ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2007 р.
№ 2-7/2004
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Рибака В.В., Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
ОСОБА_1
на рішення
апеляційного суду Одеської області від 15.06.2004 року
у цивільній справі
Iзмаїльського районного суду Одеської області
за позовом
ОСОБА_2
до про
ОСОБА_1 встановлення факту виходу зі складу засновників
та за зустрічним позовом до про
ОСОБА_1 ТОВ "Сокол" стягнення 32192,50 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:
ОСОБА_3,
- відповідача:
не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2001 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_1 про встановлення факту виходу ОСОБА_1 зі складу
засновників ТОВ "Сокол".
У квітні 2002 року ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов до
ТОВ "Сокол" про стягнення 7600,00 грн. установчого збору та
24592,50 грн. належної йому частки прибутку.
Справа розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням Iзмаїльського районного суду Одеської
області від 20.01.2004 року первісний та зустрічний позов
задоволено. Встановлено факт виходу 28.04.1999 року ОСОБА_1 зі
складу засновників ТОВ "Сокол". Стягнуто з ТОВ "Сокол" на користь
ОСОБА_1 32192,50 грн.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 15.06.2004
року рішення місцевого суду від 20.01.2004 року в частині
встановлення факту виходу зі складу засновників залишено без змін,
в частині зустрічного позову скасовано та прийнято нове рішення,
яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Сокол" на
користь ОСОБА_1 7600,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Доповідач: Черкащенко М.М.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_1 подав касаційну
скаргу, в якій просить рішення апеляційного суду Одеської області
від 15.06.2004 року скасувати, рішення Iзмаїльського районного
суду Одеської області від 20.01.2004 року з даної справи залишити
без змін.
В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що
судом неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконного
рішення.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанційОСОБА_2 та ОСОБА_1. є засновниками ТОВ
"Сокол".
На підставі рішення засновників ТОВ "Сокол" від 28.04.1999
року, яке оформлене протоколом було прийнято заяву ОСОБА_1. про
виведення його зі складу засновників товариства.
Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного
висновку про встановлення факту виходу 28.04.1999 року ОСОБА_1 зі
складу засновників ТОВ "Сокол".
Водночас, судова колегія не може погодитись з висновками
попередніх інстанцій зробленими під час розгляду зустрічних
позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, при виході учасника з товариства з
обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини
майна товариства, пропорційна його частці у статутному
(складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження
звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12
місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства
вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній
формі.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що учаснику, який
вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного
товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане
учасником товариству тільки в користування, повертається в
натуральній формі без винагороди.
Вирішуючи питання про наявність підстав для повернення
ОСОБА_1. суми установчого внеску в розмірі 7600,00 грн. та
24592,50 грн. належної йому частки прибутку, суди попередніх
інстанцій не встановили факт набуття ОСОБА_1. корпоративних прав
ТОВ "Сокол", зокрема внесення всієї суми установчого внеску до
статутного фонду відповідно до рішення засновників товариства. З
огляду на зазначену обставину, суди попередніх інстанцій не
перевірили наявність правових підстав для застосування ч.1 ст. 54
зазначеного Закону.
Згідно до частини 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є
виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин, постановлені судові рішення в частині
зустрічних позовних вимог підлягають скасуванню, а справа в цій
частині направленню на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене,
витребувати докази у відповідності з вимогами ст.36 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини
справи, у разі набуття ОСОБА_1. корпоративних прав, дослідити
вимоги п.3.3. Статуту та перевірити наявність відповідних рішень
про розподіл прибутку між засновниками у тому числі за період з
квітня 1996 року по квітень 1999 року, перевірити доводи позивача
та відповідача, дати їм належну юридичну оцінку та прийняти
законне та обгрунтоване рішення.
На підставі вищевикладеного та керуючись п. 6 Прикінцевих
положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо визначення підсудності справ з питань
приватизації та з корпоративних спорів" ( 483-16 ) (483-16)
, ст.ст. 111-5,
111-7, 111-9 -111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Одеської області від 15.06.2004
року та рішення Iзмаїльського районного суду Одеської області від
20.01.2004 року у справі № 2-7-2004 в частині зустрічних позовних
вимог скасувати.
В скасованій частині справу направити на новий розгляд до
господарського суду Одеської області.
В іншій частині рішення апеляційного суду Одеської області
від 15.06.2004 року з даної справи залишити без змін.
Головуючий, суддя Н. Кочерова
Судді В. Рибак
М. Черкащенко