ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.07.2005 Справа N 3/178
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій
В.М., за участю представників заявника - Д. Риженка (дов. від
1.07.05) та позивача - А. Турка (дов. від 18.09.03), розглянувши
у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з
обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Укрінвест” на
рішення від 6.12.2003 року господарського суду Закарпатської
області у справі № 3/178 за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю “Ай-Ті-Бі” до товариства з обмеженою
відповідальністю “Сойми - ЛТД”
про стягнення 230 249, 70 грн.
та за зустрічним позовом
про визнання договору неукладеним
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 6.12.2003 року господарського суду Закарпатської
області (суддя О. Йосипчук) в задоволенні первісного позову
відмовлено і за зустрічним позовом провадження у справі
припинено з мотивів безпідставності вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма
“Укрінвест”, яке не є учасником судового процесу, просить
рішення скасувати оскільки воно стосується прав і обов’язків
цієї особи, а також з підстав неправильного застосування
господарським судом приписів статей 32 і 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та направити справу
на новий розгляд.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового
засідання, проте представник відповідача в судове засідання не
з’явився.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
До господарського суду подано позов, предметом якого є вимога
про стягнення 230 249 грн. 70 коп. , в тому числі 169 601 грн.
заборгованості по оплаті за виготовлення та поширення рекламної
продукції, 9 667, 25 грн. пені та 50 981, 45 грн. збитків у
вигляді неодержаних доходів. В свою чергу, відповідач звернувся
до суду із зустрічним позовом про визнання договору неукладеним.
Господарським судом встановлено, що 20.05.2002 року між
сторонами було укладено договір на рекламне обслуговування,
відповідно до умов якого позивач прийняв на себе всі права на
виготовлення і публічне розповсюджування рекламної продукції
відповідача.
На виконання цих зобов’язань позивач уклав угоду від 20.05.2002
року за № 20-05 із закритим акціонерним товариством “Інтер-
реклама”, предметом якої є розміщення рекламних матеріалів в
ефірі телеканалу “Інтер”.
Реклама продукції товариства з обмеженою відповідальністю “Сойми-
KRD” розповсюджувалася телеканалом “Інтер” з 27.05.по 28.06.2002
року і відповідач здійснив оплату послуг на підставі
виставленого позивачем рахунку-фактури від 22.05.2002 року №
24/05.
Оскільки позивач не довів факту не сплати відповідачем рахунку
на суму 169 601 грн., господарський суд дійшов правомірного
висновку про відмову в задоволенні первісного позову.
Господарським судом також обґрунтовано припинено провадження за
зустрічним позовом, оскільки такий спосіб захисту особистого
немайнового або майнового права та інтересу - визнати договір
неукладеним - чинним законодавством не передбачений.
Оскаржуючи судове рішення, товариство з обмеженою
відповідальністю “Юридична компанія “Укрінвест” посилається на
договір від 28.11.2003 року, відповідно до умов якого товариство
з обмеженою відповідальністю “Ай-Ті-Бі” відступило право вимоги
до товариства з обмеженою відповідальністю “Сойми - ЛТД” за
договором від 20.05.2002 року на рекламне обслуговування, а
також на той факт, що первісний кредитор при укладенні угоди не
повідомив контрагента про спір, який вирішується в судовому
порядку і про судове рішення компанія була повідомлена листом
позивача від 10.03.2005 року.
Відповідно до частини другої статті 21 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивачами є
підприємства та організації, що подали позов або в інтересах
яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права
або охоронюваного законом інтересу.
Вибувши із зобов’язання в наслідок цесії напередодні ухвалення
рішення господарським судом, товариство з обмеженою
відповідальністю “Ай-Ті-Бі” в порушення статті 22 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не попередило про цей
факт ані суд ані відповідача і продовжувало приймати участь у
справі як позивач.
Обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов’язанні
визначається статтею 514 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
і
в силу статті 517 цього Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
первісний кредитор у
зобов’язанні повинен передати новому кредиторові документи, які
засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою
для їх здійснення.
За обставин не встановлення господарським судом факту не
виконання товариством з обмеженою відповідальністю “Сойми - ЛТД”
зобов’язання на суму 169 601 грн. на підставі договору
20.05.2002 року на рекламне обслуговування, у колегії суддів
відсутні правові підстави для задоволення касаційної скарги.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 6.12.2003 року господарського суду Закарпатської
області в справі № 3/178 залишити без змін, а касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма
“Укрінвест” без задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій