ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     25 вересня 2007 р.
 
     № 12/262-05-6675
 
     Вищий господарський суд України у складі:  суддя  Селіваненко
В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.,
 
     розглянувши касаційну скаргу Одеського  обласного  відділення
Фонду соціального захисту інвалідів, м. Одеса,
 
     на постанову Одеського апеляційного господарського  суду  від
20.10.2005
 
     зі справи № 12/262-05-6675
 
     за позовом Одеського обласного відділення  Фонду  соціального
захисту інвалідів (далі -Відділення)
 
     до   відкритого   акціонерного   товариства   "Татарбунарське
АТП -15143" (далі -Товариство), м. Татарбунари Одеської області,
 
     про стягнення 1 862,50 грн.,
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     У липні 2005 року  Відділення  звернулося  до  господарського
суду Одеської області з  позовом  про  стягнення  з  Товариства  1
862,50 грн. штрафних санкцій  за  нестворення  робочих  місць  для
працевлаштування  інвалідів  на  підставі  статей  19,  20  Закону
України  від  21.03.1991  №   875-XII   "Про   основи   соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
         (далі -Закон № 875).
 
     Постановою названого суду від 02.09.2005 (суддя  Юдова  В.З.)
позов задоволено з посиланням на невиконання Товариством обов'язку
зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
 
     Постановою Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
20.10.2005 (колегія суддів  у  складі:  Туренко  В.Б.  -головуючий
суддя, судді Бандура Л.I., Поліщук Л.В.) постанову  господарського
суду  Одеської  області  від  02.09.2005  скасовано  та  в  позові
відмовлено.  Постанову  апеляційного  суду  мотивовано  порушенням
строків застосування до  Товариства  адміністративно-господарських
санкцій.
 
     У касаційній скарзі до  Вищого  господарського  суду  України
Відділення  просить  постанову  апеляційного  господарського  суду
скасувати через неправильне застосування  ним  норм  матеріального
права, а постанову місцевого суду залишити без змін.
 
     Відзив на касаційну скаргу не надходив.
 
     Учасників  судового  процесу  відповідно  до   статті   111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (далі  -
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ) належним  чином  повідомлено  про  час  і
місце розгляду касаційної скарги.
 
     Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
 
     Перевіривши   повноту   встановлення   попередніми   судовими
інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і  процесуального  права,  Вищий  господарський  суд
України дійшов висновку про  необхідність  часткового  задоволення
касаційної скарги з урахуванням такого.
 
     Причиною  виникнення  спору  зі  справи  стало  питання  щодо
правомірності   стягнення   з   відповідача   штрафних    санкцій,
передбачених статтею 20 Закону  № 875 ( 875-12 ) (875-12)
        .
 
     У зв'язку з  набранням  чинності  Кодексом  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         (далі -КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        )  з
01.09.2005 до компетенції  адміністративних  судів  віднесено  усі
публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав,
свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта
владних повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 названого Кодексу).
 
     Відповідно до  приписів  статті  4  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        
правосуддя     в     адміністративних     справах     здійснюється
адміністративними  судами.   Юрисдикція   адміністративних   судів
поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів,  для  яких
законом встановлений інший порядок судового вирішення.
 
     Пункт 4 статті 17 КАС України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          визначає,  що  до
компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням
суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
 
     Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в  пункті  7
статті 3 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        :  це  -  орган  державної  влади,
орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи  службова  особа,
інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на
основі  законодавства,  в  тому  числі  на  виконання  делегованих
повноважень.
 
     Згідно  з  статтею  8  Закону  №  875   ( 875-12 ) (875-12)
           державне
управління в галузі забезпечення соціальної захищеності  інвалідів
здійснюється центральним органом виконавчої влади з  питань  праці
та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України  та
органами місцевого самоврядування.
 
     Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту
інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від
26.09.2002  №  1434  ( 1434-2002-п ) (1434-2002-п)
        ,  Фонд  соціального   захисту
інвалідів є урядовим органом державного  управління,  який  діє  у
складі Мінпраці та підпорядковується йому.
 
     Згідно  з  пунктом  9  цього  ж  Положення   для   реалізації
покладених на Фонд завдань за погодженням з  Мінпраці  утворюються
територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності  його
працівників.
 
     За змістом статті 20  Закону  №  875  ( 875-12 ) (875-12)
          саме  Фонду
соціального   захисту    інвалідів    надано    право    стягнення
адміністративно-господарських санкцій за недодержання  законодавчо
встановленого   нормативу   робочих   місць    для    забезпечення
працевлаштування інвалідів.
 
     Отже, даний спір є публічно-правовим та на нього  поширюється
юрисдикція  адміністративних  судів.  Відповідну  правову  позицію
викладено в постановах Верховного Суду України від  17.01.2006  зі
справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
 
     Пунктами  6  і  7  розділу  VII  "Прикінцеві   та   перехідні
положення" (в редакції, що  діяла  на  час  прийняття  попередніми
судовими інстанціями рішень зі  справи)  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        
передбачалося, що:
 
     - до  початку  діяльності  окружного  адміністративного  суду
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам  відповідно
до ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , вирішуються відповідним  господарським
судом за правилами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ;
 
     - після набрання чинності КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          заяви  і
скарги  у  справах,  що   виникають   з   адміністративно-правових
відносин, а також апеляційні, касаційні  скарги  (подання),  заяви
(подання) про перегляд судових рішень у зв'язку  з  нововиявленими
та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті
до набрання чинності  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  розглядаються  в
порядку, встановленому цим Кодексом.
 
     Проте  даний  спір,  який  має  публічно-правовий   характер,
апеляційним господарським судом (на відміну від місцевого суду)  в
порушення  вимог  статей  1,  12  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          після
набрання чинності КАС України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          розглянуто  в  порядку
господарського судочинства.
 
     Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з
касаційного перегляду публічно-правових спорів по суті, що знайшло
відображення й у постановах Верховного Суду України від 17.01.2006
зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
 
     Ухвалою Вищого господарського  суду  України  від  28.02.2006
касаційну скаргу Відділення на  постанову  Одеського  апеляційного
господарського суду від 20.10.2005 разом з  матеріалами  справи  №
12/262-05-6675 передано для вирішення до Вищого  адміністративного
суду України.
 
     Ухвалою Вищого адміністративного суду України від  18.06.2007
відмовлено  у  відкритті  касаційного  провадження  за  зазначеною
касаційною скаргою Відділення та її разом зі справою повернуто  до
Вищого господарського суду України, що  мотивовано  відсутністю  у
Вищого адміністративного  суду  України  повноважень  з  перегляду
судових  рішень,  постановлених  не  за  правилами   КАС   України
( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
     Таким  чином,   розгляд   апеляційним   господарським   судом
публічно-правового  спору  в  порядку  господарського  судочинства
унеможливив здійснення касаційної перевірки прийнятого ним рішення
зі справи в порядку адміністративного судочинства, внаслідок  чого
зазначене судове рішення підлягає безумовному скасуванню згідно  з
статтею 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Відповідну правову позицію викладено в постановах  Верховного
Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007  зі
справ № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.
 
     У  свою  чергу,  абзацом  четвертим  пункту  6  розділу   VII
"Прикінцеві та перехідні положення" (в редакції Закону України від
06.10.2005  №  2953-IV  ( 2953-15 ) (2953-15)
        )   КАС   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        
встановлено,   що   після    початку    діяльності    апеляційного
адміністративного  суду  апеляційні  скарги   в   адміністративних
справах, подані до відповідних  апеляційних  господарських  судів,
передаються цими судами до  апеляційного  адміністративного  суду,
якщо апеляційне провадження у справі ще не відкрито.
 
     Керуючись  статтями  111-7,  111-9  -  111-12   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     1. Касаційну  скаргу  Одеського  обласного  відділення  Фонду
соціального захисту інвалідів задовольнити частково.
 
     2. Постанову Одеського апеляційного господарського  суду  від
20.10.2005 зі справи № 12/262-05-6675 скасувати.
 
     Справу передати до Одеського апеляційного господарського суду
для  виконання  вимог  розділу  VII   "Прикінцеві   та   перехідні
положення"   Кодексу   адміністративного    судочинства    України
( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
     Суддя В. Селіваненко
 
     Суддя I.Бенедисюк
 
     Суддя Б.Львов