ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     05 грудня 2007 р.
 
     № 17/225
 
     Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
     Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
     Катеринчук Л.Й.,     Ткаченко Н.Г.
 
     розглянувши касаційну скаргу
     УПФ України в Носівському районі Чернігівської області
     на постанову
     та рішення
     від 12.12.2005 р. Київського апеляційного господарського суду
     від 30.08.2005 р. господарського суду Чернігівської області
 
     у справі
     № 17/225 господарського суду Чернігівської області
     за позовом
     УПФ України в Носівському районі Чернігівської області
     до
     ВВД Фонду соціального страхування від  нещасних  випадків  на
виробництві  та  професійних  захворювань  України  в   м.   Ніжин
(далі -ВВД Фонду соціального страхування)
 
     про
     зобов'язання вчинити дії
 
          в судовому засіданні взяв участь представник:
     позивача
     Романець I.Ф., довір.
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     УПФ  України  в  Носівському  районі  Чернігівської   області
звернулося до суду з позовною  заявою  до  ВВД  Фонду  соціального
страхування про зобов'язання відповідача вчинити дії по підписанню
актів щомісячної звірки витрат, пов'язаних з  виплатою  пенсії  по
інвалідності  внаслідок  нещасного  випадку  на  виробництві   або
професійного захворювання за період з 01.05.2001 р. по  28.02.2003
р., а також прийняття до заліку 513,40 грн.  витрат  виплаченої  в
лютому 2003 р. допомоги на поховання та не прийнятої  відповідачем
до заліку.
 
     Рішенням  господарського  суду  Чернігівської   області   від
30.08.2005 р. (суддя Кушнір I.В.) у позові відмовлено.
 
     Постановою Київського апеляційного  господарського  суду  від
12.12.2005 р. (судді: Корсак В.А. -головуючий, Авдеєв П.В., Коршун
Н.М.)  апеляційну  скаргу  УПФ  України   в   Носівському   районі
Чернігівської  області  залишено  без   задоволення,   а   рішення
господарського суду Чернігівської області від 30.08.2005  р.  -без
змін.
 
     Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, УПФ  України
в Носівському районі Чернігівської області  звернулося  до  Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в  якій  просить
скасувати постанову Київського  апеляційного  господарського  суду
від 12.12.2005 р. та  рішення  господарського  суду  Чернігівської
області від 30.08.2005 р.
 
     На  думку  заявника  касаційної  скарги,  судами  першої   та
апеляційної інстанції порушено норми матеріального права.
 
     Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи
касаційної   скарги,   перевіривши   наявні   матеріали    справи,
проаналізувавши  застосування   судами   норм   матеріального   та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
 
     Як вбачається з  матеріалів  справи,  рішення  господарського
суду Чернігівської області у даній справі прийнято 30.08.2005  р.,
а     постанова     Київського     апеляційного     господарського
суду -12.12.2005 р.
 
     Отже, на час розгляду справи судом апеляційної  інстанції  та
прийняття  постанови  набрав  чинності  Кодекс   адміністративного
судочинства України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          (01.09.2005  р.),  який  поширює
юрисдикцію адміністративних судів на всі  публічно-правові  спори,
крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок  судового
вирішення.
 
     Відповідно до пункту 6  Прикінцевих  та  перехідних  положень
Кодексу   адміністративного   судочинства   України   до   початку
діяльності  окружних   та   апеляційних   адміністративних   судів
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам  відповідно
до Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          1991
року, вирішують у  першій  та  апеляційній  інстанціях  відповідні
місцеві та  апеляційні  господарські  суди  за  правилами  Кодексу
адміністративного судочинства України.
 
     Згідно з п. 1 ст.  3  Кодексу  адміністративного  судочинства
України    ( 2747-15 ) (2747-15)
            справа    адміністративної    юрисдикції
(адміністративна    справа)    це    переданий    на     вирішення
адміністративного суду публічно-правовий  спір,  у  якому  хоча  б
однією  зі  сторін  є  орган  виконавчої  влади,  орган  місцевого
самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт,
який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства,
в тому числі на виконання делегованих повноважень.
 
     Статтею 17  вказаного  кодексу  передбачено,  що  компетенція
адміністративних судів поширюється на спори між суб'єктами владних
повноважень  з  приводу  реалізації  їхньої  компетенції  у  сфері
управління, у тому числі делегованих повноважень, а  також  спори,
які виникають з приводу укладання  та  виконання  адміністративних
договорів.
 
     Також, сторонами в адміністративному  процесі  є  позивач  та
відповідач.  Позивачем  в  адміністративній  справі  можуть   бути
громадяни   України,   іноземці   чи   особи   без   громадянства,
підприємства, установи,  організації  (юридичні  особи),  суб'єкти
владних  повноважень  (ч.  2  ст.  50  Кодексу   адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         ).
 
     Відповідачем в  адміністративній  справі  є  суб'єкт  владних
повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч.  3  ст.  50
Кодексу адміністративного судочинства України).
 
     Пунктом  7  статті  3  цього  кодексу  до  суб'єктів  владних
повноважень віднесено органи  державної  влади,  органи  місцевого
самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інші суб'єкти при
здійсненні  ними   владних   управлінських   функцій   на   основі
законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
 
     Як вбачається з матеріалів, позивачем у даній  справі  є  УПФ
України   в   Носівському   районі   Чернігівської   області,    а
відповідачем - ВВД Фонду соціального страхування,  які  у  спірних
правовідносинах   виступають   не   як   суб'єкти   господарського
діяльності, а як суб'єкти владних повноважень.
 
     Відтак, суб'єктний склад та характер  правовідносин  свідчить
про те, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, отже
даний   спір   підлягає    вирішенню    за    правилами    Кодексу
адміністративного судочинства України.
 
     Відповідної    правової    позиції     дотримується     Вищий
адміністративний  суд  України,  зокрема  в  своїх   ухвалах   від
01.06.2007 р. у справах № 19/259пн, № 19/256пн.
 
     Втім, судом апеляційної інстанції здійснено перегляд справи в
апеляційному порядку за  правилами  Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  відтак  винесена   ним   постанова
підлягає скасуванню.
 
     У   зв'язку   з   чим,   справа   підлягає   направленню   до
господарського суду  апеляційної  інстанції  для  її  розгляду  за
правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а у  разі
створення     відповідного     апеляційного      адміністративного
суду -передачі до цього суду.
 
     На підставі наведеного  та  керуючись  ст.  ст.  3,  17,  50,
Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу  адміністративного
судочинства  України,  ст.  ст.  111-5,   111-7,   111-9   -111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     1.  Касаційну  скаргу  УПФ  України  в   Носівському   районі
Чернігівської області задовольнити частково.
 
     2. Постанову Київського апеляційного господарського суду  від
12.12.2005 р. № 17/225 скасувати.
 
     3. Справу № 17/225 передати на новий апеляційний  розгляд  до
Київського апеляційного господарського суду.
 
     Головуючий Б.М. Поляков
 
     Судді Н.Г. Ткаченко
 
     Л.Й. Катеринчук