ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.2005 Справа N 10/559-04
Виший господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого у Плюшка І.А. (доповідач),
засіданні, судді
суддів: Панченко Н.П. , Плахотнюк С.О.
розглянувши касаційну Відкритого акціонерного товариства
скаргу “Сумсільмаш”
на постанову Харківського апеляційного господарського
суду
від 08.02.2005р.
у справі № 10/559-04 господарського суду Сумської
області
за позовом Приватного підприємства “Лісма”
до Відкритого акціонерного товариства
“Сумсільмаш”
про стягнення 557772,79 грн.
за участю представників:
- позивача: не з'явився,
- відповідача: Петренко Ю.О. (дов. від 16.05.2005р., б/н).
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство “Лісма” (надалі –„Позивач”) звернулося до
господарського суду Сумської області з позовом до Відкритого
акціонерного товариства “Сумсільмаш” (надалі „Відповідач”) про
стягнення з Відповідача 557772,79 грн., в тому числі 219096,00
грн. основного боргу по орендній платі за договором оперативної
оренди від 03.05.2002р. № 5 та по оплаті обладнання та технічної
документації за договорами від 03.04.2004р. № 7 та за договором
від 12.03.2002р. б/н, 234 730,68 грн. збитків (неотриманої
вигоди), 90125,42 грн. пені за прострочку платежу по орендній
платі та оплаті обладнання, 9649,21 грн. інфляційних збитків,
4171,48 грн.. відсотків річних.
Під час судового розгляду Позивач зменшив свої позовні вимоги та
просив суд стягнути з відповідача 211295,12грн., в тому числі
181248,00грн. основного боргу за трьома вищезазначеними
договорами, 16102, 17коп. пені, 8524,36грн. інфляційних збитків,
3602,59 грн. - 3% річних.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на порушення
Відповідачем договірних зобов'язань за договорами оперативної
оренди від 03.05.2002р. № 5, договору купівлі-продажу цього
обладнання у власність від 03.04.2004р. № 7 та договору б/н
12.03.2002р.
Рішенням господарського суду Сумської області від 29.12.2004р. у
справі № 10/559-04 Позивачу відмовлено в задоволені позову.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, господарський суд Сумської
області зазначив, ні Позивач, ні Відповідач в порушення вимог
ст. 33 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не подали беззаперечних доказів підписання чи непідписання
договорів уповноваженими особами.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Позивач
звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення
господарського суду Сумської області від 29.12.2004р. у справі №
10/559-04 та прийняти нове рішення, яким стягнути з Відповідача
на користь Позивача заборгованість за договорами та санкції на
загальну суму 209477,12 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
08.02.2005р. у справі № 10/559-04 рішення господарського суду
Сумської області від 29.12.2004р. у справі № 10/559-04 скасовано
та прийняте нове рішення у справі, яким позовні вимоги
задоволено частково. Зокрема, Харківським апеляційним
господарським судом постановлено стягнути 181248,00грн. основної
заборгованості, 8524,36грн. втрат від інфляції, 3602,52грн.
річних та 14220,11грн. пені.
Провадження у справі в частині стягнення з відповідача на
користь позивача 348295,67грн. припинено, в частині відмови у
стягненні 1882,06 грн. пені рішення Сумської області від
29.12.2004р. у справі № 10/559-04 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного
господарського суду, Відповідач звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 08.02.2005р. у справі № 10/559-04 та залишити в силі
рішення господарського суду Сумської області від 29.12.2004р.
В обґрунтування касаційної скарги Позивач посилається на
порушення Харківським апеляційним господарським судом ст.ст.
655, 658, 761, 763, 765 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(надалі –„ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
”), ст. ст. 33, 34, 107-111-1
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(надалі –„ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
”).
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування Харківським
господарським судом норм матеріального і процесуального права,
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у
рішенні та постанові господарських судів попередніх інстанцій,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами у справі укладено
договори: оперативної оренди від 03.05.2002р. № 5, згідно з яким
Позивач зобов'язався передати Відповідачеві в оренду установку
по переробці соєвих бобів в кількості двох штук, договір купівлі-
продажу цього обладнання у власність від 03.04.2004р. № 7 та
договір б/н 12.03.2002р., згідно з яким Позивач зобов'язався
надати відповідачу спеціальну інформацію по дослідженню ринку
переробки, виробництва, реалізації сої, соєвих продуктів, а
також розробку технічних умов, реклами.
При цьому, обґрунтовуючи оскаржувану постанову Харківський
апеляційний господарський суд зазначив, що матеріалами справи
доведений факт укладення між позивачем та відповідачем спірних
договорів та актів приймання-передачі, а також факт наявності
заборгованості за невиконання грошових зобов'язань за умовами
даних договорів.
Водночас, в описовій частині оскаржуваної постанови Харківський
апеляційний господарський суд зазначає, що на виконання договору
купівлі продажу від 03.04.2004р. № 7 сторонами у справі
підписано акт прийому-передачі спірного майна в постійне
користування. Приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 317 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
зміст права власності охоплює право
володіння, користування та розпоряджання своїм майном, колегія
суддів дійшла висновку, що Харківським апеляційним господарським
судом під час перегляду справи не повністю з'ясовано всі
фактичні обставини справи, що мають значення для правильного
вирішення господарського спору. Зокрема, судом не встановлено
правову природу договору № 7, що унеможливлює правильне
застосування норм матеріального права до спірних правовідносин.
Відповідно до положень ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, рішення з
господарського спору повинно прийматись у цілковитій
відповідності з нормами матеріального і процесуального права та
фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими
господарським судом.
Рішення господарського суду має ґрунтуватися на повному
з'ясуванні того чи мали місце обставини, на які посилаються
особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони
підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших
фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного
вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка
правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів,
установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма
підлягає застосуванню для вирішення спору.
Згідно зі ст. 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій
незалежно від їх участі у справі документи і матеріали,
необхідні для вирішення спору, якщо подані сторонами докази є
недостатніми.
Враховуючи, все вищенаведене колегія суддів вважає, що
оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог ст. ст. 38, 43
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що призвело до неправильного вирішення
спору, колегія суддів вважає, що постанова Харківського
апеляційного господарського суду від 08.02.2005р. у справі №
10/559-04 підлягає скасуванню з передачею справи на новий
розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти
до уваги наведене в цій постанові, вжити всі передбачені законом
засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення
обставин справи, і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Сумсільмаш” задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
08.02.2005р. та рішення господарського суд Сумської області від
29.12.2004р. у справі № 10/559-04 скасувати.
3. Справу № 10/559-04 передати на новий розгляд до
господарського суду Сумської області.
Суддя, головуючий у засіданні І. Плюшко
Судді: Н. Панченко
С. Плахотнюк