процедури відкритих торгів.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив із
того, що спірний договір укладено з порушенням вимог статті 2
Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні
кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
, згідно з якою положення цього Закону
застосовуються до закупівлі товарів, що повністю або частково
здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість
закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або
перевищує 30 тисяч гривень.
Апеляційний суд скасовуючи зазначене рішення першої інстанції
виходив із того, що предметом договору від 24.02.2006 року № 1/06
сторони зазначили виконання робіт. Так, у специфікації (Додаток №
1 до договору), вказано, що Виконавець здійснює роботи з
виготовлення продукції (ящиків для боєприпасів) з власних
матеріалів та доставляє її на склад Замовника. Термін виконання
робіт складає 65 днів з дати попередньої оплати. Крім того,
сторонами договору було погоджено календарний план виконання робіт
Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вежа", згідно
якого протягом 28.03.2006 року -28.04.2006 року Виконавець повинен
був виготовити та доставити Замовнику продукцію (ящики для
боєприпасів). З кошторису з розрахунку договірної ціни, також
вбачається, що Виконавцем здійснювались роботи з виготовлення
продукції (ящиків для боєприпасів) з власної сировини, при цьому
перераховуються матеріали, які необхідні для виготовлення вказаної
продукції.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, за договором підряду одна сторона (підрядник)
зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням
другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та
оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на
виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання
іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання
окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник
(субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До
окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4
цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не
встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Згідно статті 839 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором
підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не
встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість
наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу
або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Таким чином, проаналізувавши договір від 24.02.2006 року з
додатками до нього, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що
спірний договір за юридичною природою є договором підряду,
оскільки предметом договору було саме виконання робіт.
Апеляційним судом також встановлено, що другим відповідачем
виконано умови договору, а саме: виконано роботи з технічного
переозброєння боєприпасів, а першим відповідачем вони прийняті без
зауважень, тобто схвалені.
При цьому, загальна вартість робіт за договором від
24.02.2006 року становить 294 647,50 грн., а відповідно до частини
1 статті 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт, послуг за
державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
(в редакції, чинній на момент
укладення договору), зазначений Закон застосовується до всіх
закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково
здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість
закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або
перевищує 30 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов
обгрунтованого висновку, що у даному випадку проведення процедури
відкритих торгів, як того вимагає Закон України "Про закупівлю
товарів, робіт, послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
не є
обов'язковим, а відповідно не вбачається підстав для визнання
договору від 24.02.2006 року недійсним.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарський суд
апеляційної інстанції в порядку статті 43, 101 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і
об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх
сукупності; дослідив, встановив та надав юридичну оцінка наданим
сторонами доказам та дійшов обгрунтованого висновку про відмову у
задоволенні позовних вимог.
Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та
процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать
матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що
відповідно статті 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не входить до компетенції касаційної
інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування
постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
10.09.2007 року у справі № 40/71 господарського суду міста Києва
залишити без змін, касаційне подання Військового прокурора
Черкаського гарнізону без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач