ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2005 Справа N 20/38
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Запорізького благодійного фонду “Єдність за майбутнє” на
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
6.04.2005 року у справі № 20/38 за позовом Запорізького
благодійного фонду “Єдність за майбутнє” до відкритого
акціонерного товариства “Туристичний комплекс “Запоріжжя”
про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2004 року Запорізький благодійний фонд “Єдність за
майбутнє” звернувся до господарського суду Запорізької області з
позовом до відкритого акціонерного товариства “Туристичний
комплекс “Запоріжжя”, з урахуванням уточнених позовних вимог,
про стягнення 609,40 грн. збитків, нанесених позивачу відмовою
відповідача від виконання взятих на себе зобов’язань по наданню
в оренду нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.
Запоріжжя, пр. Леніна, 135, 11 поверх готелю “Інтурист”.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.11.2004
року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного
господарського суду від 6.04.2005 року, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постановлені у
справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов
задовольнити, вказуючи на те, що оскаржувані судові рішення
постановлені з порушенням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги,
суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відмовляючи в позові та залишаючи рішення місцевого суду без
змін, попередні судові інстанції виходили з того, що специфіка
договору оренди виключає одночасність укладення та виконання
угоди, фактично унеможливлює усну форму і свідчить про
відсутність самої угоди. Рахунок-фактура № Т-00000819 на оплату
оренди конференц-залу 7.09.2004 року з 11 до 13 годин на суму
140 грн. не свідчить про наявність певних договірних (правових)
відносин між сторонами, а доказів, що особа, яка займає посаду
бухгалтера і підписала рахунок-фактуру, додатково наділялась
відповідними цивільно-правовими або господарсько-правовими
повноваженнями на підставі адміністративного акту або ж виступає
як представник підприємства на підставі відповідної довіреності,
не надано. Перелік суттєвих умов залежить від виду
господарського договору і судами не встановлено, що між
сторонами було досягнуто згоди за всіма суттєвими умовами
договору оренди, а тому договір оренди в даному випадку є
неукладеним. При цьому, матеріалами справи не підтверджено
наявність у діях відповідача волевиявлення на встановлення
правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна
зробити висновок про такий намір.
Висновок місцевого та апеляційного господарських судів про те,
що позивачем не доведено, що між ним і відповідачем укладено
договір оренди та у останнього виникли зобов’язання, які він
порушив, що тягне за собою настання певної відповідальності та
обов’язку відшкодувати понесені позивачем збитки, –є законним,
обґрунтованим, відповідає нормам матеріального і процесуального
права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а
доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування
постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України –
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Запорізького благодійного фонду “Єдність за
майбутнє” залишити без задоволення, а рішення господарського
суду Запорізької області від 17.11.2004 року та постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 6.04.2005 року
у справі № 20/38 –без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П. А.