ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2005 Справа N 2-7/6336-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді Кривди Д.С. –(доповідача у справі),
суддів : Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у м.
судовому засіданні Судак
касаційну скаргу
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 13.12.2004
року
у справі № 2-7/6336-2004 господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом Міжгосподарської госпрозрахункової
договірно-правової юридичної служби
до 1) Державної податкової інспекції у
м. Судак
2) Судацького міського фінансового
управління
3) Відділення державного казначейства
у м. Судак
4) Судацької міської ради
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та
стягнення,
за участю представників сторін від:
позивача Мельник В.Д. - керівник
відповідачів 1) Сулейманов Ф.Р. –за довіреністю від 15.07.2005р.
2) не з’явились
3) не з’явились
4) не з’явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
06.09.-20.09.2004 року (суддя Дугаренко О.В.) позов задоволено
частково; повернуто з Державного бюджету України на користь
позивача надмірно сплачений податок на додану вартість в сумі
56221,99грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь
позивача бюджетну заборгованість в сумі 1795грн.; повернуто з
місцевого бюджету м. Судак на користь позивача надмірно
сплачений податок на прибуток в розмірі 53647грн.; в іншій
частині провадження у справі припинено; стягнуто з ДПІ у м.
Судак на користь позивача державне мито в сумі 85грн. і 118грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 13.12.2004 року (головуючий суддя Фенько Т.П. , судді Голик
В.С., Градова О.Г.) рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 06.09.-20.09.2004 року змінено; позов
задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України на
користь позивача надмірно перерахований податок на додану
вартість в сумі 55638грн.; стягнуто з місцевого бюджету м.
Судака на користь позивача надмірно сплачений податок на
прибуток в сумі 52500грн.; в частині стягнення податку на додану
вартість в сумі 583,99грн. і 1795грн. і стягнення податку на
прибуток в розмірі 1147грн. в позові відмовлено; в частині
визнання недійсним рішення ДПІ в м. Судак від 06.08.2002р. №
389/6248 провадження у справі припинено; стягнуто з ДПІ у м.
Судак на користь позивача державне мито в сумі 1081,38грн. і
59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
У касаційній скарзі ДПІ у м. Судак просить скасувати прийняті у
справі рішення і постанову та відмовити в задоволенні позову,
посилаючись на порушення норм матеріального права.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить постанову і
рішення залишити без змін, а скаргу –без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в рішенні господарського суду першої
інстанції та постанові апеляційного господарського суду,
заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні
представників сторін, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
задоволенню частково з наступних підстав.
Міжгосподарська госпрозрахункова договірно-правова юридична
служба в березні 2004р. звернулася до господарського суду АР
Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Судак,
Судацького міського фінансового управління, Відділення
державного казначейства у м. Судак, Судацької міської ради про
(з урахуванням уточнення позовних вимог) визнання недійсним
рішення ДПІ в м. Судак від 06.08.2002р. № 389/6248, стягнення
надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 53647грн. і
податку на додану вартість в розмірі 56221,99грн., та стягнення
бюджетної заборгованості в розмірі 1795грн.
При цьому господарським судами попередніх інстанцій встановлено,
що раніше позивач у даній справі звертався до господарського
суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м.
Судак, Судацького міського фінансового управління про визнання
недійсним рішення ДПІ в м. Судак від 06.08.2002р. № 389/6248,
стягнення надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі
53647грн. і податку на додану вартість в розмірі 58017грн. (
Справа N 2-15/12343-02).
Рішенням господарського суду АР Крим від 10.10.2002р. у справі №
2-15/12343-02 в частині визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПІ в м. Судак від 06.08.2002р. № 389/6248
відмовлено, а в іншій частині провадження у справі припинено на
підставі п. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Припинення
провадження суд мотивував тим, що поданими до податкової
інспекціями податковими деклараціями по податку на додану
вартість та податку на прибуток позивач узгодив податкові
зобов’язання по цим податкам. Позивач змінені податкові
декларації не подав, а тому в силу п. 5.1 ст. 5 Закону України
“Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
не мають
права оскаржувати узгоджені суми податкових зобов’язань в
судовому порядку.
Однак суди, розглядаючи дану справу № 2-7/6336-2004 не дали
правової оцінки обставині щодо знаходження в провадженні
господарського суду справи з господарського спору між тими ж
сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та припинення
провадження у такій справі в контексті приписів ч. 2 ст. 80 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Задовольняючи позов в частині стягнення з бюджету надміру
сплачених податків, господарські суди виходили з того, що
вказані позивачем обставини є новими для даного спору. Цими
обставинами є подання уточнених декларацій з податку на додану
вартість та податку на прибуток.
Відповідно до вимог ч. 2 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове
зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не може
бути оскаржене платником податків в адміністративному або
судовому порядку. У разі коли у майбутніх податкових періодах
платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у
раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків
зобов'язаний подати нову податкову декларацію, що містить
виправлені показники.
Згідно приписів пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 цього ж Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
заяви на повернення надміру сплачених податків,
зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у
випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані
не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої
переплати або отримання права на таке відшкодування.
У відповідності до п. 16.16 ст. 16 “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
надміру внесені до бюджету суми
податку, що нараховані за звітний період наростаючим підсумком з
початку року, зараховуються в рахунок наступних платежів або
повертаються платнику податку не пізніше десяти робочих днів з
дня одержання письмової заяви такого платника податку.
Судами не встановлено, чи звертався позивач з відповідною заявою
про повернення надміру сплачених податків до державної
податкової служби і в який термін, що є суттєвим для вирішення
даного спору.
Місцевий господарський суд послався на те, що позивач реалізував
своє право на подання уточненої декларації і ним дотримано строк
для звернення з вимогою про повернення переплати з податку на
прибуток. Втім суд не зазначив, на підставі яких доказів і з
урахуванням яких обставин суд дійшов висновку про дотримання
позивачем приписів пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 вищезазначеного
закону ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Не усунув неповноту і апеляційний господарський суд під час
здійснення перегляду справи.
При цьому колегія зауважує, що подання уточненої декларації не
можна вважати заявою на повернення надміру сплачених податків в
розумінні вищенаведених норм пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та
п. 16.16 ст. 16 “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Вирішуючи даний спір по суті суди, насамперед, були зобов’язані
встановити, чи мала місце переплата до бюджету певного податку,
яким чином вона утворилась, в якій сумі, за який період, якими
первинними документами підтверджується сплата податку чи іншого
платежу, а також строки звернення з заявою про повернення
надміру сплачених платежів.
Проте, господарськими судами першої та апеляційної інстанції
вказані обставини при розгляді справи в повній мірі встановлені
не були. Судами не досліджено додані до матеріалів справи
документи, подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і
заперечень. Приймаючи рішення, суди обмежились викладенням
обставин справи, встановлених рішеннями господарського суду
Автономної Республіки Крим у справах № 2-15/12343-02 та № 2-
15/2230-2003, при цьому не давши їм юридичної оцінки, виходячи з
предмету та підстав спору у даній справі.
Зазначене неповне встановлення обставин справи є суттєвим
порушенням ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та виключає можливість
висновку касаційної інстанції щодо правильності застосування
судами норм матеріального права при вирішенні спору. У зв’язку з
цим постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з
передачею справи на новий розгляд. Під час нового розгляду
справи суду першої інстанції слід взяти до уваги наведене в цій
постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного,
повного і об’єктивного встановлення обставин справи, прав і
обов’язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 3 ч. 1 ст. 111-9, ст.
111-10, 111-11, 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Судак
задовольнити частково.
Постанову Севастополського апеляційного господарського суду від
13.12.2004 року та рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 06.09-20.09.2004 року у справі № 2-7/6336-
2004 скасувати, а справу направити на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції.
Головуючий - суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький