ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2007 р.
№ 19/240
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П..
розглянувши матеріали касаційної скарги
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
26.03.2007
у справі
господарського суду Полтавської області
за позовом
Миргородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в
особі Миргородської міської ради
до
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
про
стягнення 83813,66 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
Тарасенко В.С.-дов.№248/1-30 від 16.07.2007
від відповідача:
ОСОБА_2, ОСОБА_3.- дов.НОМЕР_1
від Генеральної прокурату-ри
не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Полтавської області від
24.11.2006 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з СПД ФО ОСОБА_1 на користь Миргородської міської
ради -22902, 20 грн. збитків, 229,02 грн. витрат зі сплати
державного мита, 27,59 грн. витрат на інформаціно - технічне
забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою від 26.03.2007 Київського міжобласного
апеляційного господарського суду рішення від 24.11.2006
господарського суду Полтавської області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ст.ст. 2, 5
Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
використання землі
в України є платним. Плата за землю справляється у вигляді
земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від
грошової оцінки земель. Суб'єктом плати за землю (платником) є
власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і
землекористувач, у тому числі орендар.
Згідно довідки Миргодської ОДПI приватний підприємець
ОСОБА_1. не подавав розрахунок та не проводив сплату за
використання спірної земельної ділянки
Не погоджуючись з судовими рішеннями СПД ФО ОСОБА_1
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами
порушені норми матеріального права, зокрема, ст.ст. 377, 623
Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, ст.ст. 95, 96 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарським судом встановлено, що 31.08.2000 СП
"Хлібокомбінат" Миргородської райспоживспілки та ОСОБА_1 уклали
договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_1. купив
приміщення холодильнику загальною площею 316,3 м-2, що розташоване
за адресою: м. Миргород, АДРЕСА_1.
11.08.2004 виконавчий комітет Миргородської міської ради, за
заявою відповідача, прийняв рішення № НОМЕР_2 про дозвіл на
виготовлення технічної документації та рішення №НОМЕР_3 про
надання в оренду ОСОБА_1. земельної ділянки площею -1799 м. кв.
для комерційного використання. Цим рішенням також зобов'язано
орендаря в
10-денний термін оформити договір оренди.
Однак, відповідачем у термін визначений рішенням виконкому,
договір оренди не укладено, технічну документацію не виготовлено.
Відповідно до ст.ст. 2, 5 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
використання землі в Україні є платним. Плата за землю
справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що
визначається залежно від грошової оцінки земель. Суб'єктом плати
за землю
і землекористувач, у тому числі орендар.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору
оренди та його державної реєстрації. Приступати до використання
земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості),
одержання документа, що посвідчує право на неї та державної
реєстрації забороняється.
Згідно довідок ОДПI ПП ОСОБА_1. не подавав розрахунок та не
проводив сплату за використання спірної земельної ділянки.
Актом від 19.04.2006 Управління з контролю за використанням
та охороною земель в Полтавській області встановлено, що земельна
ділянка за адресою: м. Миргород, АДРЕСА_1 використовується без
відповідного оформлення та за відсутності технічної документації
на неї.
Державним інспектором Управління з контролю за використанням
та охороною земель в Полтавській області винесено припис від
19.04.2006 щодо зобов'язання ОСОБА_1. виготовити технічну
документацію на земельну ділянку в термін до 10.05.2006.
У відповідності до ст. 12 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
до повноважень міської ради відноситься розпорядження
землями територіальних громад, передача земельних ділянок
комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб або
надання земельних ділянок комунальної власності у користування.
Право користування земельною ділянкою, як суб'єктивне право,
являє собою встановлену об'єктивним правом можливість фізичних та
юридичних осіб здійснювати реалізацію земельної правосуб'єктності
стосовно користування відособленою земельною ділянкою. В силу
статей 81, 82, 83, 92, 93 Земельного кодексу ( 2768-14 ) (2768-14)
України
( 2768-14 ) (2768-14)
землекористувачі користуються земельними ділянками на
праві власності, оренди, постійного чи тимчасового користування.
За ст. 124 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, передача в
оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або
комунальній власності, здійснюється на підставі рішення
відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
договір оренди землі набирає чинності після його державної
реєстрації.
Як встановлено господарським судом, відповідач у
встановленому законом порядку не набув права користування
земельною ділянкою, а саме, не уклав договір оренди, як це
визначено рішенням виконкому Миргородської міської ради №НОМЕР_3,
що не заперечує відповідач.
Статті 93,95 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
встановлюють права та обов'язки землекористувачів, зокрема,
обов'язок землекористувача забезпечувати використання землі за
цільовим призначенням та своєчасно сплачувати земельний податок
або орендну плату.
Права власників земельних ділянок захищено законом. В силу
ст. 90, 152 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
власники
земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках,
передбачених законом.
Част.3 ст. 377 Цивільного кодексу України встановлено, що у
разі відчуження житлового будинку, будівлі, споруди до набувача
переходить право користування тією частиною земельної ділянки на
якій вони розміщені, та частина ділянки, яка необхідна для їх
обслуговування.
Відповідно до ст. 157 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
відшкодування збитків власникам землі та землекористувачів
здійснюють особи, які використовують земельні ділянки.
Господарським судом встановлено, що відповідач фактично
користується земельною ділянкою площею 0,0498 га, що підтверджено
актом Управління з контролю за використанням та охороною земель у
Полтавській області від 19.04.2006, тому господарським судом
Полтавської області правомірно задоволено вимоги позивача лише
частково в сумі збитків, спричинених самовільним використанням
земельної ділянки (без належного оформлення права користування) в
розмірі 0,0498 га..
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що
господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству
України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п.1 ст. 111-9,
ст.111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 26.03.2007 Київського міжобласного апеляційного
господарського суду зі справи № 19/240 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф.Костенко
Г.П. Коробенко