ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2005 Справа N 05-5-33/2979-33/369
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 22.09.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши матеріали касаційної скарги СПД ФО [...]
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
13.04.2005
у справі господарського суду м. Києва
за позовом СПД ФО [...]
до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва
про зобов'язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 31.01.2005 господарського суду м. Києва
відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання ДПІ у
Голосіївському районі м. Києва внести зміни до картки особового
рахунку шляхом зменшення суми узгоджених податкових зобов'язань з
прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності на
суму 10 069,99 грн.
Постановою від 13.04.2005 Київського апеляційного
господарського суду рішення господарського суду м. Києва від
31.01.2005 залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що згідно з п.п. 5.2.2 п. 5.2
ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване
рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від
дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з
повідомленням про вручення або надати його під розписку.
Відповідачем та Державною податковою адміністрацією у
м. Києві розглянуто скарги та направлено позивачу відповідні
рішення з дотриманням встановлених законодавством строків
Не погоджуючись з судовими рішеннями СПД ФО [...] звернувся
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і
просить їх скасувати, мотивуючи тим, що вони прийняті з
неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального
права, зокрема, п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
; ст.ст. 19, 55
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
. Визначаючи процедуру
оскарження дій органів стягнення Закон України 2181 надає
платникам податків право оскаржувати дії органів стягнення щодо
стягнення податків і зборів лише шляхом оскарження рішень таких
органів.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарським судом встановлено, що відповідач прийняв
податкове повідомлення-рішення N 0002361701/0 від 22.02.2003, яке
позивачем було оскаржено.
За результатами розгляду повторної скарги позивача ДПІ у
м. Києві прийняла рішення N 351/м/25-014 від 14.08.2003, яким
частково скасувала податкове повідомлення-рішення N 0002361701/0
від 22.02.2003.
Відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення
N 0002361701/2 від 19.08.2003, яке також було оскаржено.
Відповідач направив лист N 894/м/17-0118 від 19.08.2003 на
адресу позивача, в якому зазначив, що згідно з абзацом 9 пункту 3
Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків
органами Державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА
України від 03.03.1998 за N 93 ( z0176-98 ) (z0176-98)
та зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 15.03.2001 за N 238/5429
( z0238-01 ) (z0238-01)
, не розглядаються повторні звернення одним і тим же
органом державної податкової служби від однієї і тієї ж особи з
одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.
Внаслідок цього, позивач вважає, що відмова в розгляді його
скарги на податкове повідомлення-рішення від 19.08.2003 за
N 0002361701/2 є необґрунтованою, а скарга автоматично
задоволеною, оскільки відповідного рішення відповідача у
встановлений строк позивач не отримав.
Підпунктом 5.2.2. п.5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" від 21.12.2000 за N 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
(із змінами та доповненнями) передбачено, що у разі
коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно
визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше
рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або
виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий
платник податків має право звернутися до контролюючого органу із
скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій
формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та
доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга
повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти
календарних днів, наступних за днем отримання платником податків
податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу,
що оскаржується.
Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення
та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня
отримання скарги платника податків на його адресу поштою з
повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Господарським судом також встановлено, що відповідачем та
Державною податковою адміністрацією у м. Києві розглянуто скарги
та направлено позивачу відповідні рішення з дотриманням
встановлених законодавством строків. При цьому, Державна податкова
адміністрація у м. Києві частково скасувала донараховані
податковим повідомленням-рішенням N 0002361701/0 від 22.02.2003
податкові зобов'язання позивача.
Згідно п. 6.5. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли нарахована сума
податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або
податкового боргу зменшується внаслідок їх адміністративного
оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова
вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником
податків нового податкового повідомлення або відповідної
податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання
(податкового боргу).
Оскільки, відповідачем прийнято податкове
повідомлення-рішення N 0002361701/2 від 19.08.2003, яким визначено
нову суму податкового зобов'язання позивача, то податкове
повідомлення-рішення N 0002361701/0 від 22.02.2003 є відкликаним з
26.08.2003.
Частиною 2 п.п. 6.5. ст. 6 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що зменшена
сума податкового зобов'язання (податкового боргу) повинна бути
сплачена або може бути оскаржена у строки, визначені цим Законом.
У відповідності до п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли
контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне
або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має
право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за
днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого
органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому
незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із
дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку
оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на
нього.
Тобто, у випадку, коли контролюючим органом нарахована сума
податкового зобов'язання зменшується внаслідок їх
адміністративного оскарження, платник податку має право оскаржити
таку суму до контролюючого органу вищого рівня з дотриманням
строків, визначених Законом України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Як встановлено господарським судом, позивачем не надано
доказів про оскарження ним визначеного податковим
повідомленням-рішенням N 0002361701/2 від 19.08.2003 податкового
зобов'язання до контролюючого органу вищого рівня, в даному
випадку до Державної податкової адміністрації України.
Крім цього, у відповідності до п. 3 Положення про порядок
подання та розгляду скарг платників податків органами державної
податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової
адміністрації України від 03.03.1998 за N 93 ( z0176-98 ) (z0176-98)
(у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від
02.03.2001 за N 82 ( z0238-01 ) (z0238-01)
та зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 15.03.2001 за N 238/5429 (із змінами і
доповненнями) не розглядаються повторні звернення одним і тим же
органом державної податкової служби від однієї і тієї ж особи з
одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.
Скарга позивача щодо правомірності донарахування позивачу
прибуткового податку згідно податкового повідомлення-рішення
N 0002361701/0 від 22.02.2003 розглядалась ДПІ у Голосіївському
районі м. Києва. Податкове повідомлення-рішення N 0002361701/2 від
19.08.2003 прийнято відповідачем з тих же підстав і з того ж
питання.
Посилання позивача на Закон України "Про звернення громадян"
від 02.10.1996 за N 393/96-ВР ( 393/96-ВР ) (393/96-ВР)
(із змінами та
доповненнями) є необґрунтованим, оскільки у відповідності до
преамбули зазначеного закону, цей Закон регулює питання практичної
реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
права вносити в органи державної влади, об'єднання
громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх
діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових
осіб, державних і громадських органів. Закон України "Про
звернення громадян" не регулює питання щодо оскарження суб'єктами
підприємницької діяльності рішень податкових органів. Спеціальним
Законом з цього питання є Закон України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що
господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству
України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 13.04.2005 Київського апеляційного
господарського суду зі справи N 05-5-33/2979-33/369 залишити без
змін.