ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
20.07.2005                                 Справа N 3/22-05-111-1
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                          Перепічая В.С., 
( головуючого)
                          Вовка І.В.,
                          Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому  Сільськогосподарського кооперативу
судовому засіданні в м.   “Світанок”
Києві касаційну скаргу
на рішення                господарського суду Одеської області
                          від 08.02.2005 року
у справі за позовом       Малого підприємства “Аліса”
до                        Білгород-Дністровської районної
                          державної адміністрації Одеської
                          області
 
Про   визнання права власності та зобов’язання видати свідоцтво
про право власності
 
                           УСТАНОВИВ:
 
У  лютому  2005  року  позивач звернувся до господарського  суду
Одеської  області з позовною заявою до відповідача про  визнання
права   власності  на  нерухоме  майно  та  зобов’язання  видати
свідоцтво  про  право власності, посилаючись  на  набуття  права
власності на зазначене майно, як новостворене ним.
 
Рішенням  господарського суду Одеської  області  від  08.02.2005
року позов задоволено.
 
В  апеляційному порядку зазначене рішення суду першої  інстанції
не переглядалось.
 
У  касаційній скарзі Сільськогосподарський кооператив “Світанок”
вважає,  що  прийняте в даній справі судове  рішення  стосується
його  прав  і  обов’язків, а його не було залучено до  участі  в
справі, і тому просить прийняте ним рішення скасувати та  справу
передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
 
Відзиви на касаційну скаргу від позивача та відповідача до  суду
не надходили.
 
Заслухавши  пояснення представників СГК “Світанок”  і  позивача,
дослідивши  доводи  касаційної  скарги,  перевіривши   матеріали
справи і прийняте в ній судове рішення, суд вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Як  вбачається  із  матеріалів справи, що між  позивачем  і  ВАТ
“Вінницький  ламповий завод” було укладено  договір  оренди  від
28.03.1997 року, за умовами якого останній зобов’язався передати
в оренду з правом викупу, а позивач прийняти основні засоби бази
відпочинку “Розквіт”
 
За   актом  державної  технічної  комісії  від  05.11.2004  року
прийнято  в експлуатацію реконструкцію будівлі їдальні здійснену
малим підприємством “Аліса” на базі відпочинку “Розквіт”.
 
Розпорядженням    Білгород-Дністровської   районної    державної
адміністрації  від 12.11.2004 року № 1377/2004 було  затверджено
зазначений акт державної технічної комісії.
 
Розпорядженням    Білгород-Дністровської   районної    державної
адміністрації   від   20.12.2004  року  №  1606/2004   визначено
оформлення  права власності позивачем на будівлю  їдальні  після
реконструкції  на базі відпочинку “Розквіт” з видачею  свідоцтва
про право власності.
 
За  договором оренди від 03.12.2004 року Регіональне  відділення
ФДМУ  по Вінницькій області передає, а позивач приймає в  оренду
двоповерховий  дерев’яний будинок спального корпусу  та  споруду
санвузла,  розташованих на території бази відпочинку  “Розквіт”,
що  не  увійшло  до  статутного фонду ВАТ  “Вінницький  ламповий
завод”.
 
Предметом   даного  судового  розгляду  є  вимоги  позивача   до
відповідача  про визнання права власності на нерухоме  майно  та
зобов’язання видати свідоцтво про право власності на це майно.
 
За    доданою    до    касаційної    скарги    копією    статуту
Сільськогосподарського  кооперативу  “Світанок”  зареєстрованого
Білгород-Дністровською  райдержадміністрацією  17.03.2000   року
зазначений кооператив є правонаступником КСП “Розквіт”.
 
Разом  з  цим, з доданого до касаційної скарги копії договору  №
1/11-2-3  від  11.02.2003  року видно, що  Сільськогосподарський
кооператив   “Світанок”   придбав  у  підприємства   “Вінницький
консервний  завод”,  зокрема, будинок їдальні,  розташований  на
базі  відпочинку “Розквіт”, який переданий покупцю за актом  від
05.05.2003 року.
 
Водночас,  за  доданим договором від 18.12.1997  року  Білгород-
Дністровська   районна  рада  народних  депутатів   надала   КСП
“Розквіт”  в  оренду земельну ділянку площею 1,845 га,  на  якій
розташована база відпочинку “Розквіт”.
 
Таким чином, оскарженим судовим рішенням визнано право власності
за  позивачем на нерухоме майно, щодо якого заявляє  свої  права
Сільськогосподарський  кооператив  “Світанок”,  який   не   було
залучено до участі у справі.
 
Отже,  судом  прийнято рішення, що стосується прав і  обов’язків
особи, яка не була залучена до участі у справі.
 
За  вимогами  п.  3  ч.  2 ст. 111-10 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        
порушення  норм  процесуального права  є  в  будь-якому  випадку
підставою  для  скасування судового рішення,  якщо  суд  прийняв
рішення,  що  стосується прав і обов’язків  осіб,  які  не  були
залучені до участі в справі.
 
За таких обставин, прийняте рішення місцевим господарським судом
не  можна визнати законним й обгрунтованим, і тому воно підлягає
скасуванню  з передачею справи на новий розгляд до  суду  першої
інстанції.
 
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене
і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
 
З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-
12  Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу Сільськогосподарського кооперативу  “Світанок”
задовольнити.
 
Рішення  господарського  суду Одеської  області  від  08.02.2005
скасувати, і справу № 3/22-05-111-1 передати на новий розгляд до
суду першої інстанції в іншому складі.
 
Головуючий    В.Перепічай
 
Судді         І.Вовк
 
              П. Гончарук