ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2007 р.
№ 2-2576/06(2-1326/07) ( rs702460 ) (rs702460)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційних скарг
гр. ОСОБА_5. та АТЗТ "Феріт"
на постанову
від 31.05.2007 Дніпропетровського апеляційного господарського
суду
у справі
Ленінського районного суду м. Дніпропетровська
за позовом
АТЗТ "Феріт"
до 3-ті особи
гр. ОСОБА_1гр. ОСОБА_2. Приватний нотаріус Дніпропетровського
міського нотаріального округу ОСОБА_3. Управління центрального
реєстратора ЗАТ КБ "Приватбанк"
про
визнання недійсною угоди та переведення прав та обов'язків
покупців,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Ніколаєнко О.С. -гол. правління, Калюх Н.I. (дов.
від 30.07.06),
відповідача-1: не з'явились,
відповідача-2: ОСОБА_4. (дов. IНФОРМАЦIЯ_1),
3-тіх осіб: не з'явились,
гр. ОСОБА_5: ОСОБА_5.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 15.01.2007Ленінського районного суду м.
Дніпропетровська позовні вимоги АТЗТ "Феріт" задоволено частково.
Визнано недійсним договір дарування цінних паперів, укладений 27
вересня 2004 між гр. ОСОБА_1. та гр. ОСОБА_2. про дарування
ОСОБА_1ОСОБА_2 121 одиниці простих іменних акцій акціонерного
товариства закритого типу "Феріт". Переведено права і обов'язки
покупців на 121 одиницю простих іменних акцій акціонерного
товариства закритого типу "Феріт", що належать гр. ОСОБА_1., на
акціонерне товариство закритого типу "Феріт". В решті позовних
вимог відмовлено.
Постановою від 31.06.07 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою господарського суду апеляційної
інстанції, АТЗТ "Феріт" звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою і просить її скасувати з огляду на
неправильне застосування судом норм матеріального права, рішення
Ленінського районного суду м. Дніпропетровська залишити без змін.
З касаційною скаргою на згадані вище рішення та постанову до
Вищого господарського суду України звернувся також гр. ОСОБА_5. як
особа, яку не було залучено до участі у справі, оскільки прийняті
рішення стосуються його прав як засновника та акціонера
товариства, який бажає придбати акції останнього при відчуженні їх
іншими акціонерами, просить скасувати судові рішення, справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить
необхідним касаційну скаргу гр. ОСОБА_5. задовольнити, касаційну
скаргу АТЗТ "Феріт" задовольнити частково.
Як встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у
даній справі,
ОСОБА_1з IНФОРМАЦIЯ_2р. був акціонером акціонерного
товариства закритого типу "Феріт", власником 121 іменної акції.
27 вересня 2004 ОСОБА_1укладено договір
дарування цінних паперів з ОСОБА_2(договір посвідчено
IНФОРМАЦIЯ_3і зареєстровано за № НОМЕР_1приватним нотаріусом ДМНО
ОСОБА_3), згідно якого останній прийняв в дар прості іменні акції
АТЗТ
"Феріт", номінальною вартістю 127,05 грн., які належали
дарувальнику на підставі приватної власності. Загальна сума
договору складала 127,05 грн.
Право власності на прості іменні акції підтверджено
сертифікатом акцій № НОМЕР_2, виданим АТЗТ "Феріт". Витяг з
реєстру власників іменних цінних паперів про стан особистого
рахунку НОМЕР_3на IНФОРМАЦIЯ_3р. виданий реєстратором ЗАТ КБ
"ПриватБанк" від IНФОРМАЦIЯ_3р. за № НОМЕР_4(ліцензія АА №
НОМЕР_5, видана ДКЦПТаФР).
Право власності на 121 шт. простих іменних акцій та всі права
акціонера згідно з володінням цими акціями, переходять до гр.
ОСОБА_2. з моменту підписання та нотаріального посвідчення цього
договору, в якому, окрім іншого, зазначено, що цей договір
укладається не про людське око, не приховує іншу угоду і
відповідає дійсним намірам сторін створити для себе юридичні
наміри.
ОСОБА_1. не звертався до акціонерного товариства закритого
типу "Феріт" з пропозицією про продаж своїх акцій.
Судами також з'ясовано, що 24.07.06 до правління АТЗТ "Феріт"
надійшла заява від ОСОБА_1про те, що належну йому 121 акцію, ним
27.09.04 продано своєму сусіду ОСОБА_2за 12100 грн., по 100 грн.
за 1 акцію.
Приймаючи рішення у даній справі, Ленінський районний суд м.
Дніпропетровська на підставі вказаної вище заяви гр. ОСОБА_1та
свідчень членів товариства, допитаних в судовому засіданні в
якості свідків, ОСОБА_4., ОСОБА_6., ОСОБА_5., ОСОБА_7., ОСОБА_8.,
ОСОБА_9., котрі спростували факт написання ОСОБА_1вказаної заяви
під тиском голови та членів правління товариства, дійшов висновку,
що відповідачі з метою приховання реального правочину
купівлі-продажу вчинили удаваний правочин -договір дарування
акцій, а відтак, зважаючи на положення ст.ст. 235, 362 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, ч. 1 ст. 25, ст. 32 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
та п. 4.5 статуту АТЗТ "Феріт", згідно
якого акції, що належать акціонерам, можуть бути продані
товариству для їх наступного продажу або анулюванн я, частково
задовольнив позовні вимоги.
Разом з тим, визначаючи правову природу спірних відносин
районний суд не перевірив у передбачений та допустимий законом
спосіб, чи мали фактично місце події, з якими законодавець
пов'язує укладення та виконання договору купівлі-продажу.
Водночас, апеляційна інстанція, скасовуючи рішення районного
суду та відмовляючи в позові, обмежилась доведенням загального
права відповідача ОСОБА_1на відчуження акцій, без аналізу
фактичного способу відчуження, не спростувала при цьому висновки
місцевого суду про укладення відповідачами удаваного правочину та
не дослідила і не надала своєї оцінки заяві ОСОБА_1як доказу
можливого волевиявлення останнього в питанні відчуження спірних
акцій, що має суттєве значення для об'єктивного розгляду спору.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від
29.12.76 № 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
обгрунтованим визнається рішення, в
якому повно відображені обставини, які мають значення для даної
справи, висновки суду про встановлені і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Постановлені судові рішення не відповідають вказаним вимогам,
а тому підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає достатньо вмотивованою касаційну скаргу гр.
ОСОБА_5. як засновника та акціонера АТЗТ "Феріт".
При новому розгляді справи господарському суду першої
інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно
встановити всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної
оцінки наявних у ній доказів, з'ясувати дійсні права та обов'язки
сторін, і, залежно від встановленого правильно застосувати норми
матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини та
ухвалити законне та обгрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу гр. ОСОБА_5. задовольнити.
Касаційну скаргу АТЗТ "Феріт" задовольнити частково.
Рішення від 15.01.07 Ленінського районного суду м.
Дніпропетровська та постанову від 31.05.07 Дніпропетровського
апеляційного господарського суду у справі № 2-2576/06 ( rs702460 ) (rs702460)
скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Дніпропетровської області.
Головуючий Божок В.С.
Суддя Костенко Т.Ф.
Суддя Коробенко Г.П.