420/3129/22 Про визнання протиправною бездіяльності військової частини та зобов'язання нарахувати і виплатити індексацію невиплаченого грошового забезпечення - 02.08.2023 Прийняття

1.1 визнати протиправними дії відповідача щодо застосування грудня 2015 року і січня 2016 року як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації його грошового забезпечення у період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно;

1.2. зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі: 81424,63 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (44-2004-п) , з урахуванням раніше виплачених сум;

1.3. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 18 червня 2018 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4001,84 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) ;

1.4. зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити на його користь щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення розміром: 4001,84 грн за період з 1 березня 2018 року до 18 червня 2018 року включно в сумі: 14406,62 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) , із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (44-2004-п) , з урахуванням раніше виплачених сум;

1.5. зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він з 3 серпня 1998 року до 18 червня 2018 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1, де відповідач не в повному розмірі нараховував та виплачував йому індексацію грошового забезпечення.

2.1. Позовні вимоги стосовно періоду з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що відповідач нарахував і виплатив йому індексацію грошового забезпечення за цей період у меншому розмірі, ніж належало, через помилкове застосування грудня 2015 року і січня 2016 року у якості базових місяців для такої індексації.

2.2. У цьому контексті ОСОБА_1 доводив, що в силу пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення для розрахунку індексації його грошового забезпечення за указаний період базовим місяцем має бути січень 2008 року, оскільки саме тоді востаннє були підвищені оклади військовослужбовців. Одночасно з цим, позивач заперечував наявність у відповідача дискреційних повноважень стосовно визначення іншого місяця базовим, ніж січень 2008 року.

2.3. Вимоги стосовно періоду з 1 березня 2018 року до 18 червня 2018 року ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року був меншим за суму індексації грошового забезпечення, яка склалася в тому місяці, тож в силу абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення відповідач був зобов`язаний із 1 березня 2018 року виплачувати йому фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі: 4001,84 грн щомісяця як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, однак цього обов`язку не виконав.

2.4. Зрештою ОСОБА_1 зазначав, що на основі податкових правил відповідач повинен нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Короткий зміст рішень судів попередній інстанцій

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року, позовні вимоги задоволено частково:

3.1. визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно;

3.2. зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати й виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

3.3. у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що індексація грошового забезпечення позивача за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року повинна обчислюватися з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, а саме січня 2008 року.

4.1. Цей висновок суд мотивував тим, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Натомість зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Тож за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим для проведення подальшої індексації.

4.2. Указавши на незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців з 1 січня 2008 року до 1 березня 2018 року, суд констатував протиправними дії відповідача щодо незастосування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації позивачу за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року.

4.3. Одночасно з цим, суд відмовив у зобов`язанні відповідача здійснити нарахування й виплату індексації за указаний період у конкретній сумі, мотивувавши належністю цього питання до повноважень відповідача.

4.4. На цій основі суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача нарахування й виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року та раніше виплачених сум.

5. Відмовляючи у задоволенні інших позовних вимог, суд виходив з відсутності підстав для індексації грошового забезпечення позивача у період з березня 2018 року до червня 2018 року, мотивувавши тим, що індекс споживчих цін протягом цього часу не перевищував порогу індексації в розмірі 103%.

5.1. На основі цього суд дійшов висновку, що відповідач при обчисленні індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 18 червня 2018 року не допустив порушення прав та інтересів позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

6. ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити нарахування й виплату на його користь індексації грошового забезпечення у фіксованій сумі за період з 1 березня 2018 року до 18 червня 2018 року. У іншій частині рішення місцевого суду ОСОБА_1 просив залишити без змін.

7. Суд апеляційної інстанції, переглянувши це рішення в означеній частині, дійшов висновку, що місцевий суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при його ухваленні, внаслідок чого апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а оскаржуване рішення залишив без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги і відзиву

8. У травні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

9. В обґрунтування підстав касаційного оскарження ОСОБА_1 послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - " КАС України (2747-15) ").

10. Скаржник покликається на неправильне застосуваннями судами попередніх інстанцій абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) , і порушення ними норм процесуального права.

11. У цьому контексті ОСОБА_1 указує на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28 вересня 2022 року у справах №400/1119/21, №560/3965/21, щодо необхідності належного дослідження доказів у подібних правовідносинах.

12. Також скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі №560/13302/21, щодо застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення у контексті права військовослужбовців на отримання індексації-різниці у період з 1 березня 2018 року до дати звільнення з військової служби або дати підвищення посадових окладів; щодо відсутності у військової частини дискреційних повноважень у цьому питанні; щодо необхідності визначення у судовому рішенні загальної суми індексації грошового забезпечення, належної до виплати з боку військової частини.

13. ОСОБА_1 зауважує, що між сторонами відсутній спір стосовно нарахування й виплати так званої "поточної" індексації грошового забезпечення військовослужбовця, яка виникла тільки в грудні 2018 року внаслідок перевищення порогу індексації в розмірі 103 відсотка у жовтні 2018 року.

14. Водночас скаржник наголошує на тому, що у період з 1 березня 2018 року він оскаржує дії відповідача щодо невиплати йому так званої "фіксованої" індексації, тобто суми індексації, яка виплачується у разі настання обставин, передбачених абзацами 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Ці обставини, за твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій не дослідили, оскільки неправильно визначили характер спірних правовідносин.

14.1. Також скаржник зазначає, що підвищення посадового окладу позивача в березні 2018 року та прийняття в цьому місяці значення індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків не є безумовною підставою не виплачувати індексацію грошового забезпечення у подальших періодах, оскільки індексація не нараховується лише за умови, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

14.2. Згідно з доводами скаржника, в силу вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно врахувати такі складові як: розмір підвищення грошового доходу особи; суму індексації, що склалася (припадала) на місяць підвищення цього доходу; та на основі цього встановити, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму указаної індексації. Ці обставини, як стверджує скаржник, суди попередніх інстанцій не встановили.

15. На тлі цього скаржник зазначає, що у місяці підвищення його грошового доходу (березні 2018 року) сума індексації була більшою, ніж розмір підвищення доходу. Тож скаржник стверджує, що на підставі абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення відповідач був зобов`язаний із 1 березня 2018 року виплачувати йому "фіксовану" індексацію грошового забезпечення, однак протиправно цього не зробив.

16. Відповідач у відзиві послався на безпідставність касаційної скарги та необхідність скасування оскаржуваних рішень і прийняття нового про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

17. ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 3 серпня 1998 року до 18 червня 2018 року.

18. У період проходження військової служби з 1 грудня 2015 року до 18 червня 2018 року відповідач нараховував та виплачував позивачу грошове забезпечення не в повному обсязі.

19. Індексація грошового забезпечення не виплачена станом і на день подання позову.

20. 12 жовтня 2020 року ОСОБА_1 надіслав відповідачу заяву з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення.

21. У відповідь на цю заяву відповідач зазначив, що в межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення не було.

22. Позивач звернувся до суду для вирішення спору.

23. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2021 року у справі №420/12952/20 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати й виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно.

24. Відповідач виплатив на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) - січень 2016 року в сумі 4413,50 грн.

25. У період з 1 грудня 2015 року до 31 грудня 2015 року відповідач застосував базовий місяць грудень 2015 року, тому сума нарахованої індексації за цей період склала 0,00 грн.

26. Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

ІІI. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ (1282-12)

27. У статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі також - " Закон №1282-ХІІ (1282-12) ") законодавець навів визначення таких понять:

27.1. індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;

27.2. індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;

27.3. поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

28. Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

28.1. До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).

29. Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

30. Статтею 3 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

31. Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ.

32. У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

32.1. Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VIII (911-19) , який набрав законну силу 1 січня 2016 року.

32.2. Тож з 1 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

33. Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.

33.1. Зокрема, частина друга статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

33.2. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

33.3. Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п)

34. Згідно з пунктом 1 Порядку (далі також - "Порядок №1078") цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

35. Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.

35.1. Так, пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

35.2. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 1 січня 2016 року).

35.3. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

35.4. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (491-15) .

35.5. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

36. За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

37. Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку №1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

37.1. Так, абзац 2 пункту 4 Порядку №1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

37.2. Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку №1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

38. Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

39. Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.

40. Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

40.1. Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

41. Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

42. Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

42.1. Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

43. Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

44. Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

45. Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

45.1. Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

46. Пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.

46.1. У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (2011-12)

47. Абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі також - " Закон №2011-XII (2011-12) ") передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

48. Пункт 2 статті 9 цього Закону встановлює, що до складу грошового забезпечення входять:

48.1. посадовий оклад, оклад за військовим званням;

48.2. щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

48.3. одноразові додаткові види грошового забезпечення.

49. Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону №2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року №260 (z0745-18)

50. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі також - "Порядок №260") набрав чинності 20 липня 2018 року.

51. Пункт 2 розділу І Порядку №260 у первинній редакції передбачав, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

51.1. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

51.2. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

51.3. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

52. На підставі наказу Міністерства оборони України від 1 червня 2020 року №180 "Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (z0539-20) були внесені зміни до переліку щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення.

52.1. Цей наказ набрав чинності 30 червня 2020 року. Відтоді пунктом 2 розділу І Порядку №260 установлено, що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

52.2. Стосовно одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то пункт 2 розділу І Порядку №260 саме у зазначеній редакції передбачав, що до них належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

53. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

53.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

54. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги, яка подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

55. Насамперед Суд звертає увагу на межі касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

56. У позовній заяві ОСОБА_1 заявив 4 (чотири) вимоги, які за структурно-логічним підходом умовно можна розділити на 2 групи:

56.1. вимоги, які стосуються визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання його нарахувати й виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (вимоги №№1-2);

56.2. вимоги, які стосуються визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання його нарахувати й виплатити позивачу індексацію-різницю за період з 1 березня 2018 до 18 червня 2018 року (вимоги №№3-4).

57. Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги №1-2 та відмовив у задоволенні позовних вимог №№3-4.

58. Надалі рішення суду першої інстанції було переглянуте в апеляційному порядку в частині відмови у задоволенні позовних вимог №№3-4. Відповідно рішення місцевого суду не переглядалося у частині позовних вимог №№1-2, про що зазначено у постанові суду апеляційної інстанції.

59. За змістом частини першої статті 328 КАС України учасники справи мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

60. Право на касаційне оскарження виникає лише щодо тих судових рішень суду першої інстанції, які переглянуті в апеляційному порядку і не скасовані. Процесуальне законодавство не передбачає можливості касаційного оскарження рішення суду першої інстанції, яке не було переглянуте судом апеляційної інстанції.

61. У цій справі доводи й вимоги скаржника спрямовані на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції в цілому, тобто і в тій частині, яка не була переглянута в апеляційному порядку.

62. Оскільки рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог в апеляційному порядку не переглядалося, то суд касаційної інстанції не має повноважень надавати оцінку правильності застосування судами норм матеріального права та їхнім висновкам в указаній частині спірних правовідносин.

63. Зважаючи на ці обставини, Суд переглядає оскаржувані судові рішення тільки в межах тих правовідносин і позовних вимог, які пов`язані із нарахуванням і виплатою позивачу індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 18 червня 2018 року (вимоги №№3-4).

64. Ключові питання цього спору в окресленій частині стосуються відповідності висновків судів попередніх інстанцій практиці Верховного Суду щодо застосування норм абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078 у контексті з`ясування наявності/відсутності підстав для нарахування й виплати позивачу (військовослужбовцю) з 1 березня 2018 року до звільнення з військової служби суми так званої "фіксованої" індексації грошового забезпечення.

65. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходить із такого.

66. Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).

67. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19).

68. Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №206/4411/16-а).

69. Порядок №1078 у редакції, яка застосовувалася до 1 грудня 2015 року, містив поняття "базовий місяць". Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.

70. 9 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі також - "Постанова №1013").

71. Цією постановою були внесені зміни до Порядку №1078.

72. Порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку №1078 свідчить про те, що внаслідок змін, унесених Постановою №1013, з 1 грудня 2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

73. Внаслідок цих змін Порядок №1078 у редакції, що застосовується з 1 грудня 2015 року, не містить поняття "базовий місяць" і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.

74. Для проведення індексації з 1 грудня 2015 року замість терміну "базовий місяць" використовується поняття "місяць підвищення доходу", яке має інший зміст.

75. Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

76. Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 1 грудня 2015 року.

77. Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 1 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

78. У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття "місяць підвищення доходу" від терміну "базовий місяць", позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

79. Водночас вилучення терміну "базовий місяць" та запровадження поняття "місяць підвищення доходу" не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у "базовому місяці", так і у "місяці підвищення доходу" індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

80. Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 1 грудня 2015 року не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.

81. Із 1 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

82. Крім цього, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".

83. Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

84. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

85. Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

86. Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

87. Як видно з матеріалів справи, у випадку ОСОБА_1 правовідносини щодо нарахування й виплати йому поточної індексації з 1 березня 2018 року до 18 червня 2018 року не є спірними.

88. У позовній заяві й апеляційній скарзі позивач не заперечував і не оспорював тих обставин, що індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року і був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року.

89. Щодо "фіксованої" суми індексації, то слід зазначити, що Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) і Порядок №1078 такого поняття не містять.

90. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526 (526-2012-п) , де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

91. Проте постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

92. З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

93. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

93.1. сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

93.2. сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

94. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

95. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає Суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

96. Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, Суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.

97. З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (704-2017-п) , якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

98. Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають Суду підстави зробити висновок, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу ОСОБА_1 військовій частині НОМЕР_1 належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.

99. Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року), від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21 та ін.

100. У цьому контексті колегія суддів враховує, що апеляційний перегляд справи ОСОБА_1 завершився 19 квітня 2023 року ухваленням оскаржуваної постанови і на той час уже існував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 та ін. Тож скаржник слушно зазначає в касаційній скарзі про те, що суд апеляційної інстанції залишив цей висновок поза увагою.

101. Як видно з установлених обставин справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 1 березня 2018 року до звільнення з військової служби. Водночас позивач наполягав на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідач порушив через бездіяльність.

102. Отже, указані обставини є спірними в цій справі. Проте суди першої й апеляційної інстанції їх не дослідили.

103. У цьому контексті Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

104. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

105. Суди першої й апеляційної інстанції указані правовідносини не дослідили та не перевірили істотні для справи обставини, а відтак не підтвердили й не спростували доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 1 березня 2018 року до 18 червня 2018 року і що це право порушив відповідач.

106. Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

106.1. розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

106.2. суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

106.3. чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

107. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

108. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

109. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

110. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

111. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

112. Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21 із подібними правовідносинами.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

113. З урахуванням викладеного, Верховний Суд констатує, що у справі ОСОБА_1 суди попередніх інстанцій помилково визначили характер спірних правовідносин щодо позовних вимог №3 і №4, які стосуються нарахування й виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 18 червня 2018 року; не дослідили ці правовідносини; не з`ясували обставини, які необхідні для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078; не встановили, чи порушене право позивача на отримання індексації-різниці, а якщо порушене, то яка сума належить до перерахунку й доплати з боку відповідача за указаний період.

114. Наведене свідчить про те, що суди попередніх інстанцій не встановили усі фактичні обставин справи та не дослідили відповідні докази, які мають значення для правильного вирішення спору, що є порушенням статей 9, 242, 308 КАС України.

115. Натомість суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів та не може встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржуваних судових рішеннях.

116. Позаяк для правильного вирішення спору потрібно додатково дослідити докази та встановити додаткові обставини, Суд дійшов висновку про наявність підстав для нового розгляду цієї справи.

117. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

118. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

119. На основі викладеного Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу належить задовольнити, а рішення судів попередніх інстанцій скасувати в оскарженій частині із направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

120. Під час нового розгляду справи суду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

121. Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог №№1-2 не було переглянуте апеляційним судом, решта доводів і вимог касаційної скарги не можуть бути досліджені судом касаційної інстанції. Тож в іншій частині оскаржувані судові рішення відповідно до правил статті 350 КАС України належить залишити без змін.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

122. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 18 червня 2018 року та зобов`язання відповідача нарахувати й виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за означений період - скасувати.