ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2005 Справа N 2-6/7476-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів : Борденюк Є.М.
Харченка В.М.
розглянувши касаційну виконавчого комітету Гурзуфської селищної
Ради
скаргу
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 12.10.2004 року
у справі за позовом Гурзуфської селищної
Ради
до ЗАТ “Гурзуфський торговий дім”
третя особа Територіальне виробниче управління
житлово –комунального господарства с.м.
т. Гурзуф
Про виселення із займаного приміщення
В С Т А Н О В И В:
у квітні 2004 року, Гурзуфська селищна Рада Автономної
Республіки Крим звернулась до суду з позовом про виселення ЗАТ
“Гурзуфський торговий дім” з нежитлового приміщення, площею 97,3
м2 у будинку № 19 по вул. Підвайського селища Гурзуф,
посилаючись на неправомірність користування цим приміщенням.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
07.06.2004 року позов задоволено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 12.10.2004 року рішення суду першої інстанції скасовано, а у
задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач посилається на неправильну правову
оцінку апеляційним судом обставин справи, помилковість висновків
суду щодо правомірності користування відповідачем спірним
приміщенням і просить постанову апеляційного суду скасувати, а
рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю –доповідача, пояснення представника позивача,
перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної
скарги судова колегія вважає, що постановлені у справі судові
рішення не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню з
направленням справи на новий судовий розгляд, виходячи із
наступного.
Постановляючи про задоволення позову суд першої інстанції, а
скасовуючи судове рішення і відмовляючи у позові суд апеляційної
інстанції послались на обставини, які не можна вважати такими,
що перевірені з достатньою повнотою і давали суду підстави для
тих чи інших висновків у справі.
В обґрунтування своїх вимог позивач додав до матеріалів справи
план першого поверху будинку № 19 по вул. Підвойського с.
Гурзуф, де помітив, що самовільно зайнятими є приміщення під №
50-3-50.8, загальною площею 97,3 м2.
Проте, постановляючи судові рішення суд першої інстанції і
апеляційний суд на ці обставини уваги не звернули і не
зазначили, щодо яких же безпосередньо приміщень вирішено цей
спір та не навели даних, які б підтверджували чи спростовували
правомірність користування відповідачем зазначеними позивачем
спірними приміщеннями.
На підтвердження правомірності користування відповідачем
нежитловими приміщеннями у будинку № 19 по вул. Підвойського с.
Гурзуф апеляційний суд послався на договір оренди відповідачем у
цьому будинку 248 м2 від 01.01.1997 року та договір про сумісну
діяльність від 16.04.1997 року не врахувавши при цьому акт
передачі 248 м2 приміщення по договору оренди не визначає
безпосередньо ті приміщення, які передані в оренду по договору
від 01.01.1998 року, а договір про сумісну діяльність має
посилку лише на акт від 28.02.1997 року, за яким до комунальної
власності передавався будинок з вбудованими приміщеннями
магазину і як у цьому акті, так і у акті від 16.04.1997 року, у
якому відсутнє посилання на договір про сумісну діяльність, не
міститься даних про передані приміщення.
Крім того ці акти містять у собі дані про різні обсяги переданих
прміщень.
При такому положенні, коли висновки суду першої інстанції і
апеляційного суду ґрунтуються на обставинах, які не досліджені
ними з достатньою повнотою зроблені ними висновки не можна
визнати обґрунтованими, а постановлені судові рішення законними.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене,
повно та всебічно з‘ясувати дійсні обставини справи дати їм
належну правову оцінку і в залежності від встановленого
постановити законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
07.06.2004 року та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 12.10.2004 року скасувати, а справу
направити на новий судовий розгляд у іншому складі суддів.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М. Борденюк
В.М. Харченко