ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2023 року
м. Київ
справа № 120/4298/21-а
провадження № К/990/2996/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Білої Л.М., Гонтарука В.М,. Курка О.П. від 01 грудня 2022 року,
УСТАНОВИВ:
Вступ
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви, позивач подав апеляційну скаргу. Встановивши, що апеляційна скарга містить образливі висловлювання, які дискредитують державу, судові органи України, їх посадових осіб, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала. Уважаючи, що ухвалою апеляційного суду, позивача позбавлено права на гарантований Конституцією України (254к/96-ВР)
обов`язковий апеляційний перегляд судових рішень, позивач оскаржив ухвалу суду апеляційної інстанції у касаційному порядку.
Вирішуючи справу, Суду слід дати відповідь на такі питання: 1) чи є зловживання процесуальними правами, яке виразилось в образливих висловлюваннях щодо суддів, підставою для повернення апеляційної скарги; 2) чи містить апеляційна скарга позивача на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року у цій справі, образливі висловлювання щодо суддів першої та апеляційної інстанцій, які постановляли в межах цієї справи ухвали?
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, у якому просив:
- визнати бездіяльність Пенсійного фонду України, яка полягає у злісному та неналежному невиконанні своїх обов`язків;
- зобов`язати Пенсійний фонд України здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 20 січня 2016 року та виплачувати її довічно, та у разі виявлення недоплати, зобов`язати Пенсійний фонд України повернути виявлену недоплату;
- зобов`язати Пенсійний фонд України виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до частини третьої статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком з 20 січня 2016 року по день припинення такого права позивача;
- визнати бездіяльність Управління соціального захисту населення, яка полягає у злісному та неналежному невиконанні своїх обов`язків;
- зобов`язати Управління соціального захисту населення здійснити нарахування щомісячної державної адресної допомоги, що не вистачає до прожиткового мінімуму за кожен рік, починаючи з 20 січня 2016 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано 10-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
3. Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що
- у позовній заяві не зазначено номерів засобів зв`язку та офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача;
- позивачем не вказано в позовній заяві повне найменування (для юридичних осіб) відповідача Управління соціального захисту населення. Окрім того, не вказано ідентифікаційні коди відповідачів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також не зазначено номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідачів;
- в мотивувальній частині позову позивач посилається на "Тульчинську районну державну адміністрацію Управління соціального захисту населення" та заявлені до неї вимоги, однак відповідачем, як вже зазначено, визначено Управління соціального захисту населення;
- у позовній заяві не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України представника позивача;
- позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів, яка полягає "у злісному та неналежному невиконанні своїх обов`язків яка призвела до порушення мого права що змусило мене звернутися до суду", однак не конкретизує, які саме обов`язки є предметом оскарження;
- позивач вказує, що йому не виплачено додаткову пенсію та щомісячну державну адресну допомогу, однак жодних доказів в підтвердження викладеної позиції (відмови у виплаті тощо) - суду не надано;
- додані до позовної заяви документи не засвідчені позивачем із урахуванням наведених правил;
- відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску;
- акцентовано увагу, що позивачем зазначено, що він проживає: " АДРЕСА_1", однак позов подано безпосередньо до суду. За таких обставин виникають сумніви щодо подачі та підписання позову саме позивачем. Відтак, слід надати докази на підтвердження подачі та підписання позову саме позивачем;
- до матеріалів позовної заяви не долучено жодного доказу сплати судового збору. Не надано також документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
4. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року повернуто особі, яка її подала.
6. Повертаючи апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що у поданій апеляційній скарзі апелянтом допущені висловлювання, що дискредитують судові органи України та їх посадових осіб, тобто позивачем допущено зловживання процесуальними правами, що в силу приписів частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для повернення скарги.
7. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року залишено без руху та надано 10-денний строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою/клопотанням про поновлення строку та вказати підстави для поновлення строку.
8. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року повернуто особі, яка її подала.
9. Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на 15 листопада 2021 року вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано, ні через канцелярію суду, ні поштовим зв`язком.
10. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року залишено без руху та надано 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
11. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року залишено без руху та надано 15-денний строк з моменту отримання ухвали суду надати оригінал документу про сплату судового збору.
12. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року.
13. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2022 року ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року скасовано, а справу № 120/4298/21-а направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття позовного провадження.
14. Скасовуючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах ОСОБА_1 фактично був позбавлений гарантованого Конституцією України (254к/96-ВР)
, законами та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (995_004)
права на доступ до правосуддя, що полягає у безперешкодному отриманні судового захисту. Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, не пересвідчився належним чином в отриманні позивачем копії ухвали суду від 11 травня 2021 року про залишення без руху позовної заяви, та передчасно повернув позовну заяву, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.
15. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії залишено без руху та надано 10-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду від 11 травня 2021 року, а також надання до суду оригіналу позовної заяви із додатками до неї та відповідною кількістю екземплярів для відповідачів.
16. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
17. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що подана до суду позовна заява від імені фізичної особи ОСОБА_1 підписана не нею особисто, а іншою особою, право якої на вчинення таких дій від імені позивача не підтверджено у встановленому законом порядку.
18. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року повернуто особі, яка її подала.
19. Повертаючи апеляційну скаргу на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у поданій апеляційній скарзі апелянтом допущені висловлювання, що дискредитують судові органи України та їх посадових осіб, тобто допущено апелянтом зловживання процесуальними правами, що є підставою для повернення апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
21. Судами попередніх інстанцій установлено, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
22. Не погоджуючись із ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
23. Дослідивши зміст апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року, Сьомий апеляційний адміністративний суд встановив, що позивач виклав її зміст з використанням образливої лексики, некоректно, з застосуванням неповажних слів щодо суддів та суду в цілому. Зокрема, апелянтом надається образлива і саркастична характеристика Вінницького окружного адміністративного суду. Аналогічні висловлювання допущенні апелянтом і в сторону судді Сьомого апеляційного адміністративного суду, яка переглядала ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, постановлену у цій справі.
24. Встановивши, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, у ній застосовані образливі висловлювання, які дискредитують державу, судові органи України, їх посадових осіб, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 грудня 2022 року повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
25. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не в повній мірі з`ясував всі обставини справи чим допустив порушення права особи на судовий захист та можливість оскарження судового рішення.
26. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги частини першої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 55 Конституції України, в частині права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, чим позбавив позивача права на гарантований Конституцією України (254к/96-ВР)
обов`язковий апеляційний перегляд судових рішень.
27. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року іншими учасниками справи не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
29. Пунктом 1 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено. що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
30. Відповідно до частин першої, третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
31. З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
32. Якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
33. Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.
34. У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників. Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (повернення, залишення без розгляду передбачених § 1 і § 2 глави 1 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
заяв, скарг, клопотань).
35. Зазначені висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19) та від 07 лютого 2022 року у справі № 9901/517/21.
36. Дослідивши зміст апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року, Суд дійшов висновку, що позивач використав принизливі, глумливі, образливі висловлювання щодо суддів та суду в цілому.
37. Так, позивачем допускаються образливі висловлювання щодо судді, який ухвалив оскаржувану в межах цієї справи ухвалу, та надається образлива і саркастична характеристика Вінницького окружного адміністративного суду. Аналогічні висловлювання допущенні апелянтом і в сторону судді Сьомого апеляційного адміністративного суду, яка переглядала ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, постановлену у цій справі.
38. Такі висловлювання є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб, не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідачів, а тому суперечать завданню адміністративного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.
39. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт "а" пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. mutatis mutandis ухвали щодо прийнятності у справах "Ржегак проти Чеської Республіки" від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), "Дюрінже та Грандж проти Франції" від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02).
40. У постанові від 14 серпня 2020 року у справі № 314/1526/19 Верховний Суд дійшов висновку, що звертаючись до суду з відповідними процесуальними документами, заявникові хоч і надано право викладати їх на власний розсуд з дотриманням загальних вимог щодо форми та змісту, проте використання образливих висловлювань є неприпустимим при їх оформленні.
41. Отже, Верховний Суд констатує, що використання образливих висловлювань є неприпустимим при оформленні скарг, заяв, клопотань.
42. Образливе висловлювання ОСОБА_1 щодо суддів Вінницького окружного адміністративного суду та Сьомого апеляційного адміністративного суду, які постановляли ухвали у межах розгляду цієї справи, свідчить про зловживання позивачем процесуальними правами.
43. Висновки суду апеляційної інстанції про допущення ОСОБА_1 зловживання його процесуальними правами, а, отже, і наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідно до частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
44. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір з дотриманням норм процесуального права; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді Я.О. Берназюк
Т.Г. Стрелець