ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2007 р.
№ 2/270
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. -головуючого
Полянського А.Г.,
Фролової Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Міністерства аграрної політики України та Михайленка Віталія
Антоновича
на рішення
Господарського суду міста Києва від 25.07.2007 року
у справі
№2/270 Господарського суду міста Києва
за позовом
Українського державно-кооперативного проектно-вишукувального
і науково-дослідного об'єднання "УкрНДIагропроект"
до
Міністерства аграрної політики України
про
визнання недійсним рішення про продовження дії контракту
директору ДКПВI "Житомирагропроект", яке оформлене наказом №108-п
за участю представників:
позивача
Касьяненко I.Ю. дов. від 19.11.2007 року № 132-02/972
відповідача
не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені
належним чином)
скаржника
Михайленко В.А. - паспорт
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2007 року
(суддя: Домнічева I.О.) позов задоволено повністю. Визнано
недійсним рішення Міністерства аграрної політики про скасування
наказу від 29.09.2006 року № 225-п щодо розірвання контракту від
19.08.2003 року № 3709 з директором ДКПВI "Житомирагропроект", яке
оформлене наказом № 108-п від 22.05.2007 року; стягнуто з
Міністерства аграрної політики України на користь Українського
державно-кооперативного проектно-вишукувального і
науково-дослідного об'єднання "УкрНДIагропроект" 85,00грн.
державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Не погоджуючиcь з рішенням суду, Міністерство аграрної
політики України звернулося до Вищого господарського суду України
з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва
від 25.07.2007 року у справі № 2/270 Господарського суду міста
Києва, в якій просить рішення у справі скасувати та справу
передати на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про порушення норм процесуального права.
Не погоджуючиcь з рішенням суду Михайленко Віталій Антонович,
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2007
року у справі № 2/270 Господарського суду міста Києва, в якій
просить рішення у справі скасувати та закрити провадження у
справі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення норм
матеріального та процесуального права, зокрема, зазначає, що
рішення є незаконним і таким, що порушує його трудові права
гарантовані Конституцією.
Позивач у відзивах проти доводів касаційних скарг заперечує
та просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від
25.07.2007 року у справі № 2/270 без змін, а касаційні скарги
Міністерства аграрної політики України та Михайленко Віталія
Антоновича без задоволення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення
представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши
наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга Міністерства аграрної
політики України підлягає задоволенню, а касаційна скарга
Михайленко Віталія Антоновича підлягає частковому задоволенню з
таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України переглядає за
касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського
суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови
Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 "Про
судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли
суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені
судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну
оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд
виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи
одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.
Судове рішення цим вимогам не відповідає.
Як встановлено судом першої інстанції, 31.01.207 року
Державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської
ради у відповідності з вимогами чинного законодавства було
зареєстровано нову редакцію Статуту ДКПВI "Житомирагропроект".
Відповідно до пункту 1.2 Статуту учасниками інституту є
Міністерство аграрної політики України та Українське
державно-кооперативне проектно-вишукувальне і науково-дослідне
об'єднання "УкрНДIагропроект".
На загальних зборах учасників ДКПВI "Житомирагропроект"
оформленого Протоколом № 1 від 18.12.2006 року було прийнято
рішення про розподіл часток інституту, тоді як підставою для
прийняття рішення про розподіл та затвердження часток учасників у
майні інституту був Наказ Фонду Державного майна України № 2-АК
від 04.08.2006 року яким затверджено Акт комісії з
передприватизаційної підготовки ДКПВI "Житомирагропроект".
З Акту та додатків до нього вбачається, що частка держави,
Міністерства аграрної політики України, у майні інституту складає
17,3791%, а частка недержавних засновників, Українського
державно-кооперативного проектно-вишукувального і
науково-дослідного об'єднання "УкрНДIагропроект", -82,6209%, що
відповідно відображено і в пункті 5.2 Статуту.
Крім того, судом апеляційної інстанції звернуто увагу на те,
що 18.12.2006 року на загальних зборах учасників ДКПВI
"Житомирагропроект", де були присутні позивач та відповідач,
одноголосно були прийнятті рішення, зокрема, про розгляд та
затвердження Статуту інституту (нова редакція) та призначення
керівника інституту.
Наказом від 22.05.2007 року № 108-п Міністерства аграрної
політики України скасовано наказ від 29.09.2006 року № 225-п щодо
розірвання контракту від 19.08.2003 року № 3709 з директором ДКПВI
"Житомирагропроект".
За таких обставин, задовольняючи позовні вимоги суд першої
інстанції виходив з того, що Міністерство аграрної політики
України одноособово наказом № 108-п від 22.05.2007 року, фактично
призначило керівника ДКПВI "Житомирагропроект" по контракту на
термін до 01.09.2009 року, оскільки даний наказ скасовує
попередній наказ від 29.09.2007 року № 225-п, яким контракт з
директором було розірвано.
Крім того, місцевим господарським судом звернуто увагу на те,
що пунктом 7.2.5 Статуту ДКПВI "Житомирагропроект" передбачено, що
вирішення питання про призначення директора відноситься до
виключної компетенції загальних зборів та призначається директор
за рішенням загальних зборів строком на 5 років.
Звернувши увагу на пункт 4 статті 12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до якого
господарським судам підвідомчі справи, зокрема, що виникають з
корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та
його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником,
який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами)
господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю,
управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім
трудових спорів, місцевим господарським судом не враховано
наступне.
Господарським судам підвідомчі спори про визнання недійсними
лише таких актів державних та інших органів, підприємств та
організацій, які не відповідають законодавству, порушують права та
охоронювані законом інтереси підприємств та організацій і тягнуть
для позивачів певні правові наслідки, тоді як спірний наказ
приймався не під час реалізації Міністерством аграрної політики
України власних корпоративних прав та не вступаючи у корпоративні
відносини, а на виконання рішення Богунського районного суду м.
Житомира від 24.01.2007 року.
Відповідно до статті 107 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторона у справі має право подати
касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення
місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та
постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати
також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд
прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги Михайленко В.А.,
рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 24.01.2007
року було скасовано наказ Міністерства аграрної політики № 225-п
від 29.09.2006 року про розірвання контракту № 3709 від 19.08.2003
року та поновлено останнього на роботі на посаді директора ДКПВI
"Житомирагропроект" з 29.09.2006 року.
Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту
державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від
15.05.2007 року № 3721364 про відкриття виконавчого провадження з
виконання виконавчого листа № 2-П-1815/07 від 30.01.2007 року
виданого Богунським районним судом м. Житомира постановлено
Міністерству аграрної політики України добровільно виконати
рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24.01.2007 року
в строк до 22.05.2007 року.
Так, на виконання зазначеної постанови Міністерством аграрної
політики України 22.05.2007 року було прийнято наказ № 108-п
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за своїм
внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності, керуючись законом.
Однак судом не перевірено належним чином підстави винесення
Міністерством аграрної політики України наказу №108-п від
22.05.2007 року.
Скаржником до касаційної скарги надані, зокрема, копія
рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24.01.2007 року
у справі № 2/1815-07, Постанова Відділу примусового виконання
рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства
юстиції України від 15.05.2007 року № 3721364 про відкриття
виконавчого провадження.
Таким чином, рішення у справі може вплинути на права та
обов'язки ДКПВI "Житомирагропроект" та Михайленка Віталія
Антоновича, яких не було залучено до участі у справі, що є
підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення та
передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції
відповідно до статті 111-9 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене
та вирішити спір відповідно до закону.
Суду також необхідно витребувати та дослідити документи
пов'язані з визначенням організаційно-правової форми підприємства
(ЄДРПОУ), оскільки це має суттєве значення для правильного
вирішення спору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і
заперечень.
Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
обставини справи, які відповідно до
законодавства повинні бути підтверджені певними засобами
доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування.
Частиною 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що якщо надані сторонами докази є
недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від
підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі
документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Оскільки, відповідно до частини 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція- не
наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність
того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,
збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також
враховуючи, що господарськими судами порушено вимоги статті 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного
розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,
судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду підлягає
скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до
Господарського суду міста Києва.
При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене,
з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого
та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 3 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Міністерства аграрної політики України
задовольнити.
Касаційну скаргу Михайленка Віталія Антоновича задовольнити
частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2007 року у
справі № 2/270 скасувати, а справу передати на новий розгляд до
Господарського суду міста Києва.
Головуючий О.Муравйов
Судді А.Полянський
Г. Фролова