ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2006 Справа N 30/22
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Н. Ткаченко,
суддів: Є. Борденюк,
В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) по
скаргу газопостачанню та газифікації “Вінницягаз”
на постанову від 10.05.2006 року
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 30/22
за позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації “Вінницягаз”
до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)
“Компанія “Єврогаз-Інвест Груп”,
ТОВ “Люкс-Пром”,
ТОВ “РевДон”
Про визнання недійсним договору
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача Каленський І.В. (дов. від 24.05.2006 року)
відповідача - Раілко С.В. (дов. від 04.07.2006 року)
1
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення
представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий
господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
30.08.2004 між позивачем –ВАТ “Вінницягаз”, ТОВ “Люкс-Пром” та
ТОВ “РевДон” укладений договір уступки права вимоги № 30/08/2004-
ФО, відповідно до умов якого ТОВ “Люкс-Пром” відступив позивачу
право грошової вимоги до ТОВ “РевДон” по договору купівлі-
продажу № 12/08/04-1 від 12.08.2004, за яким відбулася поставка
товарів народного споживання (акт приймання-передачі від
15.08.2004) на суму 15 085 098,20 грн., строк оплати яких настав
20.08.2004. У якості оплати за відступлене право вимоги позивач
зобов’язався перерахувати ТОВ “Люкс-Пром” вартість права вимоги
– 15 052 500,00 грн. та ПДВ –3 010 500,00 грн., а разом 18 063
000,00 грн..
04.10.2004 між позивачем та ТОВ “Люкс-Пром” укладена додаткова
угода № 1 до договору уступки права вимоги, відповідно до якої
оплата вартості відступленого права вимоги здійснюється
позивачем шляхом видачі ним простих векселів, номінальна
вартість яких відповідає вартості відступленого права вимоги зі
строком погашення –за пред’явленням.
На виконання умов договору уступки права вимоги та додаткової
угоди до нього, позивач видав та передав ТОВ “Люкс-Пром” 50
простих векселів загальною номінальною вартістю 18 063 000,00
грн., що підтверджується актом приймання-передачі від
21.10.2004.
25.10.2004 між ТОВ “Люкс-Пром” та ТОВ “Компанія “Єврогаз-Інвест
Групп” укладений договір міни цінних паперів № К-25/10/04-1/1,
відповідно до умов якого ТОВ “Компанія “Єврогаз-Інвест Групп”
передало ТОВ “Люкс-Пром” три векселі, видані ним же, загальною
номінальною вартістю 18 063 000,00 грн., а ТОВ “Люкс-Пром”
передало ТОВ “Компанія “Єврогаз-Інвест Групп” 50 простих
векселів загальною номінальною вартістю 18 063 000,00 грн.,
виданих позивачем, що підтверджується актом приймання-передачі
від 25.10.2004. Передача векселів за договором міни здійснена
шляхом вчинення на звороті векселів бланкового індосаменту.
Частина векселів викуплена позивачем у ТОВ “Компанія “Єврогаз-
Інвест Групп”, а інша частина опротестована в неплатежі та
здійснений виконавчий напис.
ВАТ “Вінницягаз” звернулося до суду з позовом про:
- визнання недійсним договору уступки права вимоги та додаткової
угоди до нього;
- визнання недійсними видачу (випуск, емісію) 50 векселів (за
переліком доданим позивачем), індосаменти, вчинені ТОВ “Люкс-
Пром” на цих векселях, а також визнати недійсними та такими, що
не підлягають оплати самі векселі, загальною номінальною
вартістю 18 063 000,00 грн., виданих позивачем 21.10.2004;
- зобов’язати ТОВ “Компанія “Єврогаз-Інвест Групп” передати
позивачу векселі, згідно з переліком, який визначений в
уточненні.
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.02.2006 (суддя Т.
Ващенко) позовні вимоги задоволені частково, визнано недійсними
з моменту вчинення видачу та вчинені індосаменти, а також
визнано недійсними з моменту випуску та такими, що не підлягають
оплаті з моменту випуску векселі у кількості 49 одиниць з №
6230201011051 по № 6230201011079, з № 6230201011081 по №
6230201011100, емітовані 21.10.2004 позивачем; зобов’язано ТОВ
“Компанія “Єврогаз-Інвест Групп” передати ці векселі позивачу;
припинено провадження у справі в частині визнання недійсним
договору уступки права вимоги та додаткової угоди до нього, у
зв’язку з ліквідацією ТОВ “Люкс-Пром” та ТОВ “РевДон”.
Рішення суду мотивоване тим, що договір уступки права вимоги є
договором факторингу, позивач не може виступати фактором, а тому
договір суперечить ч. 3 ст. 1079 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Позивачу
згідно з пунктом 140 Державної програми приватизації на 2000-
2002 роки до виконання плану приватизації (розміщення акцій)
заборонялося здійснювати операції з борговими вимогами та
зобов’язаннями (факторинг), а тому видача позивачем векселів на
суму, що перевищує суму, еквівалентну 14000 EVR за курсом,
встановленим НБУ, суперечить зазначеній нормі Закону. Отже,
видача і обіг векселів є недійсними; індосамент, вчинений на
векселях ТОВ “Люкс-Пром” суперечить ст. ст. 11, 13 Уніфікованого
закону. Вексель засвідчує зобов’язання, яке має цивільний
характер, а для того, мав його видати та передати потрібне
волевиявлення, а тому вексель є однією із форм правочинів. Так
як недійсною є видача векселя, то і сам вексель є недійсним.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
10.05.2006 (колегія суддів: Н. Капацин, Т. Данилова, М. Малетич)
рішення у справі змінене, погодившись з припиненням провадження
у справі про визнання недійсним договору уступки права вимоги
через ліквідацію боржника та первісного кредитора за договором,
суд апеляційної інстанції оскаржуваною постановою відмовив у
задоволенні решти позовних вимог.
Постанова суду мотивована тим, що вексель як цінний папір,
засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити
після настання строку визначену суму грошей власнику векселя
(векселедержателю), а тому емітування векселя не є правочином.
Крім того, зобов’язання за судовим рішенням ТОВ “Компанія
“Єврогаз Інвест Групп” повернути векселі позивачу суперечить
положенню ст. 387 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, відповідно до якого
лише власник має право витребувати своє майно від особи, яка
незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ВАТ “Вінницягаз”
посилається на неправильне застосування господарським судом при
ухваленні оскаржуваної постанови норм права.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повному, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачається, виходячи з такого.
Статтею 1 Закону України “Про обіг векселів в Україні”
( 2374-14 ) (2374-14)
визначене законодавство, яке регулює правовідносини
з обігу векселів в Україні. Зокрема Закон України “Про обіг
векселів в Україні” ( 2374-14 ) (2374-14)
визначає особливості обігу
векселів в Україні. Відповідно до положень ст. 4 цього Закону
( 2374-14 ) (2374-14)
видавати переказні і прості векселі можна лише для
оформлення грошового боргу, що обов’язково відображається у
відповідному договорі.
Особи, винні у порушенні цієї статті, несуть відповідальність
згідно з законом. Так як вексель лише за дефектом форми,
встановленої ст. 1 Уніфікованого закону про переказні векселі та
прості векселі, може бути визнаний документом, що не має сили
векселя (ст. 2 Уніфікованого закону), то передача векселя на
підставі угоди, укладеної з порушенням цивільного законодавства,
не впливає на суму векселя.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Вінницягаз” залишити без задоволення.
Постанову від 10.05.2006 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 30/22 залишити без зміни.
Головуючий, суддя Н. Ткаченко
Судді: Є. Борденюк
В. Харченко