ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
27.07.2005                                Справа N 25/188-04-4245
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді  Шульги О.Ф.
суддів              Семчука В.В.
                    Рибака В.В.
розглянувши         сільськогосподарського виробничого
касаційну скаргу    кооперативу “Лан”
на рішення господарського суду Одеської області від 27.10.2004
року та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
16.12.2004 року
у справі  № 25/188-04-4245
за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю
                    “Зернова компанія “Фінінвестхліб” (далі -
                    Товариство)
до                  сільськогосподарського виробничого
                    кооперативу “Лан” (далі - Кооператив)
 
про   стягнення пшениці 3-го класу в  кількості  700т,  ячменю –
300т, пені в сумі 80000грн.,  штрафу в сумі 7100грн. та 7000грн.
судових  витрат
 
за участю представників:
позивача: Запорожець М.А.;
відповідача: Соколовська А.В.;
 
                           ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням  господарського суду Одеської  області  від  27.10.2004
року  (суддя  Малярчук І.А.) Товариству відмовлено в задоволенні
позову; визнано недійсним з моменту вчинення договір № 12/07-09-
Ф-1   від   12.07.2004  року,  укладений  між   Товариством   та
Кооперативом;   зобов’язано  Кооператив   повернути   Товариству
грошові кошти в сумі 35 000грн., перерахованих як передоплата по
договору № 12/07-09-Ф-1 від 12.07.2004 року.
 
Постановою  Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
16.12.2004  року (судді: Шевченко В.В. –головуючий, Бєляновський
В.В.,  Мирошниченко М.А.) рішення місцевого господарського  суду
скасовано; позов задоволено повністю, стягнуто з Кооперативу  на
користь Товариства 700 тон пшениці 3-го класу; 300 тон -  ячменю
фуражного;  80  000грн. –пені; 5508,70 грн.  –штрафу  та  судові
витрати.
 
Кооператив   звернувся   з   касаційною   скаргою   до    Вищого
господарського   суду   України,  в   якій   просить   постанову
апеляційного   господарського  суду  скасувати,   оскільки   ним
порушені   норми   матеріального  права  та  скасувати   рішення
місцевого  господарського суду в частині  повернення  Товариству
грошових  коштів в сумі 35 000 грн. передоплати і в цій  частині
направити  справу  на  новий розгляд, в  іншій  частині  рішення
залишити без змін.
 
Заслухавши  пояснення представників сторін,  обговоривши  доводи
касаційної  скарги, перевіривши наявні матеріали на  предмет  їх
юридичної оцінки господарським судом, колегія суддів встановила,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
12.07.2004 року між Товариством та Кооперативом укладено договір
№  12/07-09-Ф-1 (далі - Договір) та додатки до нього № 1 і №  2,
що є невід’ємними частинами договору, за умовами яких відповідач
зобов’язався  в  строк не пізніше 15.08.2004  року  поставити  і
передати  на Любашівському елеваторі у власність позивача  зерно
врожаю  2004 року в кількості: 700 тон пшениці 3 класу  вартістю
800грн.  за  1  тону  на  суму 560 000грн.  та  300  тон  ячменю
фуражного  вартістю 500 грн. за 1 тону на суму 150 000  грн.,  а
позивач  зобов’язався  в строк до 16.07.2004  року  перерахувати
відповідачеві  35  000грн.,  а  остаточний  розрахунок  провести
відповідно до п. 5.3 Договору - не пізніше 5 банківських днів  з
моменту поставки партії товару.
 
Апеляційним  господарським  судом,  враховуючи  норми  ст.   ст.
203,638  ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , підставно встановлено що Договір
містить всі істотні умови і відповідає чинному законодавству.
 
На  виконання  умов  Договору  позивач  перерахував  відповідачу
передоплату  в  сумі  35  000грн., чим  виконав  взяті  на  себе
зобов’язання.
 
Відповідачем  на момент винесення постанови, умови  договору  не
виконані.
 
Відповідно  до  ст.  ст.  525,  526  ЦК  України  ( 435-15   ) (435-15)
        
одностороння  відмова  від зобов’язання або  одностороння  зміна
його  умов  не допускається, якщо інше не встановлено  договором
або  законом;  зобов’язання повинно виконуватися належним  чином
відповідно до умов договору та вимог ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
Виходячи   з   викладеного,  апеляційним   господарським   судом
правомірно  стягнуто на користь позивача пшениці  3-го  класу  в
кількості  700тон та ячменю фуражного в кількості 300тон  згідно
умов Договору.
 
Крім  того, судом апеляційної інстанції дано оцінку розрахункам,
зробленим  позивачем щодо стягнення пені та штрафу і  враховуючи
вимоги  ст.  ст.  525,526  ЦК України ( 435-15  ) (435-15)
        ,  обґрунтовано
стягнуто 80 000грн. пені і 5508,70грн. штрафу.
 
Статтею   44  Господарського   процесуального  кодексу   України
( 1798-12  ) (1798-12)
          передбачено, що до складу судових витрат  входить
оплата  послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові  витрати
за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише  в
тому  випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі
послуги  надавались,  та їх сплата підтверджується  відповідними
фінансовими документами.
 
Оскільки  встановлено,  що  позивачем 19.08.2004  року  укладено
контракт  №  6  з  адвокатським об’єднанням  “Адвокатська  фірма
“Злагода” на надання адвокатських послуг, складено акт  прийому-
здачі  виконаних робіт від 16.09.2004 року, платіжним дорученням
№  2489  від  8.09.2004  року вказані  роботи  оплачені  в  сумі
7000грн.,  тому  вказана  сума цілком  обґрунтовано  стягнута  з
відповідача.
 
Виходячи   з   викладеного,   апеляційний   господарський   суд,
враховуючи  норми  ЦК  України ( 435-15 ) (435-15)
         підставно  задовольнив
вимог позивача. Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний
господарський  суд  в  порядку ст. 43 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        
всебічно,  повно  і об’єктивно дослідив матеріали  справи  в  їх
сукупності  і  підставно  застосував  норми  процесуального   та
матеріального  права. Як наслідок, прийнята у  справі  постанова
відповідає вимогам постанови Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976  р.  №  11 “Про судове рішення” ( v0011700-76  ) (v0011700-76)
          із
змінами і доповненнями.
 
Виходячи  з  наведеного, судова колегія не  вбачає  підстав  для
скасування чи зміни постанови апеляційного господарського суду.
 
Доводи, викладені скаржником в касаційній скарзі не спростовують
мотивованих  висновків суду, у зв’язку з чим не заслуговують  на
увагу.
 
Керуючись   ст.ст.   111-5,   111-7,   111-9,   111-11,   111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий
господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу
“Лан” залишити без задоволення. Постанову Одеського апеляційного
господарського  суду від 16.12.2004 року у справі  №  25/188-04-
4245 залишити без змін.
 
Головуючий суддя   О. Шульга
 
Судді:             В. Семчук
 
                   В. Рибак