ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     15 серпня 2007 р.
     № 1/Б-873
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Головуючого - Полякова Б.М.
     Суддів Ткаченко Н.Г.
     Катеринчук Л.Й.
     розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Києві
касаційну    скаргу     Відкритого     акціонерного     товариства
"Тернопільський комбайновий завод"
     на ухвалу  господарського  суду  Тернопільської  області  від
26.02.2007 р. та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 12.04.2007 р. по справі № 1/Б-873 ( rs561442 ) (rs561442)
         за  заявою
Управління пенсійного фонду України в м. Тернополі  до  Відкритого
акціонерного товариства  "Тернопільський  комбайновий  завод"  про
банкрутство., -
     В С Т А Н О В И В:
     Ухвалою господарського суду  Тернопільської  області  від  26
лютого 2007 р. було  порушено  провадження  по  справі  №  1/Б-873
( rs561442 ) (rs561442)
          /суддя  Левандовський  Ю.Я./  про  банкрутство   ВАТ
"Тернопільський   комбайновий   завод",   введено   мораторій   на
задоволення  вимог  кредиторів,  та   заборонено   реалізацію   та
відчуження основних  засобів  та  нерухомого  майна,  що  належить
боржнику.
     Постановою Львівського апеляційного господарського  суду  від
12 квітня 2007 р. по справі  №  1/Б-873  ( rs561442 ) (rs561442)
          /  /колегія
суддів у складі : Михалюк О.В., Новосад Д.Ф., Мельник Г.I./ ухвалу
господарського  суду  Тернопільської  області  від  26.02.2007  р.
залишено  без  змін,   апеляційну   скаргу   ВАТ   "Тернопільський
комбайновий завод" без задоволення.
     В касаційній скарзі боржник - Відкрите акціонерне  товариство
"Тернопільський  комбайновий  завод"  просить   скасувати   ухвалу
господарського суду Тернопільської області  від  26.02.2007  р.  в
частині  заборони   реалізації   майна   боржника   та   постанову
Львівського апеляційного господарського суду  від  12.04.2007  р.,
посилаючись  на  те,  що  вони  постановлені  з  порушенням   норм
матеріального та процесуального права.
     Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про день
та час розгляду справи повідомлені належним чином.
     Заслухавши  доповідь   судді   Ткаченко   Н.Г.,   перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги,  колегія
суддів прийшла  до  висновку,  що  касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
     Залишаючи  без  змін  ухвалу   господарського   суду   першої
інстанції в частині та заборони реалізації та відчуження  основних
засобів та нерухомого майна, що належить  боржнику,  господарський
суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ст.  12
Закону господарський суд  має  право  за  клопотанням  сторін  або
учасників  провадження  у  справі  про  банкрутство  чи  за  своєю
ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів,  а
також їх скасовувати або змінювати;
     - загальні   заходи   по   забезпеченню   вимог    кредиторів
встановлені  ст.67  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  до  них,   зокрема
відносяться накладення арешту  на  майно  або  грошові  кошти,  що
належать боржнику, заборона вчиняти певні  дії  тощо.  Крім  того,
заходи по  забезпеченню  вимог  кредиторів  не  носять  постійного
характеру;
     - поскільки боржник має суттєвий  борг  -  7843  437,09  грн.
перед кредитором, то  у  суду  є  всі  підстави  для  застосування
заходів для забезпечення вимог кредиторів.
     Згідно зі ст.4-1 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          господарські  суди
розглядають  справи  про  банкрутство   у   порядку   провадження,
передбаченому   цим   Кодексом,   з   урахуванням    особливостей,
встановлених Законом України  "Про  відновлення  платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        .
     Відповідно  до  ст.  1  Закону   України   "Про   відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
         процедура розпорядження майном  боржника  являє  собою
систему  заходів  щодо  нагляду  та  контролю  за  управлінням  та
розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та
ефективного використання майнових активів боржника.
     Згідно  зі   ст.   12   Закону   України   "Про   відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
         господарський суд має право за клопотанням сторін  або
учасників  провадження  у  справі  про  банкрутство  чи  за  своєю
ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.
     Відповідно до  абз.  2  ч.  1  ст.  12  Закону  України  "Про
відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
         крім передбачених заходів господарський суд
також може вживати і інші заходи для забезпечення вимог кредиторів
та збереження майна боржника.
     Отже,  господарський  суд  у  справі   про   банкрутство   не
позбавлений  можливості  застосовувати  інші   заходи,   які,   за
переконанням суду, є необхідними  у  даному  випадку,  однак  такі
заходи  мають  відповідати  цілям  відновлення   платоспроможності
боржника та  не  перешкоджати  здійсненню  фінансово-господарської
діяльності  боржника.  Необхідно  вживати   такі   забезпечувальні
заходи,  які  нададуть  можливість   боржнику   підвищувати   свою
платоспроможність та розрахуватись з ініціюючим кредитором.
     Належними  та   допустимими   заходами   забезпечення   вимог
кредиторів  у  справі  про  банкрутство   є,   зокрема,   заборона
відчуження  або  арешт  основних  засобів,  об'єктів   нерухомості
боржника.
     Таким  чином,  Львівський  апеляційний   господарський   суд,
перевіривши матеріали справи,  давши  належну  оцінку  зібраним  у
справі доказам, прийшов до вірного висновку про те, що суд  першої
інстанції обгрунтовано застосував заходи  для  забезпечення  вимог
кредиторів та заборонив реалізацію і відчуження  основних  засобів
та нерухомого майна, що належить боржнику.
     На  підставі  викладеного,  колегія   суддів   приходить   до
висновку, що ухвала господарського суду Тернопільської області від
26.02.2007 р. та постанова Львівського апеляційного господарського
суду  від  12.04.2007  р.  по  справі   №   1/Б-873   ( rs561442 ) (rs561442)
        
відповідають фактичним  обставинам  справи  та  вимогам  закону  і
підстав для їх скасування не вбачається.
     Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду,  які
викладені  в  оскаржуваній  ухвалі  суду   першої   інстанції   та
апеляційній постанові.
     На  підставі  викладеного  та  керуючись   ст.   ст.   111-5,
111-7  -111-13  Господарського  процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
     П О С Т А Н О В И В:-
     Касаційну   скаргу   Відкритого    акціонерного    товариства
"Тернопільський комбайновий завод" залишити без задоволення.
     Ухвалу  господарського  суду   Тернопільської   області   від
26.02.2007 р. та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 12.04.2007 р. по справі № 1/Б-873  ( rs561442 ) (rs561442)
          залишити
без змін.
     Головуючий - Поляков Б.М.
     Судді - Ткаченко Н.Г.
     Катеринчук Л.Й.