ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.2005 Справа N 428/5-04
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого: Першикова Є.В.,
суддів: Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П. ,
розглянула
касаційну скаргу Броварської об’єднаної державної податкової
інспекції Київської області (далі Броварська
ОДПІ)
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду
від 04.03.05
у справі № 428/5-04
господарського Київської області
суду
за позовом відкритого акціонерного товариства “Броварський
райагропостач” (далі Товариство)
до Броварської ОДПІ
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В засіданні взяли участь представники
- позивача: Михайлюк О.В. (за дов. № 35 від 31.01.05)
- у судовому засіданні 21.07.05, 28.07.05;
- відповідача: Ковтун В.І. (за дов. № 10769 від 04.07.05)
- у судовому засіданні 21.07.05, 28.07.05.
Відводів складу колегії суддів не заявлено.
За згодою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у
судовому засіданні 21.07.05 було оголошено перерву до 28.07.05
для виготовлення та оголошення вступної та резолютивної частин
постанови Вищого господарського суду України.
За згодою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у
судовому засіданні 28.07.05 було оголошено лише вступну та
резолютивну частини постанови Вищого господарського суду
України.
Рішенням від 28.12.04 господарського суду Київської області
(суддя Фаловська І.М.) позовні вимоги Товариства задоволено
повністю.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Броварської
ОДПІ № 16300/23-05 від 12.11.04.
З Броварської ОДПІ на користь Товариства стягнуто 85,00 грн.
витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат за
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зазначене рішення місцевого суду мотивовано тим, що податковим
органом при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-
рішення неправомірно застосовано законодавство, що регулює
податкові відносини, зокрема, Закон України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.00 № 2181-
ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
), оскільки штрафні
(фінансові) санкції за порушення Закону України “Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
від
06.07.95 № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
) не
передбачено як вид податків, зборів (обов'язкових платежів),
перелік яких визначено Законом України “Про систему
оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
.
Постановою від 04.03.05 Київського міжобласного апеляційного
господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого Сибіги
О.М., суддів Самусенко С.С., Лобаня О.І.) апеляційну скаргу
Броварської ОДПІ залишено без задоволення, а рішення від
28.12.04 без змін.
Ця постанова мотивована тим, що розрахункова операція
Товариством не здійснювалася, а мало місце отримання товару за
розпорядчими документами (бланками дозволу: талонами та смарт-
картками), а фактично розрахунки проведено раніше на підставі
договору купівлі-продажу в безготівковій формі.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій
Броварська ОДПІ звернулася до Вищого господарського суду України
з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 04.03.05
скасувати, та прийняти по справі нове рішення, яким у
задоволенні позовної заяви Товариства відмовити.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржені судові
рішення прийняті з порушенням норм матеріального права, а саме:
положень ст.ст. 3, 17 Закону № 265/95-ВР ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
У своєму відзиві на касаційну скаргу Товариство щодо доводів
скаржника заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв’язку з чим
просить касаційну скаргу Броварської ОДПІ залишити без
задоволення, а рішення від 28.12.04 та постанову від 04.03.05
без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального
та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на
касаційну скаргу, заслухавши представників сторін, суддю-
доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних
обставин справи правильність застосування судом норм
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла до висновку про наявність підстав для часткового
задоволення касаційної скарги з наступних підстав.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 28.10.04 ДПА у
Київській області було проведено перевірку господарської одиниці
Товариства –АЗС, за наслідками якої було встановлено порушення
Товариством вимог Закону № 265/95-ВР ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, а саме
платником податків не було проведено через РРО операції по
відпуску пального за талонами та смарт-картками, про що складено
Акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових
операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами
підприємницької діяльності за № 001385 від 28.10.04 (далі Акт).
Матеріалами справи підтверджено, що Товариством було здійснено
відпуск пального за талонами та старт-картками без застосування
реєстраторів розрахункових операцій.
На підставі Акту Броварською ОДПІ відповідно до Закону № 2181-
ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
та Закону № 265/95-ВР ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
прийнято
податкове повідомлення-рішення за № 16300/23-05 від 12.11.04,
яким платнику податків визначено суму податкового зобов'язання
за платежем “фінансові санкції” в розмірі 4 819 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
відповідно до пунктів 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
суб'єкти підприємницької діяльності, які
здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в
безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток,
платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні
послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг,
зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму
покупки (надання послуги) через зареєстровані у встановленому
порядку та проведені у фіскальний режим роботи реєстратори
розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних
розрахункових документів, що підтверджують виконання
розрахункових операцій або у випадках, передбачених цим Законом,
із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку
розрахункових книжок; а також видавати особі, яка отримує або
повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї,
розрахунковий документ встановленої форми на повну суму
проведеної операції.
Цей закон не містить обмежений перелік засобів проведення
безготівкових операцій та в той же час не звільняє від обов'язку
проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових
операцій.
Стаття 2 Закону № 265/95-ВР ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
містить визначення
терміну “розрахункова операція”, а саме: “приймання від покупця
готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів
тощо за місцем реалізації товарів”. Місцем такої реалізації
товару (пального) була АЗС Товариства.
Зробивши правовий аналіз встановлених попередніми судовими
інстанціями обставин справи, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла до висновку, що талони та
смарт-картки при здійсненні спірних операцій не можуть
використовуватися лише як акт приймання-передачі, так як право
власності на товар (пальне) може настати лише при передачі
пального. Факт переходу права власності від Товариства до
контрагентів підтверджується поверненням талону або
пред’явленням смарт-картки продавцю (Товариству). Відсутність
талону (смарт-картки) позбавляє права на отримання палива, що
прямо передбачено договорами, укладеними Товариством з
контрагентами.
Таким чином, придбання особами за безготівкові кошти талонів на
пальне не звільняє Товариство від обов'язку проведення операцій
по відпуску товару за такими талонами через реєстратор
розрахункових операцій.
Також, попередніми судовими інстанціями при вирішенні спору по
суті не досліджено, який реєстратор розрахункових операцій при
продажу пального використовувало Товариство, та чи містить
конструкція даного апарату технічні перешкоди для проведення
розрахункових операцій з використанням талонів та смарт-карток.
Крім зазначених обставин, слід врахувати, що Броварська ОДПІ має
право застосовувати штрафні санкції за порушення здійснення
розрахункових операцій. Крім того, податкове повідомлення-
рішення, де штрафні санкції визначені як податкове зобов'язання,
може бути прийняте тільки при порушенні податкового
законодавства. Тобто, Товариству необґрунтовано визначено
штрафні санкції саме податковим зобов'язанням. Дійшовши
висновку, що мало місце порушення вимог Закону № 265/95-ВР
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, суду слід розглянути можливість визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення у частині наслідків,
які тягне за собою податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності
з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до
даних правовідносин.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи
вимоги ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відзначає, що перегляд у касаційному
порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на
підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється
застосуванням попередніми інстанціями норм матеріального і
процесуального права.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи
в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази, а допущені судами
помилки в застосуванні норм матеріального права призвели до
неправильного вирішення спору, усі ухвалені ними судові рішення
підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до
суду першої інстанції. При новому розгляді справи слід врахувати
наведене та вирішити спір відповідно до закону.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом
засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення
обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від
встановленого та у відповідності з чинним законодавством
вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Броварської об’єднаної державної податкової
інспекції Київської області № 5195 від 04.04.05 задовольнити
частково.
Рішення від 28.12.04 господарського суду Київської області та
постанову від 04.03.05 Київського міжобласного апеляційного
господарського суду у справі № 428/5-04 господарського суду
Київської області скасувати, а справу направити на новий розгляд
до суду першої інстанції.
Головуючий Є.Першиков
судді: Г.Савенко
І.Ходаківська