640/2904/20 Про визнання протиправною бездіяльності Національного банку, яка полягає в не направленні до АТ КБ "Банк" вимоги про зміну трьох керівників цього банку за недотримання вимог закону про бездоганну ділову репутацію; зобов`язання Національного банку направити до АТ КБ "банк" вимогу про зміну зазначених керівників цього банку за недотримання вимог закону про бездоганну ділову репутацію - 18.07.2023 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року

м. Київ

справа № 640/2904/20

адміністративне провадження № К/9901/20373/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 640/2904/20

за позовом Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Національного банку України, треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2020 року (прийняте у складі колегії суддів: головуючого судді Добрівської Н.А., суддів: Кузьменко А.І., Маруліної Л.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року (ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів: Кучми А.Ю., Безименної Н.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2020 року Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - позивач, Профспілкова організація) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного банку України (далі - відповідач, НБУ), треті особи: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, третя особа-1), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, третя особа-2), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, третя особа-3) та Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", третя особа-4, Банк), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Національного банку, яка полягає в не направленні до АТ КБ "ПриватБанк" вимоги про зміну керівників цього банку ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за недотримання вимог закону про бездоганну ділову репутацію;

- зобов`язати Національний банк направити до АТ КБ "Приватбанк" вимогу про зміну керівників цього банку ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за недотримання вимог закону про бездоганну ділову репутацію.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що керівники АТ КБ "ПриватБанк" не відповідають вимогам частини третьої статті 42 Закону України "Про банки та банківську діяльність" в частині бездоганної ділової репутації, про що відомо НБУ. Проте, відповідач не вчинив передбачені законодавством дії щодо заміни керівництва вказаного банку.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2020 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що позивачем не доведено існування обставин, які б вказували на наявність правових підстав для визнання факту допущення НБУ протиправної бездіяльності, а також для покладення на останнього обов`язку прийняти певне рішення і вчинити певні дії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 01 червня 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Профспілкової організації.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди в оскаржуваних рішеннях неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права; відсутній висновок Верховного Суду, щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: щодо бездіяльності Національного Банку України, яка полягає в не направленні до Банку вимоги про зміну керівників за недотримання вимог закону про бездоганну ділову репутацію.

Позивач вважає, що внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації щодо керівників АТ КБ "ПриватБанк" свідчить про невідповідність діяльності особи стандартам ділової практики та/або професійної етики.

Також скаржник звертає увагу суду на порушення керівниками АТ КБ "ПриватБанк" трудового законодавства, що свідчить про низький рівень корпоративного управління в банку та неякісне виконання цими особами своїх посадових обов`язків.

6. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 червня 2021 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Тацій Л.В.

7. Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.

8. 05 липня 2021 року до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення позивача про набрання законної сили рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2021 року в справі №201/12032/19, яким встановлено, що діяльність Голови правління АТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_1 була не бездоганною в розумінні частини першої статті 42 Закону України "Про банки та банківську діяльність", а також встановлений факт порушення ним трудового законодавства, що означає порушення умов трудового договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк".

07 липня 2021 року від НБУ до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу. Відповідач наполягає на законності оскаржуваних судових рішень та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

09 липня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ КБ "ПриватБанк", в якому зазначено, що суди попередніх інстанцій прийшли до вірних висновків, що факти відкритих кримінальних проваджень щодо керівників Банку не є підтвердженням відсутності у осіб бездоганної ділової репутації до моменту винесення судом відповідних вироків, що встановлює їх вину. З даних підстав третя особа просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

20 серпня 2021 року від скаржника до Верховного Суду засоби електронного зв`язку надійшли відповіді на подані НБУ та АТ КБ "ПриватБанк" відзиви на касаційну скаргу.

22 лютого 2022 року АТ КБ "ПриватБанк" надіслав додаткові пояснення. Зазначивши, що при розгляді справи № 910/10754/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 01 грудня 2021 року дійшов висновків, що Профспілка не наділена повноваженнями представляти трудовий колектив Банку, а удаване позивачем зменшення доходу Банку жодним чином не впливає на права та законні інтереси членів Профспілки.

13 лютого 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" надіслало до Верховного Суду додаткові пояснення в контексті розгляду судом касаційної інстанції справи № 201/12032/19 та встановлення відсутності у Профспілки права звертатись до суду з вимогами про звільнення керівництва банку, оскільки такий спір не підлягає судовому розгляду. Також третьою особою надано пояснення щодо припинення повноважень ОСОБА_1, щодо відсутності у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 статусу керівника Банку та щодо відсутності ознак бездіяльності НБУ.

9. Верховний Суд ухвалою від 17 липня 2023 року призначив справу до розгляду у попередньому судовому засіданні на 18 липня 2023 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" звернулась з позовом в межах повноважень передбачених статтями 245 - 247 КЗпП України на захист прав та законних інтересів як членів цієї профспілки, так і в інтересах всього трудового колективу АТ КБ "Приватбанк" в порядку, передбаченому частинами другою, третьою статті 19 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Вказаний інтерес полягає в усуненні від керівництва АТ КБ "ПриватБанк" Голови Правління Банку ОСОБА_1, який обізнано, діючи з корисних мотивів, системно зменшує на свою користь госпрозрахунковий дохід трудового колективу, передбачений статтею 252-5 КЗпП України, чим регулярно спричиняє йому матеріальну шкоду, тобто порушує майнові права. Позов пред`явлений також на виконання статті 140 КЗпП щодо суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Протиправна бездіяльність відповідача, що виражається у невжитті заходів для заміни ОСОБА_1, як керівника вищенаведеного Банку, порушує вищевказані права та законні інтереси, які, від імені вказаних вище осіб, захищає позивач як їх представник за законом.

Також, у позовній заяві вказується про обізнаність відповідача про ситуацію щодо керівництва АТ КБ "ПриватБанк", про що свідчить зміст наданих ним в якості третьої особи пояснень у цивільній справі, який вказує на те, що "відповідач обізнано ігнорує відомий йому факт не бездоганності ділової репутації ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та він не збирається вживати будь-яких заходів з цього приводу". Така бездіяльність НБУ, на думку позивача, є протиправною оскільки відповідач, здійснюючи згідно статті 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність" від 7 грудня 2000 року № 2121-III (далі - Закон № 2121-III (2121-14) ) нагляд за дотриманням банками банківського законодавства з метою забезпечення безпеки та фінансової стабільності банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів, та встановивши, що група керівників АТ КБ "ПриватБанк" не відповідає вимогам частини третьої статті 42 Закону № 2121-III щодо бездоганності ділової репутації, зобов`язаний вимагати від Банку заміни цих керівників, як це передбачено частиною п`ятнадцятою статті 42 Закону № 2121-III, а Банк (АТ КБ "ПриватБанк") згідно цієї ж норми зобов`язаний виконати цю вимогу.

Позивач вважає, що бездіяльність НБУ порушує права та законні інтереси членів Профспілки та всього трудового колективу Банку, чиї спільні інтереси вона представляє в цьому випадку, та "спричиняє їм суттєву матеріальну шкоду, яка полягає в значному безпідставному зменшенні доходів внаслідок протиправної діяльності не доброчесних керівників, так і моральну шкоду, яка полягає в духовних стражданнях від цього".

Наведена, на думку позивача, бездіяльність НБУ стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами пунктів 1, 9 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 4 Закону № 2121-III Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України (254к/96-ВР) , цього Закону, Закону України "Про Національний банк України" (679-14) , інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

За змістом частин першої - четвертої статті 42 Закону № 2121-III (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) керівники банку повинні відповідати кваліфікаційним вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності.

Керівники банку повинні мати бездоганну ділову репутацію.

Професійна придатність керівника банку визначається як сукупність знань, професійного та управлінського досвіду особи, необхідних для належного виконання посадових обов`язків керівника банку з урахуванням бізнес-плану та стратегії банку, а також функціонального навантаження та сфери відповідальності конкретного керівника банку.

Відповідно до положень статті 2 цього Закону ділова репутація - відомості, зібрані Національним банком України, про відповідність діяльності юридичної або фізичної особи, у тому числі керівників юридичної особи та власників істотної участі у такій юридичній особі, вимогам закону, діловій практиці та професійній етиці, а також відомості про порядність, професійні та управлінські здібності фізичної особи;

Згідно із частиною сьомою статті 19 Закону № 2121-III керівники банку та особи, які мають істотну участь у банку, зобов`язані протягом усього часу, упродовж якого вони зберігають свій статус або мають істотну участь у банку, відповідати вимогам, встановленим цим Законом.

Також за змістом статті 42 Закону № 2121-III Національний банк України має право вимагати заміни будь-кого з керівників банку, якщо він не відповідає вимогам щодо ділової репутації, а щодо незалежних директорів - також/або вимогам щодо незалежності, та/або якщо керівник банку не забезпечує належного виконання своїх посадових обов`язків, що призвело до порушення банком вимог законодавства, виявлених під час здійснення банківського нагляду у порядку, визначеному цим Законом. Банк зобов`язаний вжити заходів щодо заміни такого керівника банку у порядку, визначеному Національним банком України.

Отже, відповідно до наведених норм, зокрема, Національний банк України має право вимагати заміни будь-кого з керівників банку, якщо його професійна придатність та ділова репутація не відповідають вимогам цього Закону.

На виконання вимог Закону № 2121-III (2121-14) з метою вдосконалення порядку створення банків та ліцензування їх діяльності Правління Національного банку України Постановою від 22 грудня 2018 № 149 затверджено Положення про ліцензування банків (далі - Положення № 149), яке розроблене, зокрема, з метою визначення вимог до ділової репутації керівників та окремих категорій працівників банків, ключових осіб банків, юридичних і фізичних осіб, які є або мають намір стати власниками істотної участі в банках, а також принципів (критеріїв) оцінки їх ділової репутації.

Відповідно до пункту 60 Положення № 149 ділова репутація юридичної або фізичної особи є бездоганною, якщо щодо такої особи немає ознак небездоганної ділової репутації, визначених у главах 6 та 7 розділу II цього Положення, а також якщо Національним банком не визнано ділову репутацію особи небездоганною з інших підстав відповідно до глави 8 розділу II цього Положення.

12. На думку позивача обставинами які свідчать про наявність ознаки небездоганної ділової репутації керівників АТ КБ "ПриватБанк", є відкриті кримінальні провадження, а також порушення ними трудового та профспілкового законодавства.

Колегія суддів КАС ВС зазначає, що у пунктах 62- 65 глави 6 та пунктах 71 - 72 глави 8 розділу II Положення № 149 наводяться ознаки небездоганної ділової репутації фізичної особи.

Так, відповідно до пункту 62 Положення № 149 ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов`язаними з дотриманням закону та публічного порядку, є: 1) наявність в особи судимості, яка не погашена та не знята в установленому законом порядку, за вчинення злочинів проти власності, злочинів у сфері господарської діяльності, злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, незалежно від ступеня їх тяжкості, а також за вчинення інших умисних злочинів, якщо такі злочини законодавством країни, у якій особу засуджено за вчинення відповідного злочину, віднесено до злочинів середньої тяжкості, тяжких або особливо тяжких злочинів; 2) застосування Україною, іноземними державами (крім держав, які здійснюють збройну агресію проти України), міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до особи (застосовується протягом строку дії санкцій і протягом трьох років після їх скасування або закінчення строку, на який їх було введено); 3) включення особи до переліку осіб, пов`язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (застосовується протягом строку перебування особи в переліку та протягом 10 років після її виключення з нього); 4) позбавлення особи права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю згідно з вироком або іншим рішенням суду (застосовується впродовж строку дії такого покарання); 5) неналежне виконання особою обов`язків зі сплати податків, зборів або інших обов`язкових платежів, якщо загальна сума несплати дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, установленої законодавством України на період, у якому вчинено порушення, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, далі - суттєве порушення податкових зобов`язань (застосовується протягом строку цього порушення та протягом трьох років після його усунення).

Нормами пункту 63 вказаного Положення визначено, що ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов`язаними з виконанням фінансових зобов`язань, є: 1) неналежне виконання особою обов`язків зі сплати податків, зборів або інших обов`язкових платежів, яке не є суттєвим порушенням податкових зобов`язань (застосовується протягом строку цього порушення); 2) порушення (невиконання або неналежне виконання) особою зобов`язання фінансового характеру, сума якого перевищує 300 тисяч гривень (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті), а строк порушення перевищує 30 днів поспіль, перед будь-яким банком або іншою юридичною чи фізичною особою протягом останніх трьох років.

Пунктом 64 визначено, що ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов`язаними з професійною діяльністю, є: 1) припинення повноважень (звільнення) особи на вимогу державного органу протягом останніх трьох років; 2) звільнення особи протягом останніх п`яти років за систематичне або одноразове грубе порушення особою своїх посадових обов`язків та/або правил трудового розпорядку, порушення законодавства про протидію корупції, вчинення розкрадання, зловживання владою/службовим становищем або іншого правопорушення; 3) перебування особи на посаді керівника банку або керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку (виконання обов`язків за посадою) протягом більше шести місяців з моменту обрання (призначення) без погодження Національним банком особи на цю посаду [застосовується з першого дня сьомого місяця після обрання (призначення) особи на посаду та протягом трьох років із дати усунення цього порушення]; 4) надання особою недостовірної інформації Національному банку яка, за професійним судженням Національного банку, вплинула або могла вплинути на прийняття Національним банком рішення (застосовується протягом трьох років із дня надання такої інформації).

Відповідно до пункту 65 ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов`язаними з обійманням посад або володінням істотною участю в банках або інших кредитних установах, є: 1) володіння істотною участю в банку станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних або про відкликання в банку банківської ліцензії за ініціативою Національного банку (крім відкликання банківської ліцензії у зв`язку з нездійсненням банком жодної банківської операції протягом року з дня її отримання); 2) перебування протягом більше шести місяців на посаді керівника банку (крім заступника головного бухгалтера) або керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку (або виконання обов`язків за посадою) протягом року, що передує даті рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних або про відкликання в банку банківської ліцензії за ініціативою Національного банку (крім відкликання банківської ліцензії у зв`язку з нездійсненням банком жодної банківської операції протягом року з дня її отримання); 3) можливість незалежно від обіймання посад і володіння участю в банку надавати обов`язкові вказівки або іншим чином визначати чи істотно впливати на дії банку станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних або про відкликання в банку банківської ліцензії за ініціативою Національного банку (крім відкликання банківської ліцензії у зв`язку з нездійсненням банком жодної банківської операції протягом року з дня її отримання); 4) володіння істотною участю в іноземному банку станом на будь-яку дату протягом року до прийняття уповноваженим органом іноземної країни рішення про визнання цього банку неплатоспроможним або про відкликання ліцензії на здійснення банківської/кредитної діяльності (крім відкликання ліцензії під час ліквідації іноземного банку за ініціативою власників); 5) перебування протягом більше шести місяців у складі органу управління або на посаді керівника підрозділу внутрішнього аудиту/контролю іноземного банку протягом року до прийняття уповноваженим органом іноземної країни рішення про визнання цього банку неплатоспроможним або про відкликання ліцензії на здійснення банківської/кредитної діяльності (крім відкликання ліцензії під час ліквідації іноземного банку за ініціативою власників); 6) можливість незалежно від обіймання посад і володіння участю надавати обов`язкові вказівки або іншим чином визначати чи істотно впливати на дії іноземного банку станом на будь-яку дату протягом року до прийняття уповноваженим органом іноземної країни рішення про визнання цього банку неплатоспроможним або про відкликання ліцензії на здійснення банківської/кредитної діяльності (крім відкликання ліцензії під час ліквідації іноземного банку за ініціативою власників); 7) невиконання особою протягом останніх трьох років узятих на себе особистих зобов`язань і/або гарантійних листів, наданих Національному банку; 8) припинення повноважень (звільнення) особи чи її переведення на іншу посаду протягом останніх трьох років, якщо йому передувала вимога Національного банку щодо заміни цієї особи на посаді в зв`язку з неналежним виконанням особою посадових обов`язків, яке призвело до порушення банком законодавства України.

Глава 8 Положення № 149 визначає інші підстави для визнання ділової репутації юридичних і фізичних осіб небездоганною.

Так, відповідно до пункту 71 Положення ділова репутація юридичної або фізичної особи може бути визнана небездоганною, якщо немає визначених у главах 6 та 7 розділу II цього Положення ознак, за наявності в Національного банку відомостей, які свідчать про небездоганність ділової репутації особи.

Відомостями, які свідчать про небездоганність ділової репутації особи, є зокрема інформація про: 1) істотні та/або систематичні порушення особою вимог банківського, фінансового, валютного, податкового законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, законодавства про цінні папери, акціонерні товариства та фондовий ринок; 2) невиконання особою фінансових зобов`язань, невідповідність діяльності особи стандартам ділової практики та/або професійної етики (пункт 72 Положення № 149).

13. З огляду на наведені норми, вбачається, що вони не містять такої прямої ознаки для визнання ділової репутації фізичної особи небездоганною, як внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідувань щодо керівників банку. Положення № 149 визначає ознакою небездоганної ділової репутації фізичної особи, саме - наявність в особи судимості, а не як стверджує позивач, інформацію про можливе вчинення злочину вказаними особами.

Колегія суддів КАС ВС зазначає, що відповідно до норм статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вироків суду відносно керівників АТ КБ "ПриватБанк" та/або судових постанов про закриття кримінальних проваджень з нереабілітуючих підстав судом під час розгляду справи не виявлено, про що не заперечував позивач.

Враховуючи викладене, колегія суддів КАС ВС зазначає, що лише внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідувань щодо можливих дій керівників АТ КБ "ПриватБанк", в розумінні статті 62 Конституції України, не може розцінюватись як готовність таких осіб вчинити корупційне правопорушення, пов`язане з діяльністю юридичної особи, про що зазначає позивач.

14. Стосовно доводів скаржника, про порушення Головою правління АТ КБ "ПриватБанк" трудового законодавства, що встановлено рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2020 року, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року при розгляді справи № 201/11580/19, колегія суддів КАС ВС зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позов Профспілкової організації до НБУ надійшов до Окружного адміністративного суду м. Києва 7 лютого 2020 року. Судами досліджувалось питання наявності бездіяльності відповідача саме на час виникнення спірних правовідносин.

Проте, судові рішення у справі № 201/11580/19, які позивач надає на підтвердження бездіяльності НБУ, ухвалені вже після звернення до суду з позовом у справі № 640/2904/20.

З огляду на викладене. Колегія суддів КАС ВС дійшла висновку, що рішення у справі № 201/11580/19 не можуть свідчити про бездіяльність НБУ станом на час виникнення спірних правовідносин.

15. Стосовно рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2021 року, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 07 червня 201 року при розгляді справи № 201/12032/19, колегія суддів КАС ВС зазначає про теке.

В межах розгляду справи № 201/12032/19 судами розглядався позов Первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ "Приватбанк" до Голови правління АТ КБ "Приватбанк" ОСОБА_1 та держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, треті особи: Генеральної прокуратури України, Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", голові Наглядової Ради Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" ОСОБА_10 та Національного банку України про визнання недійсним трудового контракту, укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 про виконання ним обов`язків Голови Правління ПАТ КБ "Приватбанк" від 08.02.2018 як укладеного внаслідок обману, та про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2021 року, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 07 червня 201 року в задоволенні позову Профспілкової організації відмовлено.

Проте судами зроблено висновок, що діяльність Голови правління АТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_1 була не бездоганною в розумінні частини першої статті 42 Закону України "Про банки та банківську діяльність", а також встановлений факт порушення ним трудового законодавства, що означає порушення умов трудового договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк".

Разом з цим, постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 31 серпня 2022 року касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Касаційну скаргу ОСОБА_10 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2021 року скасовано. Провадження у справі 201/12032/19 закрито.

Враховуючи закриття провадження КЦС ВС у справі №201/12032/19, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку про відсутність підстав для надання оцінки доводам позивача щодо зроблених висновків судами першої та апеляційної інстанції, під час розгляду справи №201/12032/19.

Крім того, скасовані КЦС ВС рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №201/12032/19 також ухвалені після виникнення спірних правовідносин.

16. Враховуючи предмет позову та обставини справи, колегія суддів КАС ВС зазначає, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.

Самі собою строки поза зв`язком з конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 6 жовтня 2021 року у справі № 9901/191/19.

17. Колегія суддів КАС ВС звертає увагу, що відповідно до підпункту 5 пункту 59 глави 5 розділу II Положення № 149 Національний банк здійснює оцінку ділової репутації юридичних і фізичних осіб у разі: моніторингу відповідності вимогам законодавства України керівників банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту - щодо цих осіб.

Пунктом 365 глави 44 розділ VI Положення № 149 встановлено, що Національний банк постійно здійснює моніторинг відповідності керівників банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку вимогам, установленим законодавством України для відповідної посади.

Національний банк має право вимагати надання інформації, документів, пояснень щодо керівника банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку для оцінки їх відповідності вимогам законодавства України від банку, самої особи та/або запросити її на співбесіду з Кваліфікаційною комісією (пункт 366 глави 44 розділ VI Положення № 149).

Відповідно до пункту 367 глави 44 розділу VI Положення № 149 Національний банк розглядає питання про відповідність керівника банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку визначеним законодавством України вимогам у разі: 1) отримання/виявлення інформації, що може свідчити про відсутність у особи бездоганної ділової репутації; 2) отримання/виявлення інформації, що може свідчити про невідповідність особи вимогам щодо професійної придатності; 2-1) отримання/виявлення інформації, що може свідчити про недостовірність поданих до Національного банку інформації та документів щодо особи, які, за професійним судженням Національного банку, вплинули або могли вплинути на прийняття Національним банком рішення щодо цієї особи; 3) виявлення в особи реального або потенційного конфлікту інтересів, що може вплинути на належне виконання нею повноважень і обов`язків, або інформації про те, що вона не може приділяти достатньо часу для виконання своїх посадових обов`язків; 4) отримання/виявлення інформації, що незалежний директор не відповідає вимогам законодавства України щодо його незалежності; 4-1) отримання/виявлення інформації, що член наглядової ради державного банку не відповідає вимогам статті 7 Закону про банки; 5) виявлення порушень і/або недоліків у діяльності банку, що свідчать про низький рівень корпоративного управління в банку та неякісне виконання керівником банку, керівником підрозділу внутрішнього аудиту банку посадових обов`язків; 6) виявлення ознак здійснення банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів банку; 7) виявлення недоліків у системі внутрішнього контролю банку, включно з тими, що стосуються управління ризиками у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Оцінка ділової репутації фізичної особи, відповідно до пункту 73 глави 9 розділу II Положення № 149, здійснюється на підставі зокрема таких документів, що подаються до Національного банку: 1) анкети фізичної особи, визначеної цим Положенням; 2) довідки компетентного органу країни, податковим резидентом якої є фізична особа, про стан виконання нею обов`язків зі сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів; 3) довідки компетентного органу країни постійного місця проживання фізичної особи про те, є чи немає в неї судимості; 4) інформації кваліфікованого (кваліфікованих) бюро кредитних історій про кредитну історію фізичної особи.

Відповідно до пункту 75 Положення № 149 фізична або юридична особа має право подати до Національного банку, крім документів, визначених у пункті 73 або пункті 74 глави 9 розділу II цього Положення, документи про отримані відзнаки, які підтверджують бездоганну ділову репутацію.

18. Як вбачається з матеріалів справи, позивач наполягає, що існування відкритих кримінальних проваджень є ознакою небездоганної ділової репутації в розумінні підпункту 2 пункту 72 розділу 8 Положення № 149.

З даного приводу колегія суддів КАС ВС звертає увагу на норми пункту 84 Положення № 149, відповідно до яких Національний банк у разі виявлення визначених у главі 8 розділу II цього Положення обставин письмово повідомляє про це особу, щодо якої такі обставини виявлено. Особа має право надати до Національного банку пояснення щодо цих обставин (спростувати їх або пояснити їх настання) та клопотання про невизнання її ділової репутації небездоганною. До пояснень і клопотання особи додаються документи, які підтверджують викладені нею аргументи.

Відповідно до пунктів 85, 86 вказаного Положення Національний банк під час розгляду визначених пунктом 84 глави 10 розділу II цього Положення пояснень і клопотання особи комплексно аналізує подані документи, інформацію, включаючи отриману в процесі здійснення банківського регулювання та нагляду, отриману від інших державних органів, а також із відкритих джерел.

Національний банк під час оцінки ділової репутації фізичної або юридичної особи, щодо якої виявлена визначена в главі 8 розділу II цього Положення інформація, має право прийняти одне з таких рішень:

1) про визнання ділової репутації особи небездоганною (якщо особою не надано пояснення та/або документи, визначені в пункті 84 глави 10 розділу II цього Положення, або якщо клопотання, за професійним судженням Національного банку, є необгрунтованим);

2) щодо відсутності підстав для визнання ділової репутації особи небездоганною згідно з главою 8 розділу II цього Положення (якщо надане особою клопотання, за професійним судженням Національного банку, є обґрунтованим).

З огляду на викладені норми вбачається, що висновку НБУ про наявність або відсутність підстав для визнання ділової репутації особи небездоганною, передує визначена Порядком № 149 процедура.

Вказана процедура оцінки проводиться у разі отримання або виявлення НБУ інформації, що може свідчити про відсутність у особи бездоганної ділової репутації, чи про невідповідність особи вимогам щодо професійної придатності.

З огляду на встановлені судами обставини справи та нормативне регулювання спірних правовідносин, колегія суддів КАС ВС погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наведені позивачем обставини не свідчать про наявність у керівництва АТ КБ "Приватбанк" ознак небездоганної ділової репутації.

А тому відповідачем не допущено протиправної бездіяльності в частині не направлення до АТ КБ "ПриватБанк" вимоги про зміну керівників цього банку ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за недотримання вимог закону про бездоганну ділову репутацію

Крім того, колегія суддів КАС ВС зазначає, що без проведення встановленої Положенням № 149 процедури оцінки ділової репутації фізичних осіб, відповідач не має права вимагати заміни будь-кого з керівників банку, а тому не може бути зобов`язаний направити до АТ КБ "Приватбанк" вимогу про зміну керівників цього банку ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій.

19. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни їх відсутні.

Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі № 640/2904/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.