ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2007 р.
№ 43/22 ( rs705359 ) (rs705359)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Грека Б.М. -(доповідача у справі),
суддів :
Першикова Є.В.,
Жаботиної Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі
Донецьких західних електричних мереж
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 21.05.07
у справі
№ 43/22 ( rs705359 ) (rs705359)
господарського суду
Донецької області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі
Донецьких західних електричних мереж
до
Приватного підприємства "Ольга"
про
стягнення 5220,70 грн.
за участю представників від:
позивача
не з'явилися, були належно повідомлені
відповідачів
Косматенко Л.Г. (директор), Шестова Т.П. (дов. від 29.08.07)
В С Т А Н О В И В :
Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" звернулось
до господарського суду Донецької області із позовом до Приватного
підприємства "Ольга" про стягнення недооблікованої електричної
енергії у сумі 5220,70 грн.
Рішенням господарського суду від 28.03.07 (суддя Зубченко
I.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 28.03.07 (колегія суддів у складі:
головуючого-судді Стойки О.В., суддів: Діброви Г.I., Волкова
Р.В.), у задоволені позовних вимог відмовлено за недоведеністю.
Судові акти мотивовані тим, що акт про порушення Правил
користування електричною енергією складений з порушенням
встановленого порядку, а отже, не може вважатися належним доказом
позовних вимог.
Не погоджуючись з вищезгаданими судовими актами, позивач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом в порядку ст. 35
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
прийняті до уваги рішення та постанови по справам №24/166пн та
№40/308пн.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, між позивачем та відповідачем був укладений
договір про постачання електричної енергії №174 від 23.05.05,
відповідно до умов якого, позивач зобов'язався поставляти
відповідачу електричну енергію, а останній - сплачувати її
вартість.
Представниками позивача на підприємстві відповідача було
здійснено перевірку дотримання останнім Правил користування
електричною енергією затверджених Постановою НКРЕ України № 910
( z1399-05 ) (z1399-05)
в редакції від 17.10.05, зареєстрованих в
Міністерстві юстиції України 18.11.05 (далі Правила). В результаті
проведеної перевірки представниками позивача був складений акт
№018438 від 22.03.06 про порушення відповідачем Правил, в якому
зазначено, що відповідач самовільно приєднав токоприймачі до
мережі, поза приладом обліку.
При ретельному опису порушення зазначено: зміна фазіровки
електричного лічильника, пристрій додаткового "нуля". Також
зазначено, що при раніше проведених перевірках виявити зазначені
порушення не виявлялося можливим.
Оцінюючи вищезазначений судовий акт, суди попередніх
інстанцій вказали на те, що він не є належним доказом того, що
порушення вчинено саме відповідачем, оскільки зі змісту акту не
вбачається, де саме здійснене самовільне приєднання токоприймачів,
у чому конкретно воно виражене. Крім того, висновок про наявність
вказаного порушення суперечить ретельному опису порушення в
спірному акті. А відтак, спірний акт, складений з порушенням
п.6.41 Правил, є лише припущенням з боку позивача, та не може бути
прийнятий судом як належний доказ порушення відповідачем умов
договору.
Визначену позивачем суму нанесених збитків суди попередніх
інстанцій також визнали необгрунтованою, оскільки при розрахунку
спірної суми позивачем не було вказано, які саме пункти Методики
він застосовує. Також в спірному акті позивачем зазначено, що
визначити потужність струмоприймачів не виявляється можливим, що є
порушенням п.7 Методики в якій передбачений обов'язок
енергопостачальної організації фіксувати в акті потужності
струмоприймачів.
Суди також оцінили факт визнання відповідачем суми
донарахованої плати за користування електроенергією, та зазначили,
що він не має для суду заздалегідь встановленої сили та не може
бути підставою для безспірного стягнення боргу.
Дані обставини справи досліджувалися судом та їм дана
відповідна правова оцінка. Оскільки відповідно до ст. 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази, то Вищий господарський суд України змушений погодитись з
висновками судів попередніх інстанцій щодо недоведеності позовних
вимог. Посилання позивача на те, що про складенні вищезазначеного
акту були дотримані всі приписи законодавства, по суті є
спонуканням господарського суду касаційної інстанції до переоцінки
доказів, що є неприпустимим.
Щодо посилань скаржника на те, що судами не прийняті до уваги
рішення та постанови по справам №24/166пн та №40/308пн, то колегія
суддів Вищого господарського суду України зауважує, що вони були
предметом дослідження, як в суді першої, так і в суді апеляційної
інстанцій. Так, місцевий господарський суд зазначив, що в рішенні
господарського суду Донецької області у справі № 24/166пн від
26.09.06, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 18.12.06, в задоволенні позову Приватного
підприємства "Ольга" до ВАТ "Донецькобленерго" про визнання
відсутності права на донарахування суми оплати за електроенергію
було відмовлено з посиланням на те, що позивач не надав доказів
оскарження рішення комісії, тобто не реалізував надану йому
можливість на захист свого порушеного права; в рішенні
господарського суду Донецької області у справі № 40/308пн від
30.10.06, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 18.12.06, за тим же суб'єктним складом в
задоволенні позову про визнання недійсним протоколу також
відмовлено, оскільки протокол засідання комісії не створює
будь-яких наслідків як для споживача, так і для постачальника і не
підлягає визнанню його недійсним.
Таким чином, в розглянутих рішеннях не ставилося питання щодо
правильності нарахування відповідачеві грошових коштів за
недораховану електричну енергію, не надано належної правової
оцінки підставам такого нарахування.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним
та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а
тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без
змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх
обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Донецькобленерго" в особі Донецьких західних електричних мереж
залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 21.05.07 у справі № 43/22 ( rs705359 ) (rs705359)
залишити без змін.
Головуючий - суддя Б. Грек
Судді Є. Першиков
Г. Жаботина