ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2007 р.
№ 14/224 ( rs1063329 ) (rs1063329)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Першиков Є.В.
судді
Данилова Т.Б., Ходаківська I.П.
за участю представників сторін :
прокуратури -
позивача -
відповідача -
розглянувши матеріали касаційного подання
Савицька О.В. прокурор відділу Генеральної прокуратури
України, посвідчення № 231
не з'явився
пр. Пост А.I. дов. № 05/1191 від 03.10.2007
заступника прокурора Кіровоградської області
у справі
господарського суду Луганської області
на постанову
Луганського апеляційного господарського суду від 04.09.2007р.
за позовом
Знам'янського транспортного прокурора в інтересах держави,
орган управління -Міністерство транспорту та зв'язку України для
Державної адміністрації залізничного транспорту "Укрзалізниця" в
особі державного підприємства "Одеська залізниця"
до
відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна
фабрика "Нагольчанська"
про
стягнення 3 480,49 грн.
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2007 року Знам?янський транспортний прокурор
звернувся до господарського суду Луганської області з позовною
заявою в інтересах держави, орган управління -Міністерство
транспорту та зв'язку України для Державної адміністрації
залізничного транспорту "Укрзалізниця" в особі державного
підприємства "Одеська залізниця" до відкритого акціонерного
товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" про
стягнення 3480,49 грн. понесених залізницею збитків - зайвих
витрат, здійснених залізницею по усуненню неправильного
навантаження вугілля у напіввагоні, яке загрожувало безпеці руху.
Рішенням господарського суду Луганської області від
09.07.2007 в задоволенні позовних вимог відмовлено з посиланням на
те, що позивачу -Міністерству транспорту та зв'язку України
безпосередньо збитків не завдано, будь-які права та охоронювані
законом інтереси Міністерства транспорту та зв'язку України не
були порушені, а згідно вимог п.124 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
вантажовідправник зобов'язаний відшкодувати залізниці
збитки, завдані внаслідок перевантаження, неправильного
навантаження, застосування неякісної упаковки або неправильного
кріплення вантажу у даному випадку -Одеській залізниці.
В апеляційному поданні Апеляційному господарському суду
Луганської області Знам?янський транспортний прокурор посилався на
ст.37 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
, норми
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а також
на те, що реалізація повноважень по забезпеченню безпеки руху в
галузі залізничного транспорту відповідно до Закону України "Про
залізничний транспорт" ( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
Міністерством транспорту та
зв'язку України не можлива без відшкодування Одеській залізниці
збитків, завданих порушенням правил навантаження відправником
вагону.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
04.09.2007 апеляційне подання прокурора задоволено
частково -рішення господарського суду скасовано і позов залишено
без розгляду з посиланням на п.1 ч.1 ст. 81 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що прокурор
необгрунтовано визначив Міністерство транспорту та зв'язку України
як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у
спірних відносинах, оскільки Міністерство транспорту та зв'язку
України не є позивачем і стороною у господарському процесі, а
Одеська залізниця є самостійним господарюючим суб'єктом і не є
органом державної влади.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх
інстанцій, Заступник прокурора Кіровоградської області звернувся
до Вищого господарського суду України із касаційним поданням в
порядку ст.29 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, в якому посилається на невідповідність рішень суду
положенням Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, порушення норм
матеріального та процесуального права і просить скасувати
постанову апеляційного суду і справу направити до суду першої
інстанції для розгляду.
Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні
представників сторін і прокурора, розглянувши матеріали справи та
касаційного подання на предмет правильності застосування норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що
касаційне подання підлягає задоволенню.
Пунктом 5 статті 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
на
прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян
або держави у суді у випадках, встановлених законом.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є
наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та
інших державних інтересів внаслідок протиправних дій
(бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у
відносинах між ними або державою.
Господарський суд відповідно до статті 2 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушує справи за
заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до
господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор
самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави і
обгрунтовує необхідність їх захисту.
За таких обставин посилання апеляційного суду на п.1 ч.1 ст.
81 суперечить ст. 2 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Конституційний суд України у рішенні від 08 квітня 1999 року
у справі №3-рн/99 вказав, що інтереси держави можуть збігатися
повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних
органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами
господарюючих товариств з частиною державної власності у
статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси
не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних
підприємств, товариств.
В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник
самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави
подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися
порушення матеріальних інтересів держави, обгрунтовує необхідність
їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до Статуту ( 457-98-п ) (457-98-п)
Одеська залізниця
заснована на державній формі власності, підпорядковується
Державній адміністрації залізничного транспорту "Укрзалізниця" і
відноситься до сфери управління Міністерству транспорту та зв'язку
України.
Діючим Положенням про Міністерство транспорту та зв'язку
України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від
06.06.2006 № 789 ( 789-2006-п ) (789-2006-п)
, зазначено, що Міністерство є
центральним органом виконавчої влади і згідно з покладеними на
нього завданнями здійснює відповідно до законодавства державний
нагляд за додержанням вимог нормативно-правових актів щодо
забезпечення безпеки торговельного мореплавства, руху відповідно
на морському і річковому, залізничному та автомобільному
транспорті.
Стаття 11 Закону України "Про залізничний транспорт"
( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
встановлює, що залізниці та підприємства
залізничного транспорту загального користування забезпечують
безпеку життя і здоров'я громадян, які користуються його
послугами, а також безпеку руху поїздів, охорону навколишнього
природного середовища.
Державний нагляд за безпекою руху поїздів на залізничному
транспорті України здійснюють Міністерство транспорту України,
Укрзалізниця та їх органи на місцях.
Прокурор обгрунтував позовні вимоги, серед іншого, ще й тим,
що нерівномірне завантаження вантажу у вагоні між візками на 11800
кг становить загрозу безпеці руху вагону та потягу в цілому.
За таких обставин, реалізація повноважень по забезпеченню
безпеки руху в галузі залізничного транспорту відповідно до Закону
України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
Міністерством
транспорту та зв'язку України не можлива без відшкодування
Одеській залізниці збитків, завданих порушенням правил
навантаження відправником вагону, тому колегія суддів погоджується
з тим, що у спірних правовідносинах інтереси держави в особі
Міністерства транспорту та зв'язку України та інтереси державного
підприємства "Одеська залізниця" збігаються повністю.
Статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку
судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин постановлені по справі судові рішення
підлягають скасуванню, а справа передачі до господарського суду
першої інстанції для розгляду по суті.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111-5, 111-7,
111-9,111-10, 111-11 111-12, Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання Заступника прокурора Кіровоградської
області задовольнити.
Постанову апеляційного господарського суду від 04.09.2007 та
рішення господарського суду Луганської області від 09.07.2007 по
справі № 14/224 ( rs1063329 ) (rs1063329)
скасувати.
Справу № 14/224 ( rs1063329 ) (rs1063329)
передати на новий розгляд до
господарського суду Луганської області
Головуючий Є. Першиков
Судді Т. Данилова
I. Ходаківська