ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2007 р.
№ 35/26
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Рибака В.В., Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
ПП ОСОБА_3
на ухвалу
господарського суду Донецької області від 14.02.2007 року
у справі господарського суду
Донецької області
за позовом
ПП ОСОБА_1
до
ПП ОСОБА_2
про
стягнення 100000,00 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:
не з'явився,
- відповідача:
не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2007 року ПП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду
з позовом до ПП ОСОБА_2 про стягнення 100000,00 грн. Позовні
вимоги обгрунтовані тим, що відповідач у встановлений договором
займу від 15.12.2006 року строк -15.01.2007 року не повернув кошти
в сумі 100000,00 грн. чим порушив вимоги ст. 526 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.02.2007
року було затверджено мирову угоду укладену між ПП ОСОБА_1 та ПП
ОСОБА_2 та припинено провадження у справі на підставі п.7 ст. 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою ПП ОСОБА_3 подав
касаційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду
Донецької області від 14.02.2007 року скасувати, справу направити
на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що
судом неправильно застосовані норми процесуального права, що
призвело до винесення незаконної ухвали.
Доповідач: Черкащенко М.М.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду
Донецької області від 14.02.2007 року було припинено провадження у
справі у зв'язку з укладанням між сторонами у справі мирової
угоди.
За умовами мирової угоди, затвердженої судом, ПП ОСОБА_2
передає своє право власності на нежиле приміщення 131,133 площею
35,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке належить їй на
підставі свідоцтва про право на спадщину S частини (9/2000 частини
вбудованого нежилого приміщення) та договору дарування (9/4000
частин багатоквартирного будинку), оціночною вартістю 90000,00
грн., а ПП ОСОБА_1 дає згоду на задоволення своїх позовних вимог
шляхом прийняття права власності на зазначену частину нежилого
приміщення, запропонованого відповідачем в якості виконання своїх
зобов'язань за договором займу від 15.12.2006 року. Крім того, за
умовами мирової угоди, судові витрати в розмірі 1118,00 грн.
покладено на відповідача.
Відповідно до ст. 362 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
у разі продажу частки у праві спільної часткової власності
співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю
за ціною, оголошеною для продажу та на інших рівних умовах, крім
випадку продажу з публічних торгів.
Частиною 2 ст. 362 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що
продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний
письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою
частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він продає. Якщо інші
співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі
чи не здійснюють цього права щодо нерухомого майна протягом одного
місяця, а щодо рухомого майна -протягом десяти днів від дня
отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою
частку іншій особі.
Відповідно до свідоцтва про право власності на майно від
26.12.2003 року реєстраційний НОМЕР_1, ПП ОСОБА_3 є власником S
частини нежилого приміщення 131,133 площею 35,3 кв.м.,
розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
За таких обставин, затверджуючи мирову угоду, укладену між
сторонами у справі, місцевий господарський суд безпідставно не
залучив до участі у справі ПП ОСОБА_3, як співвласника майна, що
передане за мировою угодою, тобто відчужене, чим порушив переважне
право співвласника передбачене ст. 362 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, а
також порушив принципи судочинства встановлених Господарським
процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що призвело до
винесення незаконної ухвали.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм процесуального права є
в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого
або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський
суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків
осіб, які не були залучені до участі в справі.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що
ухвала господарського суду Донецької області від 14.02.2007 року
підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги задовольнити.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 14.02.2007
року у справі № 35/26 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Донецької області.
Головуючий, суддя Н. Кочерова
Судді В. Рибак
М.Черкащенко