ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 560/9553/22
адміністративне провадження № К/990/37699/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Бучик А.Ю.
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.10.2022 (суддя Петричкович А.І.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 (колегія суддів: Мацький Є.М., Залімський І.Г., Сушко О.О.) у справі №560/9553/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
2. В обґрунтування позову зазначив, що отримав грошову допомогу до 05 травня за 2022 рік у розмірі, який не відповідає нормам закону та суперечить рішенню Конституційного Суду України від 27.02.2020 (v003p710-20) у справі №3-р/2020. Просив врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.01.2021 у зразковій справі №440/2722/20.
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.10.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо невиплати ОСОБА_1 за 2022 рік щорічної разової грошової допомоги як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги за вказаний рік.
4. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
5. Ухвалою Верховного Cуду від 07.02.2023 відкрито касаційне провадження на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.
6. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
7. Враховуючи відсутність клопотань про участь у судовому засіданні від всіх учасників справи, справа розглядається в порядку письмового провадження.
8. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням серія НОМЕР_1 .
10. На виконання частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII (3551-12) ) відповідач виплатив позивачу разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі 3906,00 грн.
11. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити вказану допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, що відповідає статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Листом від 18.08.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про те, що одноразову грошову допомогу до 5 травня йому виплачено в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 і підстави для її перерахунку відсутні.
12. Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що з 27 лютого 2020 року - дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі 1-247/2018(3393/18) застосовуються положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (367-14) (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (v010p710-08) № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Також послався на рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20.
ІV.ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Касаційна скарга обґрунтована що пенсійний орган самостійно не визначає розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, адже він встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540. Відповідач просить врахувати, що головним розпорядником коштів на виплату одноразової грошової допомоги є Мінсоцполітики, а органом, уповноваженим здійснювати виплату грошової допомоги, невиплаченої станом на 1 липня, є місцевий орган соціального захисту населення за місцем проживання отримувача. Додатково заявник наголошує на тому, що право встановлювати розмір одноразової грошової допомоги до 5 травня у 2022 року Кабінету Міністрів України було надане абзацем 3 підпункту 2 пункту 22 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (2456-17) . Також відповідач звернув увагу на те, що рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20 щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня не підлягає врахуванню від час вирішення цього спору у зв`язку зі змінами у правовому регулюванні спірних правовідносин, що мали місце у 2022 році.
Окремо відповідач зазначає, що суди не застосували практику Верховного Суду у подібних правовідносинах (постанова від 01.12.2022 у справі №580/2869/22).
Також вказує, що він є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки вказані виплати здійснюються органами соціального захисту.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
16. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. У справі, яка розглядається, ключовим є питання визначення в умовах воєнного стану розміру виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році.
18. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу № 560/8064/22 в касаційному порядку, у постанові від 13.06.2023 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22 щодо застосування положень статті 13 Закону № 3551-XII, частини другої статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України (2456-17) та Порядку № 540 у подібних правовідносинах щодо нарахування та виплатити щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному вказаним Порядком, з огляду на те, що Судом не можуть бути застосовані нормативно-правові акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, оскільки вони є такими, що суперечать статті 17 Основного Закону та спеціальному законодавству, яке регулює забезпечення державою соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства, а мають бути застосовані саме положення статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону України № 367-ХІV (367-14) , згідно із якою щорічна разова грошова допомога до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни виплачується у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
19. Так, у постанові від 13.06.2023 у справі №560/8064/22 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував наступний висновок:
" 1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;
(2) Бюджетним кодексом України (2456-17) не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ (3551-12) ;
(3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ (3551-12) , який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;
(4) Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII (3551-12) , зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 гривня, II групи - 3906 гривень, III групи - 3391 гривня, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону № 3551-XII (3551-12) , який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;
(5) виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV (367-14) , у таких розмірах:
I групи - десять мінімальних пенсій за віком;
II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;
III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних відносин, які виникли у справі, яка переглядається, Судова палата виходить із того, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону № 3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон №3551-XII (3551-12) , який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.
Окрім того, Судова палата вважає безпідставними доводи скаржника про те, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 2 постанови № 540 виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій."
Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних відносин, які виникли у справі, яка переглядається, Судова палата виходить із того, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону № 3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон №3551-XII (3551-12) , який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.
Окрім того, Судова палата вважає безпідставними доводи скаржника про те, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 2 постанови № 540 виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій."
19. Застосовуючи наведені вище правові висновки Судової палати Верховного Суду до правовідносин, які виникли у справі, що розглядається, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону №3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон №3551-XII (3551-12) , який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.
20. З урахуванням наведеного, колегія погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач має право на отримання щорічної допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
21. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Отже касаційна скарга відповідача не містить належних міркувань і доводів, які б спростовували викладені в оскаржуваних судових рішеннях висновки й давали б підстави для їх скасування.
22. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
23. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.10.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Ю. Бучик
Судді: А. І. Рибачук
C. Г. Стеценко