ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2007 р.
№ 38/166
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака I.М., Палій
В.М., за участю представників сторін Н. Кропотної (дов. від
3.01.07), С. Комлева (дов. від 22.05.07), розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного
товариства "Мусон" на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 21 червня 2007 року у справі № 38/166 за
позовом відкритого акціонерного товариства "Мусон" до
Севастопольської міської державної адміністрації, державного
підприємства "Конструкторське бюро радіозв'язку", треті особи:
регіональне відділення Фонду державного майна України по м.
Севастополю, Верховна Рада України, про скасування розпорядження №
705-р від 5 травня 2000 року, визнання права власності та
зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2007 року відкрите акціонерне товариство "Мусон"
звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до
Севастопольської міської державної адміністрації, державного
підприємства "Конструкторське бюро радіозв'язку" про скасування
розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №
705-р від 5 травня 2000 року, про визнання права власності на
корпус № 29 "Стандарт", зобов'язати підприємство звільнити спірне
приміщення.
Позовні вимоги обгрунтовуються правом власності на нерухоме
майно.
Ухвалами господарського суду м. Києва від 11 травня 2005 року
та від 21 червня 2005 року до участі у справі в якості третіх осіб
без самостійних вимог на предмет спору були залучені регіональне
відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю і
Верховна Рада України.
В процесі розгляду справи позивач змінив предмет позову і
просив суд визнати недійсним розпорядження Севастопольської
міської державної адміністрації від 5 березня 2001 року № 378-р в
частині оформлення права державної власності за Верховною Радою
України на випробувально-виробничий корпус № 61 та закріплення
його за державним підприємством "Конструкторське бюро
радіозв'язку"; визнати за відкритим акціонерним товариством
"Мусон" право власності на побутовий корпус № 29 "Стандарт" по
вул. Вакуленчука, 29 в м. Севастополі; зобов'язати державне
підприємство "Конструкторське бюро радіозв'язку" звільнити спірне
приміщення.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 21 червня 2005 року
припинено провадження у справі в частині позовних вимог про
скасування розпорядження Севастопольської міської державної
адміністрації № 705-р від 5 травня 2000 року "Про оформлення права
власності на об'єкт нерухомого майна, розташований по вул.
Вакуленчука, 29".
Відповідачі позов не визнали з огляду на безпідставність
вимог.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20 лютого 2007 року
(суддя Ю.Власов) позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21
червня 2007 року рішення скасовано і в позові відмовлено з мотивів
недоведеності.
Відкрите акціонерне товариство "Мусон" просить постанову
скасувати з підстав неправильного застосування апеляційним
господарським судом статей 8 і 129 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, статей 316, 321, 326, 327, 329, 347, 386, 387, 391
і 392 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, постанови Кабінету
Міністрів України від 21 вересня 1998 року № 1482 "Про передачу
об'єктів права державної та комунальної власності" ( 1482-98-п ) (1482-98-п)
,
декрету Кабінету Міністрів України 15 грудня 1992 року № 8-92 "Про
управління майном, що є у загальнодержавній власності" ( 8-92 ) (8-92)
,
статей 4, 4-2, 4-3, 32, 34, 99, 101 і 104 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та залишити в силі
рішення.
Державне підприємство "Конструкторське бюро радіозв'язку"
проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні
просить відмовити.
Міністерство промислової політики України звернулось до
Вищого господарського суду з клопотанням про залучення до участі у
справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача, оскільки рішення в даній справі може
вплинути на права та інтереси міністерства.
За змістом частини першої статті 27 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
треті особи, які не
заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у
справу на стороні позивача або відповідача виключно до прийняття
рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору
може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.
За таких обставин клопотання Міністерства промислової
політики України відхилено.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
Господарськими судами встановлено, що наказом Міністерства
промисловості засобів зв'язку СРСР від 22 грудня 1978 року № 521
створено "Конструкторське бюро Севастопольського заводу імені В.Д.
Калмикова" з правом юридичної особи і наказом від 4 листопада 1987
року № 387 завод передав конструкторському бюро корпус № 61.
Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 1
квітня 1996 року №38-АТ "Про створення холдингової компанії
"Мусон" державне підприємство завод ім. В.Д. Калмикова перетворено
у відкрите акціонерне товариство "Мусон"; на базі цього
акціонерного товариства створено холдингову компанію "Мусон";
затверджено акт оцінки цілісного майнового комплексу заводу ім.
В.Д. Калмикова.
Перелік майна, яке передано у власність відкритому
акціонерному товариству "Мусон", був затверджений наказом Фонду
державного майна України від 11 вересня 1998 року "Про внесення
доповнень до наказу Фонду від 01.04.96 № 38-АТ". Спірне майно
зазначене в цьому переліку як "Складське приміщення "Стандарт"
корпус 29".
Розпорядженням Регіонального відділення Фонду державного
майна України по м. Севастополю від 14 серпня 1997 року № 361
зобов'язано Севастопольське Бюро технічної інвентаризації
зареєструвати корпус № 61 у формі загальнодержавної власності і
закріпити його за державним підприємством "Конструкторське бюро
радіозв'язку". В подальшому це розпорядження було скасовано
розпорядженням регіональним відділенням від 2 жовтня 1998 року.
Розпорядженням Севастопольської міської державної
адміністрації від 5 травня 2000 року № 705-р зобов'язано Бюро
технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів
нерухомого майна оформити право державної власності України на
корпус № 61 та закріпити вказане майно на праві повного
господарського відання за державним підприємством "Конструкторське
бюро радіозв'язку".
Управління майна Севастопольської міської державної
адміністрації 10 травня 2000 року видало державному підприємству
"Конструкторське бюро радіозв'язку" свідоцтво про право державної
власності на корпус № 61.
Розпорядженням Севастопольської міської державної
адміністрації від 5 березня 2001 року № 378-р "Про оформлення
права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований по вул.
Вакуленчука, 29", що оспорюється, зобов'язано Бюро технічної
інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна
оформити право державної власності на корпус № 61 за Верховною
Радою України та закріпити вказане майно на праві повного
господарського відання за державним підприємством "Конструкторське
бюро радіозв'язку".
Пунктом 3 цього розпорядження було визнано таким, що втратило
чинність розпорядження Севастопольської міської державної
адміністрації від 5 травня 2000 року № 705-р "Про оформлення права
власності на об'єкт нерухомого майна, розташований по вул.
Вакуленчука, 29".
Управлінням майном Севастопольської міської державної
адміністрації 11 квітня 2001 року було видано свідоцтво про право
власності на корпус № 61, який закріплений на праві повного
господарського відання за державним підприємством "Конструкторське
бюро радіозв'язку".
На підставі наказів Фонду державного майна України № 38-АТ
від 1 квітня 1996 року та № 1749 від 11 вересня 1998 року позивач
у травні 2004 року звернувся до Бюро технічної інвентаризації та
державної реєстрації об'єктів нерухомого майна про проведення
інвентаризації складського приміщення "Стандарт" корпус № 29, але
був повідомлений про проведення такої інвентаризації ще у 1999
році за заявою державного підприємства "Конструкторське бюро
радіозв'язку" як корпусу № 61.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд
виходив з того, що 28 грудня 1983 року робочою приймальною
комісією був складений акт про приймання в експлуатацію
завершеного будівництвом "Складського приміщення "Стандарт";
Переліком нерухомого майна, який складений Фондом державного майна
України під час перетворення державного підприємства завод
ім.В.Д.Калмикова у відкрите акціонерне товариство "Мусон",
"Складське приміщення "Стандарт" корпус № 29 був переданий у
власність останньому; відповідно до висновків судових експертиз
корпус № 61 та складське приміщення "Стандарт" корпус № 29 можливо
є однією і тією ж будівлею.
Апеляційний господарський суд правомірно не погодився з таким
висновком місцевого господарського суду.
Як вбачається з експертного висновку № 1401 від 23 січня 2007
року додаткової судово-інженерної експертизи та експертного
висновку № 2903 від 31 січня 2006 року судової
будівельно-технічної експертизи, на дослідження експертам були
представлені два Акти б/н від 28 грудня 1983 року про приймання в
експлуатацію робочою комісією завершеного будівництвом
"Складського приміщення "Стандарт".
Обидва акти видані однією датою і підписані одними особами у
1983 році, досліджують один об'єкт - "Складське приміщення
"Стандарт", але відрізняються його будівельними показниками.
Крім того, акти затверджені печаткою Державного комітету
України по оборонній промисловості і машинобудуванню, який
створено лише у 1991 році.
Відповідно до висновку експертизи корпус № 61 та складське
приміщення "Стандарт" корпус № 29 імовірно є однією і тією ж
будівлею, але встановити це не можливо.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що
корпус № 61 та "Складське приміщення "Стандарт" корпус № 29 мають
різну балансову вартість відповідно 157 254 та 184 019 крб.
Водночас апеляційним господарським судом встановлено, що у
1997 році відкрите акціонерне товариство "Мусон" не заперечувало
право державної власності на корпус № 61, закріплений на праві
повного господарського відання за державним підприємством
"Конструкторське бюро радіозв'язку", що підтверджується листом
державного підприємства № 04/151-606 від 1 вересня 1997 року до
позивача про відчуження земельної ділянки для обслуговування
корпусу № 61 та згода на це позивача.
Вказане також підтверджується актом від 24 жовтня 1997 року
узгодження меж землекористування по вул. Вакуленчука, 29 у м.
Севастополі, в якому межі земельної ділянки, виділеної для
обслуговування корпусу № 61, узгоджені з відкритим акціонерним
товариством "Мусон".
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Всупереч вказаним статтям, позивач не надав суду належних
доказів, які би достовірно свідчили про право власності відкритого
акціонерного товариства "Мусон" на спірне майно.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній
інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи
фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським
судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження
поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм
дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм
матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21
червня 2007 року у справі № 38/166 залишити без змін, а касаційну
скаргу відкритого акціонерного товариства "Мусон" без задоволення.
Головуючий, суддя
М.В. Кузьменко
Суддя
I. М. Васищак
Суддя
В. М. Палій