ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2005 Справа N 3/179
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 22.09.2005
відмовлено в допуску до провадження
за винятковими обставинами)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у м. Полтаві
на постанову від 14.01.2005
Київського міжобласного апеляційного господарського суду
у справі N 3/179 господарського суду Полтавської області
за позовом Міжрегіональної товарної біржі
до ДПІ у м. Полтаві
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Полтавської області від
19.10.2004 року, залишеним без змін постановою колегії суддів
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
14.01.2005 позовні вимоги міжрегіональної товарної біржі до
державної податкової інспекції у м. Полтаві задоволені повністю,
визнані недійсними податкові повідомлення-рішення за
N 0005871702/0 від 23.07.2004 року і за N 0005871702/1 від
18.08.2004 про визначення позивачеві податкових зобов'язань з
прибуткового податку в сумі 6869,46 грн., в т.ч. 2289,82 грн.
основного платежу та 4579,64 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Рішення та постанова у справі мотивовані тим, що податковим
органом всупереч вимогам Закону України "Про податок з доходів
фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
донараховане міжрегіональній товарній
біржі 2289,82 грн. податку з доходів фізичних осіб та за порушення
законодавства, що регулює податкові відносини, застосовано штрафні
(фінансові) санкції в сумі 4579,64 грн., оскільки товарна біржа не
є податковим агентом у розумінні п. 1.15 ст. 1, пп. 8.1.1 п. 8.1
ст. 8 та п. 12.3 ст. 12 цього Закону.
Державна податкова інспекція у м. Полтаві з рішенням та
постановою у справі не згодна, в касаційній скарзі просить їх
скасувати, оскільки, за переконанням скаржника, судами не
враховано вимоги пункту 12.3 ст. 12 Закону України "Про податок з
доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
, відповідно до якого якщо об'єкт
рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи
(її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або
представництва нерезидента, то така особа вважається податковим
агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих
таким платником податку від такого продажу.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав, його
представники в судовому засіданні проти задоволення касаційної
скарги заперечили.
Представники скаржника в судовому засіданні вимоги касаційної
скарги підтримали в повному обсязі.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з
матеріалів справи, державною податковою інспекцією у м. Полтаві
проведено документальну перевірку міжрегіональної товарної біржі з
питань дотримання вимог Закону України "Про податок з доходів
фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
за період з 01.01.2004 по 01.07.2004.
За наслідками перевірки податковим органом складено акт від
21.07.2004, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 12.3
ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від
22.05.2003 N 889-IV ( 889-15 ) (889-15)
, оскільки при здійсненні продажу
транспортних засобів у чотирьох випадках фізичні особи, які
отримували доходи, не сплатили податок внаслідок невиконання
біржею функцій податкового агента по нарахуванню, утриманню та
перерахуванню до бюджету податку з доходів фізичних осіб,
отриманих платниками податку - фізичними особами (продавцями) від
продажу автотранспорту за договорами купівлі-продажу,
зареєстрованими на біржі, чим зменшено базу оподаткування, тобто
суму такого доходу фізичних осіб, на суму 17614 грн.
На підставі зазначеного акту податковим органом прийнято
податкове повідомлення-рішення за N 0005871702/0 від 23.07.2004,
яким у відповідності до ст. 12 Закону України "Про податок з
доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
донараховано позивачеві
2289,82 грн. податку та згідно пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000
N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
застосовано штрафні (фінансові) санкції в
сумі 4579,64 грн.
Крім того, за наслідками оскарження позивачем в
адміністративному порядку зазначеного податкового
повідомлення-рішення на підставі рішення в.о. начальника ДПІ у
м. Полтаві від 12.08.2004 N 17545/10/10-035, яким залишено скаргу
міжрегіональної товарної біржі без задоволення, відповідачем
прийнято податкове повідомлення-рішення за N 0005871702/1 від
18.08.2004 про донарахування позивачеві 2289,82 грн. прибуткового
податку та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі
4579,64 грн., яке на підставі ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
включене позивачем до предмету позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових
інстанцій про те, що міжрегіональна товарна біржа не може бути в
даному випадку податковим агентом, тому донарахування саме
позивачеві 2289,82 грн. прибуткового податку та застосування
штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4579,64 грн. є
необґрунтованим.
Зокрема, колегія суддів зазначає, що згідно п. 1.15 ст. 15
"Про податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
податковий
агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший
відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його
представництво, які незалежно від їх організаційно-правового
статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані
нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від
імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та
подавати податкову звітність податковим органам відповідно до
закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього
Закону.
За змістом пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону ( 889-15 ) (889-15)
податковим агентом є особа, яка нараховує (виплачує)
оподатковуваний дохід на користь платника податку і утримує
податок від суми такого доходу за його рахунок.
Згідно п. 12.3 ст. 12 цього Закону ( 889-15 ) (889-15)
якщо об'єкт
рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її
філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або
представництва нерезидента, то така особа вважається податковим
агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих
таким платником податку від такого продажу, а пунктом 12.5
визначено, що податковим агентом при нарахуванні доходів
(прибутків), визначених цією статтею, є нотаріус.
Відповідно до ст.ст. 1, 4, 8-10, 15-16 Закону України "Про
товарну біржу" від 10.12.1991 N 1956-XII ( 1956-12 ) (1956-12)
товарна біржа
є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які
здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету
надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін,
попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і
полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.
Товарна біржа на займається комерційним посередництвом і не
має на меті одержання прибутку, а забезпечує, зокрема, створення
умов для проведення біржової торгівлі, надання членам і
відвідувачам біржі організаційних та інших послуг, при цьому право
здійснювати біржові операції на біржі покладено тільки на її
членів або брокерів, які зобов'язані провадити розрахунки за
своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі, угоди,
зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню і
вважаються укладеними з моменту їх реєстрації на біржі.
Аналіз наведених норм свідчить, що податковим агентом по
операціях з об'єктами рухомого майна є юридичні особи, які
здійснюють посередницькі функції по угодах з рухомим майном або
нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність
підписів сторін угоди, надає послуги із здійснення зазначених у
цій статті розрахунків.
Біржа як організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб,
які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету
надання послуг в укладенні і юридичному оформленні біржових угод,
і саме за надання послуг отримує плату, однак, грошові кошти за
реалізоване майно на власний рахунок не отримує і з такого рахунку
не виплачує.
Таким чином, товарна біржа в Законі України "Про податок з
доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
за ознаками, наведеними у Законі
України "Про товарну біржу" ( 1956-12 ) (1956-12)
, податковим агентом не
визначена, оскільки посередницьку діяльність у договорах, що
укладаються на біржі, не здійснює.
Слід зазначити, що посередник - це повірений за договором
доручення, зобов'язаний вчинити від імені та за рахунок другої
сторони (довірителя) певні юридичні дії, або ж комісіонер за
договором комісії, зобов'язаний за дорученням другої сторони
(комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого
імені, але за рахунок комітента, що передбачено статтями 1000 і
1011 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, однак товарна біржа у біржових
контрактах не виступала ні повіреним, ані комісіонером, доходи
фізичним особам не виплачувала, оскільки ці доходи були виплачені
представниками (повіреними) покупця, відповідно позивач не мав
можливості і не повинен був утримувати податок з доходів фізичних
осіб.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що
оскаржувана постанова апеляційного господарського суду прийнята у
відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для її
зміни або скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 14.01.2005 у справі господарського суду Полтавської
області N 3/179 залишити без змін, а касаційну скаргу - без
задоволення.