ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2005 Справа N 14/172-2239
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенка Г.П. ,
розглянувши матеріали
касаційної скарги Тернопільської ОДПІ
на постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 30.03.2005 р.
у справі господарського суду Тернопільської області
за позовом ТОВ “Верест”
до Тернопільської ОДПІ
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з’явились,
відповідача: Капуста С.М. (дов. від 11.04.05 № 26679/7/10-015),
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 26.01.05 господарського суду Тернопільської області
позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-
рішення Тернопільської ОДПІ від 20.09.04 №
1385/0005372303/0/7459. Стягнуто з Тернопільської ОДПІ на
користь ТОВ “Верест” 203 грн. судових витрат.
Постановою від 30.03.05 Львівського апеляційного господарського
суду згадане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Тернопільська ОДПІ
звернулась до Вищого господарського суду з касаційною скаргою і
просить їх скасувати, з огляду на те, що судами не витребувано
та не досліджено необхідні для розгляду спору докази; посилання
на договір безпроцентної позики є помилковим; рішення
Тернопільського міськрайсуду від 01.12.04 не може бути належним
і допустимим доказом відповідно до абз. 4 ст. 35 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
; ОДПІ застосовано санкції у відповідності з чинним
законодавством.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним частково задовольнити касаційну скаргу з наступних
підстав.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення в
даній справі, Тернопільською ОДПІ проведено комплексну планову
документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та
валютного законодавства ТОВ “Верест” за період з 01.04.03 по
31.03.04 р.
За наслідками перевірки складено акт від 20.09.04 № 23-
622/30588455, в якому вказано, що товариством, згідно ордеру №
5059 від 19.11.03 здано до установи банку 50000 грн., з
призначенням платежу-поворотна фінансова допомога. В касі
підприємства дані кошти не оприбутковано, записи в касовій книзі
відсутні, що призвело до порушення п. 2.10 ст. 2 Положення про
ведення касових операцій у національній валюті в Україні,
затвердженого Постановою НБУ № 72 від 19.02.01 ( z0237-01 ) (z0237-01)
(далі Положення ( z0237-01 ) (z0237-01)
).
На підставі вказаного акту Тернопільського ОДПІ винесено
податкове повідомлення-рішення від 20.09.04 № 0005372303/0/7459,
яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за
платежем: штрафи та санкції на суму 250000 грн.
Приймаючи рішення у даній справі суди виходили з того, що
податковою інспекцією неправомірно прийнято податкове
повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за
порушення Закону України “Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування
та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
на підставі Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, оскільки дія
зазначеного Закону не поширюється на спірні правовідносини. Крім
цього, в спірному випадку готівка надходила не до каси
підприємства, а на банківський рахунок від фізичної особи як
кредитора, а тому неналежне виконання договірних зобов’язань
кредитором по договору позики –фізичною особою та банківською
установою при оформленні касових документів не може бути
підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді
штрафних санкцій. Висновок податкового органу в частині
неоприбуткування готівки в касі підприємства в сумі 50000 грн.
не знайшов підтвердження в судовому засіданні.
Колегія суддів Вищого господарського суду вважає висновки
попередніх судових інстанцій помилковими, такими, що винесені
при недостатньому з’ясуванні фактичних обставин справи та без
належної правової оцінки наявних у справі доказів.
Так, судами не враховано, що встановлене ОДПІ правопорушення
пов’язане з обліком готівки та дотриманням касової дисципліни
товариством, а не визначенням статусу перерахованої до банку
суми коштів з відповідними наслідками.
Відповідно до пп. 2.10 п. 2 Положення ( z0237-01 ) (z0237-01)
уся готівка,
що надходить до кас підприємств, має своєчасно та в повній сумі
оприбутковуватися в їх касах.
Оприбуткуванням готівки є здійснення такими підприємствами
обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з
оформленням цих операцій у встановленому порядку прибутковим
касовим ордером з видачею відповідної квитанції та відображенням
у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових
коштів.
Суди, зосередившись лише на факті перерахування коштів фізичною
особою, залишили поза увагою зміст ордеру (об’яви), зокрема,
щодо того, від кого отримала остання відповідні повноваження,
тобто, хто розпорядився вказаною сумою, а відтак, яким чином та
за яких обставин товариство набуло право на розпорядження
коштами без попереднього їх надходження та оприбуткування. До
того ж, судами не взято до уваги, що на момент перерахування
коштів до банку уповноважена особа обіймала посаду директора
товариства.
Щодо порушення податковим органом процедури стягнення спірних
санкцій, то слід зазначити, що вказане може служити підставою
для визнання недійсним податкового повідомлення рішення не в
цілому, а лише в частині визначення згаданих санкцій як
податкових зобов’язань.
Зважаючи на викладене судові рішення підлягають скасуванню, а
справа направленню на новий розгляд до господарського суду м.
Києва.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 26.01.05 господарського суду Тернопільської області
та постанову від 30.03.05 Львівського апеляційного
господарського суду зі справи № 14/172-2232 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Тернопільської області.
Головуючий Божок В.С.
Суддя Костенко Т.Ф,
Суддя Коробенко Г.П.