620/5941/22 Про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - 19.07.2023 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Безименна Н.В. (суддя-доповідач), Бєлова Л.В., Кучма А.Ю. у справі №620/5941/22 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Чернігівській області оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних причин для його поновлення.

На виконання вимог зазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржником було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року, яке обґрунтовано введенням в Україні воєнного стану.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Чернігівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено.

Також, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року у справі №620/5941/22.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, та указав, що клопотання Головного управління ДПС у Чернігівській області мотивоване обставинами, яким вже надано правову оцінку. Стосовно посилання заявника на введення в Україні воєнного стану колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що дані обставини мають бути конкретизовані (із зазначенням причин та періоду, протягом якого вони діяли) та підтверджені відповідними доказами, які скаржником надані не були.

Головне управління ДПС у Чернігівській області, звертаючись з касаційною скаргою посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Указує, що судом апеляційної інстанцій безпідставно відмовлено у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку звернення до суду, уважає, що апеляційна скарга була подана в межах частини першої статті 295 КАС України. Зазначає, що суду апеляційної інстанції необхідно було встановити день вручення скаржнику копії оскаржуваного рішення суду.

Верховний Суд ухвалою від 01 червня 2023 року, відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

19 червня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник). Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України (2747-15) певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Як установлено апеляційним судом у вказаній справі, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року ухвалено в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження). Повний текст судового рішення складено 27 жовтня 2022 року.

Копію зазначеного рішення суду першої інстанції надіслано відповідачу через систему "Електронний суд" та доставлено в його "Електронний кабінет" 28 жовтня 2022 року о 14:44, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.

Щодо можливості надсилання процесуальних документів в електронному вигляді через систему "Електронний суд", Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною п`ятою статті 251 КАС визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до частини шостої статті 251 КАС днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, допустимим доказом, що підтверджує вручення Головному управлінню ДПС у Чернігівській області судового рішення, надісланого в електронній формі, є довідка про доставку електронного листа до Електронного кабінету Головного управління ДПС у Чернігівській області 28 жовтня 2022 року о 14:44, яка наявна у матеріалах справи.

Колегія суддів також звертає увагу, що згідно із частинами першою, п`ятою, шостою та сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 липня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення) визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 Положення).

Пунктом 17 цього ж підрозділу визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У справах № 459/3660/21, № 460/9523/21, № 240/13276/21, № 380/2760/21, за результатами аналізу наведених норм, Верховний Суд дійшов висновку про те, що функціонування "Електронного кабінету" та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, у яких особи, що беруть в них участь, пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС, пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації "Електронного кабінету" з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Водночас Верховний Суд зазначив, що наведеними вище нормами Положення передбачене надсилання відповідних документів саме до "Електронного кабінету" незалежно від прив`язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційної, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою в розумінні Положення визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в "Електронному кабінеті".

Отже, з урахуванням наведеного та наявності у матеріалах справи довідки про доставку в електронному вигляді рішення суду першої інстанції до "Електронного кабінету" відповідача 28 жовтня 2022 року, колегія суддів відхиляє довід скаржника щодо не направлення йому копії рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року.

Водночас апеляційну скаргу у справі відповідачем було подано 02 січня 2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 295 КАС України.

Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем обґрунтовано введенням воєнного стану в Україні.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що "вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави…" (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

Так, надаючи оцінку доводам скаржника про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі пов`язаний із введенням воєнного стану в Україні, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що останнім не було надано доказів, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на його обов`язок своєчасно подати апеляційну скаргу.

Також колегія суддів зауважує, що сукупність обставин у цій справі вказує на те, що відповідачем у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки апеляційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року подано 02 січня 2023 року, тобто з порушенням строку звернення до суду, при цьому не наведено об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі скаржника, причин, що не давали можливості реалізувати право на апеляційне оскарження, правовим наслідком такої поведінки відповідно до положень статті 299 КАС України є відмова у відкритті апеляційного провадження.

Відтак правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскарженого рішення і погоджується з його висновками у цій справі.

При цьому, доводи касаційної скарги також не спростовують вищенаведених висновків про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

З огляду на викладене, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.