ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2005 Справа N 2-2/7037.2-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача: Сінгаєвський О.В.
від третьої особи: Крупко О.О.
розглянувши касаційну скаргу Кримської регіональної митниці
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 23.09.2004р.
у справі № 2-2/7037.2-2004 Господарського суду Автономної
Республіки Крим
за позовом Приватного підприємця Зайцева І.В.
до Кримської регіональної митниці
третя особа Державної податкової адміністрації в Автономній
Республіці Крим
про визнання недійсним талону відмови, спонукання провести
оформлення та пропуск вантажу,
В С Т А Н О В И В:
Приватний підприємець Зайцева І.В. звернувся до Господарського
суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кримської
регіональної митниці про визнання недійсними талонів відмови,
спонукання Кримської регіональної митниці здійснити митне
оформлення за вантажною митною декларацією від 29.05.2003р. №
60006/3/000370 від 29.05.2003р.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
01.07.2003р. у справі № 2-17/9316-2003 (суддя В.Гайворонський),
залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 28.08.2003р. (судді: Т.С.Видашенко,
Л.Н.Заплава, В.А.Лисенко), позовні вимоги задоволені, оскільки
позивач, як власник спеціального торгового пакету має право на
особливий порядок оподаткування, а саме звільнений від сплати
ПДВ при імпорті товарів під час митного оформлення вантажу,
позивач також не зобов’язаний сплачувати податки і збори, які
перераховані у ст. 7-1 Закону України “Про патентування” окремих
видів підприємницької діяльності” ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями
Кримська регіональна митниця подала касаційну скаргу до Вищого
господарського суду України.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2003р.
касаційну скаргу Кримської регіональної митниці задоволено
частково, скасовано рішення Господарського суду Автономної
Республіки Крим від 01.07.2003р. та постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 28.08.2003р. у справі № 2-
17/9316-2003, справу передано на новий розгляд до Господарського
суду Автономної Республіки Крим.
За новим розглядом справи, якій присвоєно № 2-20/9316.1-2003,
рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
19.12.2003р. (суддя М.І.Луцяк) позовні вимоги приватного
підприємства Зайцева І.В. задоволено.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Автономної
Республіки Крим від 19.12.2003р., Кримська регіональна митниця
подала касаційну скаргу до Вищого господарського суду України.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2004р.
касаційну скаргу Кримської регіональної митниці задоволено
частково, скасовано рішення Господарського суду Автономної
Республіки Крим від 19.12.2003р. у справі № 2-20/9316.1-2003,
справу передано на новий розгляд до Господарського суду
Автономної Республіки Крим.
За новим розглядом справи, якій присвоєно № 2-2/7037.2-2004,
рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22-
03.08.2004р. (суддя В.І.Толпиго), залишеним без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від
23.09.2004р. (судді: З.Д.Маслова, О.А.Латинін, Г.К.Прокопанич),
позовні вимоги приватного підприємства Зайцева І.В. задоволено.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями,
Кримська регіональна митниця подала касаційну скаргу, в якій
просить скасувати рішення Господарського суду Автономної
Республіки Крим від 22-03.08.2004р. та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
23.09.2004р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у
задоволені позовних вимог. Свою вимогу Кримська регіональна
митниця мотивує тим, що господарським судом першої та
апеляційної інстанції неправильно застосовано норми
матеріального права, а саме: Закон України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та Закон України “Про
патентування певних видів підприємницької діяльності”
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши доводи та заперечення
представників сторін, які з’явились в господарське засідання
суду касаційної інстанції, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, Вищий господарський суд
України дійшов висновку, що касаційна скарга Кримської
регіональної митниці підлягає задоволенню.
Господарським судом встановлено, що позивач одержав спеціальний
торговий патент, строк дії якого до 31.12.2004р..
Згідно преамбули Закону України “Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності” ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
цей Закон ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
визначає порядок патентування торговельної діяльності за
готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків
та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною
валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу
та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької
діяльності. Отже, як випливає з преамбули вищезгаданого Закону
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
об’єктом патентування є торгівельна діяльність за
готівкові кошти.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України “Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності” ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
об'єктом правового
регулювання згідно з цим Законом ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
є торговельна
діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших
форм розрахунків та кредитних карток на території України,
діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи
операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в
іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність
з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.
Визначення і зміст торгового патенту дано у ст. 2 Закону України
“Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, відповідно до ч. 1 якої торговий патент - це
державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької
діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу
займатися зазначеними у цьому Законі ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
видами
підприємницької діяльності.
Проте, як встановлено господарським судом, позивачем
29.05.2003р. до митного оформлення заявлено за вантажною митною
декларацією № 60006/000370 заявлено вантаж –акумуляторні батареї
типу 560.113 марки “monolit“ у кількості 80шт. за ціною 17.14
дол. США за одиницю на загальну суму 1371,20дол., що за курсом
НБУ на день оформлення вантажної митної декларації становило
7312,61грн.
Згідно ст. 4 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”
( 959-12 ) (959-12)
імпорт товарів є вид зовнішньоекономічної діяльності,
який здійснюють в Україні суб’єкти зовнішньоекономічної
діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України “Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності” ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
патентуванню підлягає
торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами
підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими)
підрозділами у пунктах продажу товарів. Оскільки позивачем
здійснено вид діяльності – імпорт товарів, то Закон України “Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності”
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
на дані правовідносини не поширюється.
Як випливає з преамбули Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, цей закон визначає платників податку на
додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік
неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій,
особливості оподаткування експортних та імпортних операцій,
поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та
внесення податку до бюджету.
Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
термін “платник податку” вживається в
цьому Законі в такому значенні: особа, яка згідно з цим Законом
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
зобовязана здійснювати утримання та внесення до
бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить
(пересилає) товари на митну територію України.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платником податку є, зокрема, особа, яка
ввозить (пересилає) товари на митну територію України або
отримує від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або
споживання на митній території України, за винятком фізичних
осіб, не зареєстрованих як платники податку, в разі коли такі
фізичні особи ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсягах,
що не підлягають оподаткуванню згідно із законодавством.
Враховуючи, що позивачем було ввезено на митну територію України
вантаж –акумуляторні батареї, то відповідно до приписів
вищенаведених норм Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
позивач зобов’язаний сплатити податок на
додану вартість.
За таких обставин позов задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського
суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального
чи процесуального права. Оскільки місцевим господарським судом
та апеляційним господарським судом порушено вищенаведені правові
норми, то прийняті у даній справі судові рішення підлягають
скасуванню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 2 ст. 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Кримської регіональної митниці задовольнити.
Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23-
03.08.2004р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 23.09.2004р. у справі № 2-2/7037.2-2004
скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з приватного підприємця Зайцева І.В. в доход бюджету
державне мито у розмірі 85грн. за розгляд скарг в апеляційній та
касаційній інстанції.
Доручити Господарському суду Автономної Республіки Крим видати
наказ на виконання ч. 4 цієї постанови із зазначенням
відповідного рахунку.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.