Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

У березні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області, ОСОБА_2 про визнання незаконними дій Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області по пільговому продажу ОСОБА_2 322 акцій Відкритого акціонерного товариства "Індекс", загальною номінальною вартістю 169 050, 00 крб. згідно уточненого плану розміщення акцій Відкритого акціонерного товариства "Індекс" від 31.07.1995 року, визнання незаконними дій ОСОБА_2 по придбанню 322 акцій Відкритого акціонерного товариства "Індекс", загальною номінальною вартістю 169 050, 00 крб. згідно уточненого плану розміщення акцій Відкритого акціонерного товариства "Індекс" від 31.07.1995 року.

Позивач подав доповнення до позовної заяви, в яких просив суд визнати недійсними угоди по відчуженню акцій Відкритого акціонерного товариства "Індекс" між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, ОСОБА_4 в частині пакету акцій, незаконно придбаного ОСОБА_2 в процесі корпоратизації Відкритого акціонерного товариства "Індекс".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами було порушено вимоги статті 25 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 7 Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств". Крім того, позивач зазначає, що відсутність можливості придбання спірних акцій, обумовлена незаконними діями відповідачів, порушує його права акціонера і громадянина України на участь в приватизації (корпоратизації).

07.11.2005 року ОСОБА_5 звернулася до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області про визнання її і ОСОБА_2 третіми особами, які заявляють самостійні вимоги, визнання недійсним наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області про затвердження пільгової підписки на акції в розмірі 5% статутного фонду на суму 169 050, 00 крб. на ім'я ОСОБА_2, зобов'язання реєстратора АКБ "Приватбанк" повернути у власність держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області 5% акцій Відкритого акціонерного товариства "Індекс" на суму 169 050, 00 крб., що становить на сьогоднішній день 1 690, 50 грн., кількість акцій при номіналі 0, 25 грн. -6 762 шт.

Вимоги обґрунтовані тим, що акти Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області не відповідають вимогам діючого законодавства, що є підставою для визнання їх недійсними в судовому порядку.

Також подана позовна заява представником ОСОБА_5: ОСОБА_6 згідно якої, просять прийняти позовну заяву до спільного розгляду із первісним позовом і залучити ОСОБА_5 до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору; визнати недійсними угоди відчуження акцій Відкритого акціонерного товариства "Індекс" у розмірі 5 відсотків статутного капіталу (фонду) Відкритого акціонерного товариства "Індекс" між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 03.10.2006 року (суддя Шестак О.І.) у справі № 2-446/06 Дзержинського районного суду міста Харкова позови ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання угод недійсними та ОСОБА_5 до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання угод недійсними залишені без розгляду на підставі статті 169, пункту 3 статті 207 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала вмотивована тим, що суд позбавлений можливості розглядати справу за відсутності позивачів, вони були належним чином повідомлені про розгляд справи, причин неявки суду не повідомили, а за таких обставин позовні заяви мають бути залишені без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_5 звернулася з апеляційною скаргою на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 03.10.2006 року у справі № 2-446/06 Дзержинського районного суду міста Харкова, в якій просить ухвалу у справі скасувати, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

21.12.2006 року ОСОБА_5 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2007 року клопотання ОСОБА_5 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2006 року призначено до розгляду апеляційним судом Харківської області на 11-00 год. 23 січня 2007 року.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23.01.2007 року (судді: Кукліна Н.О. -головуючий, Бобровський В.В., Міненкова Н.О.) у справі № 2-446/06 Дзержинського районного суду міста Харкова відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 3 жовтня 2006 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без розгляду.

В ухвалі апеляційний суд з посиланням на статті 27, 72, 73, 294 Цивільного процесуального кодексу України зазначає про те, що ОСОБА_5 не доведено факт пропуску процесуального строку на подачу апеляційної скарги з поважних причин.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_5 звернулася з касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23.01.2007 року у справі № 2-446/06 Дзержинського районного суду міста Харкова, в якій просить ухвалу апеляційного суду у справі скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення та неправильне застосування судом норм процесуального права, зокрема статей 74, 75, 76 Цивільного процесуального кодексу України. Зокрема, заявник зазначає про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які підтверджують факт повідомлення ОСОБА_5 як позивача про час та місце судового розгляду (повідомлення, листи, квитанції тощо).

Відзиви на касаційну скаргу не надані.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи та доводи викладені в касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29 грудня 2006 року набрав чинності Закон України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" від 15.12.2006 № 483-V (483-16) , яким визначена підвідомчість господарським судам справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов`язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Пунктом 3 Прикінцевих положень даного Закону передбачено, що судові рішення у справах, передбачених пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону, які ухвалені судами до набрання чинності цим Законом і не набрали законної сили, можуть бути оскаржені до апеляційного господарського суду за місцезнаходженням господарського товариства в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , і в строки, визначені процесуальним законом, за правилами якого була розглянута справа чи постановлено рішення суду першої інстанції.

Виходячи з вказаних норм, слід визнати, що апеляційні скарги та справи за апеляційними скаргами, які після набрання чинності цим законом не розглянуті апеляційними загальними судами, повинні бути передані для розгляду відповідним апеляційним господарським судам.

Встановлено, що ухвала Дзержинського районного суду міста Харкова від 03.10.2006 року оскаржена до апеляційного суду Харківської області.

21.12.2006 року ОСОБА_5 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2007 року клопотання ОСОБА_5 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2006 року призначено до розгляду апеляційним судом Харківської області на 11-00 год. 23 січня 2007 року.

23 січня 2007 року апеляційний суд Харківської області, в порушення вимог Закону України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (483-16) не передав зазначену справу з апеляційною скаргою та клопотанням до розгляду відповідному господарському апеляційному суду, і з порушенням підвідомчості справ виніс ухвалу, якою відмовив в задоволенні клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дзержинського районного суду міста Харкова від 03.10.2006 року; апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишив без розгляду.

Враховуючи викладене, винесена апеляційним судом ухвала підлягає скасуванню, а справа з апеляційною скаргою та клопотанням підлягає передачі до апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 12, 16, - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-10, - 111-11, - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23.01.2007 року у справі № 2-446/06 Дзержинського районного суду міста Харкова скасувати.

Справу передати до Харківського апеляційного господарського суду.