ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2007 р.
№ 40/350-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя
Першиков Є.В.
судді
Савенко Г.В.
Ходаківська I.П.
розглянувши
касаційну скаргу
Приватного підприємця ОСОБА_1
на
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
04.04.2005 року
у справі
№ 40/350-04 Господарського суду Харківської області
за позовом
Приватного підприємця ОСОБА_1
до
1. Близнюківської селищної ради 2. Виконавчого комітету
Близнюківської селищної ради 3. СПД ФО ОСОБА_2
про
Визнання недійсним договору оренди
Представники сторін: не з'явилися
У зв'язку з виходом з відпустки судді Першикова Є.В. справа
розглядається по суті колегією суддів у постійному складі:
головуючий -Першиков Є.В., судді Савенко Г.В., Ходаківська I.П.,
утвореною розпорядженням заступника Голови Вищого господарського
суду України від 20.11.2006 р.
ВСТАНОВИВ:
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулось до Господарського
суду Харківської області з позовом до Близнюківської селищної
ради, Виконавчого комітету Близнюківської селищної ради, СПД ФО
ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
від 09.09.1998 року, загальною площею 11 кв.м., яка розташована за
адресою: АДРЕСА_1, укладеного між Близнюківською селищною радою
Харківської області та СПДФО ОСОБА_2
Рішенням господарського суду Харківської області від
23.12.2004 року по справі №40/350-04 позовні вимоги задоволені.
Вищевказаний договір оренди земельної ділянки визнано недійсним.
Стягнуто з СПДФО ОСОБА_2 на користь ПП ОСОБА_1 85 грн. державного
мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
04.04.2005 року рішення господарського суду Харківської області
від 23.12.2004 року по справі № 40/350-04 скасовано, в позові
відмовлено.
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 04.04.2005 року, а рішення господарського суду Харківської
області від 23.12.2004 року залишити в силі.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.1998 року між
приватним підприємцем ОСОБА_2 та Близнюківською селищною радою
було укладено договір на право тимчасового користування землею (в
тому числі на умовах оренди), на підставі якого приватному
підприємцю ОСОБА_2 на умовах оренди було надано земельну ділянку
загальною площею 11 кв. м. строком на 5 років.
Приватний підприємець ОСОБА_1 позовні вимоги обгрунтовує тим,
що Договір оренди земельної ділянки від 09.09.1998 року СПДФО
ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 93 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
, ст.ст. 14, 15, 18 Закону України "Про оренду землі"
( 161-14 ) (161-14)
від 06.10.1998 року, Постанові КМУ від 25.12.1998 року
"Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди
землі" - відсутнє нотаріальне посвідчення договору оренди,
відсутні істотні умови договору, відсутні відомості про
розмежування земель державної та комунальної власності.
Проте, необхідно зазначити, що відповідність чи
невідповідність угод вимогам законодавства оцінюється відповідно
до законодавчих актів, які діяли на момент укладення спірної
угоди.
Так, спірний договір оренди був укладений 09.09.1998 року, а
Земельний кодекс України ( 2768-14 ) (2768-14)
, на ст. 93 якого посилається
господарський суд в своєму рішенні, вступив в силу 1 січня 2002
року. Те саме стосується і Закону України "Про оренду землі"
( 161-14 ) (161-14)
від 06.10.1998 року та Постанови КМУ від 25.12.1998
року "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів
оренди землі", які також були прийняті після укладення вказаного
договору.
Судова колегія погоджується з висновком апеляційного
господарського суду про те, що на момент укладення договору
сторони керувалися діючим законодавством. Відповідно до ст. 8
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
(1992 року) всі суттєві
умови передбачені в договорі (мета використання, строк договору,
строки сплати орендної плати та її розмір), договір зареєстрований
селищною радою відповідно до ст. 9 вказаного кодексу. На момент
підписання договору не було необхідності в його нотаріальному
оформленні, оскільки діюче законодавство не містило таких умов на
той час.
Доводи касаційної скарги щодо недотримання вимог Закону
України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
від 06.10.1998 року та
Постанови КМУ "Про затвердження Порядку державної реєстрації
договорів оренди землі" від 25.12.1998 року спростовується
вищенаведеним.
Посилання скаржника на порушення ст. 22 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
від 18.12.1992 року не може бути взята судом
до уваги, оскільки вказана стаття не стосується законності умов
спірного договору та не може бути підставою для визнання його
недійсним.
З огляду на вищевикладені обставини, Харківський апеляційний
господарський суд обгрунтовано відмовив в задоволенні вимог
позивача про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Отже, оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає
вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її
скасування не вбачається.
Керуючись, ст.ст.111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без
задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
04.04.2005 року у справі № 40/350-04 залишити без змін.
Головуючий суддя Є. Першиков
Судді Г. Савенко
I. Ходаківська