ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2005 Справа N 183/3-2004
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого: Першикова Є.В.,
суддів: Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П. ,
розглянула
касаційну скаргу Ірпінського комунального житлово-
експлуатаційного підприємства “Ірпінь” (надалі
Підприємство)
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду
від 22.04.05
у справі № 183/3-2004
господарського Київської області
суду
за позовом Підприємства
до державної податкової інспекції в м. Ірпені
Київської області (надалі ДПІ у м. Ірпені)
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В засіданні взяли участь представники
- позивача: Богатирьова Т.Р. (за дов. № 250 від 11.04.05)
- у судовому засіданні 28.07.05;
- відповідача: Глівій С.В. (за дов. № 359/10/10-0 від 11.01.05)
- у судовому засіданні 28.07.05.
Відводів складу колегії суддів не заявлено.
За згодою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у
судовому засіданні 28.07.05 було оголошено перерву до 11.08.05
для виготовлення та оголошення вступної та резолютивної частин
постанови Вищого господарського суду України.
У судове засідання 11.08.05 сторони по справі не з’явилися, у
зв’язку з чим повний текст постанови Вищого господарського суду
України направляється сторонам в установленому порядку.
Рішенням від 28.10.04 господарського суду Київської області
(суддя Поляк О.І.) Підприємству у задоволенні позовних вимог до
ДПІ у м. Ірпені про визнання недійсним податкового повідомлення-
рішення за № 0000681610/0/13047 від 09.12.03 та направленого
вдруге податкового повідомлення-рішення за
№ 0000681610/0 від 23.04.04 відмовлено повністю.
Постановою від 22.04.05 Київського міжобласного апеляційного
господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого Сибіги
О.М., суддів Лобаня О.І., Самусенко С.С.) апеляційну скаргу
Підприємства зали шено без задоволення, а рішення від 28.10.04
господарського суду Київської області без змін.
Вказані процесуальні акти мотивовані тим, що оскаржені податкові
повідомлення-рішення про застосування та стягнення штрафних
(фінансових) санкцій до Підприємства правомірно прийнято
податковим органом у відповідності до вимог п. п. 17.1.7 п. 17.1
ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.00 № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181
( 2181-14 ) (2181-14)
), оскільки на момент проведення контролюючим органом
документальної перевірки з питань дотримання фінансової
дисципліни при сплаті узгоджених сум податкових зобов'язань
Підприємство було правонаступником майнових та боргових
зобов'язань ліквідованих Ірпінської житлово-експлуатаційної
контори та Ірпінського житлово-експлуатаційного підприємства
“Світлиця”.
Не погоджуючись з актами попередніх судових інстанцій,
Підприємство звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, вважаючи судові акти неправомірними та
прийнятими з порушенням вимог норм матеріального та
процесуального права, у зв’язку з чим просить скасувати рішення
попередніх судових інстанцій та прийняти по справі нове рішення,
яким задовольнити позовні вимоги Підприємства повністю.
Скаржник вважає, попередні судові інстанції не надали належної
правової оцінки рішенню виконавчого комітетом Ірпінської міської
ради № 62/7 від 23.03.04, яким скасовано реєстрацію доповнень до
Статуту Підприємства в частині правонаступництва майнових та
боргових зобов'язань ліквідованих суб’єктів господарювання –
Ірпінської житлово-експлуатаційної контори та Ірпінського
житлово-експлуатаційного підприємства “Світлиця”.
У зв’язку з наведеним, скаржник вважає, що податковим органом
неправомірно застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції за
несвоєчасну сплату податкових зобов’язань ліквідованими
підприємствами, які узгодили суми податкових зобов'язань.
У своєму відзиві на касаційну скаргу ДПІ у м. Ірпені просить
рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без
змін, вважаючи оскаржені процесуальні акти законними та
обґрунтованими. Податковий орган зазначає, що на момент
проведення позапланової документальної перевірки Підприємства
було встановлено, що згідно доповнень до Статуту Підприємства,
які було зареєстровано виконавчим комітетом Ірпінської міської
ради 21.02.03 правонаступником майнових та боргових зобов'язань
ліквідованих Ірпінської житлово-експлуатаційної контори та
Ірпінського житлово-експлуатаційного підприємства “Світлиця”
було Підприємство, а тому ДПІ у м. Ірпені, як контролюючий
орган, правомірно прийняла рішення про застосування штрафних
(фінансових) санкцій за порушення строків сплати
правонаступником, яким є Підприємство, узгоджених сум податкових
зобов'язань ліквідованих підприємств.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї,
заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суддю-
доповідача, оцінивши та дослідивши повноту встановлення
попередніми судовими інстанціями обставин справи та їх правову
оцінку, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що на VII сесії
ХХІV скликання Ірпінською міською радою Київської області було
прийнято рішення від 26.12.02 № 165-7-ХХІV про утворення
Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства
“Ірпінь” на базі та за рахунок чисельності працівників
Ірпінської житлово-експлуатаційної контори та Ірпінського
житлово-експлуатаційного підприємства “Світлиця”, які
ліквідуються, та про передачу майна, яке знаходилося на балансі
ліквідованих підприємств на баланс скаржника, й
правонаступництво останнього щодо майнових і боргових
зобов'язань Ірпінської житлово-експлуатаційної контори та
Ірпінського житлово-експлуатаційного підприємства “Світлиця”.
При розгляді справи по суті попередні судові інстанції прийшли
до висновку, що відповідно до п. 3.5 Статуту Підприємства,
зареєстрованого виконавчим комітетом Ірпінської міської ради від
27.01.03 (зі змінами та доповненнями від 21.02.03 та від
28.03.03) Підприємство є правонаступником майнових та боргових
зобов'язань Ірпінської житлово-експлуатаційної контори та
Ірпінського житлово-експлуатаційного підприємства “Світлиця”, у
зв'язку з їх ліквідацією.
Враховуючи наведене та те, що Підприємство зареєстровано в ДПІ у
м. Ірпені, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів),
попередні судові інстанції прийшли до висновку, що 05.12.03 ДПІ
у м. Ірпені правомірно, відповідно до норм п. п. 7, 8 ст. 11
Закону України “Про державну податкову службу в Україні”
( 509-12 ) (509-12)
була проведена позапланова перевірка Підприємства з
питань дотримання фінансової дисципліни за період з 01.04.01 по
01.12.03, за результатами якої контролюючий орган прийшов до
висновку про наявність порушення ліквідованими підприємствами
термінів сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з податку
на додану вартість за період з 01.04.01 по 01.08.02 у розмірі
433 грн., про що було складено відповідний Акт за № 416/19-
0/32231096 від 05.12.03 (далі Акт).
На підставі Акту, відповідно до п. п. 7.1.7 п. 17.1 ст. 17
Закону № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
ДПІ у м. Ірпені було прийнято
податкове повідомлення-рішення за № 000068161/0/0/13047 від
09.12.03 про застосування до Підприємства та стягнення штрафних
(фінансових) санкцій у розмірі 43,30 грн. за затримку до 30
календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми
податкового зобов'язання з податку на додану вартість в
загальній сумі 433 грн.
Судові інстанції на підставі п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
до п. п.
5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
прийшли до
висновку, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або
відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною
сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким
продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та
сумою податкового кредиту звітного періоду, сплата яких
провадиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за
звітним періодом.
Також, попередніми судовими інстанціями було взято до уваги, що
відповідно до п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ
( 2181-14 ) (2181-14)
платник податків зобов'язаний самостійно сплатити
суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним
податковій декларації, протягом десяти календарних днів,
наступних за останнім днем відповідного граничного строку, який
дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних
авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за
останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі
при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків)
–протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним
днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г"
підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за
останнім календарним днем звітного (податкового) року;
- календарному року для платників податку па доходи фізичних
осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1.04.року,
наступного за звітним.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
приймаючи рішення та постанову попередні судові не дали належної
правової оцінки наявним в матеріалах справи двом текстам рішень
Ірпінської міської ради УII сесії ХХІУ скликання за № 165-7-ХХІУ
від 26.12.02, в одному з яких не вказано у п. 2 про
правонаступництво Підприємством ліквідованих організацій.
Так, у п. 5 цього рішення вказано про створення ліквідаційної
комісії за участю представників фінансового управління,
податкової інспекції та інших представників.
В іншому тексті рішення під тим же номером і датою у п. 2
вказано про правонаступництво, проте п. 5 має інший текст, а про
створення ліквідаційної комісії вказано вже в п. 6 рішення.
Суд цих розбіжностей не усунув, не з’ясував дійсний зміст цього
розділу, що суттєво вплинуло на правильність вирішення спору по
суті.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що
Статут Підприємства, зареєстрований виконавчим комітетом
Ірпінської міської ради від 27.01.03 (зі змінами та доповненнями
від 21.02.03 та від 28.03.03) є локальною нормою регулювання
спірних правовідносин, де визначено, чи є Підприємство
правонаступником ліквідованих господарюючих суб’єктів.
Суди як першої, так і апеляційної інстанцій зазначеного не
врахували, в порушення вимог ст. 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
дійсних обставин
справи не з’ясував та не надали належної правової оцінки
наявності реорганізації або ліквідації, а тому ухвалені судові
рішення неможливо визнати законними і обґрунтованими.
У зв’язку з вказаними обставинами попередні судові інстанції не
дали належної правової оцінки посиланням Підприємства на
відсутність правових підстав на застосування до нього штрафних
(фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату ліквідованими
підприємствами узгоджених сум податкових зобов'язань з податку
на додану вартість у зв'язку з прийняттям виконавчим комітетом
Ірпінської міської ради Рішення за № 62/7 від 23.03.04 про
скасування реєстрації доповнень до Статуту Підприємства щодо
правонаступництва.
Враховуючи неповноту розгляду справи та непереконливість
зроблених судами висновків, ухвалені у справі судові рішення не
можна визнати законними й обґрунтованими, у зв'язку з чим вони
підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до
суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене,
всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги
та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин
вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Ірпінського комунального житлово-
експлуатаційного підприємства “Ірпінь” № 331 від 29.04.05
задовольнити частково.
Рішення від 28.10.04 господарського суду Київської області та
постанову від 22.04.05 Київського міжобласного апеляційного
господарського суду у справі № 183/3-2004 господарського суду
Київської області скасувати, а справу направити на новий розгляд
до суду першої інстанції.
Головуючий Є.Першиков
судді: Г.Савенко
І.Ходаківськa