ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.2005 Справа N 2-1/10132-2004
Виший господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого у Плюшка І.А. (доповідач),
засіданні, судді
суддів: Панченко Н.П. , Плахотнюк С.О.
розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю
касаційну скаргу “М.В.С.”
на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим
від 12.10.2004р.
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду
від 14.03.2005р.
у справі № 2-1/10132-2004 господарського суду
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Сімферопольського міжрайонного
природоохоронного прокурора в інтересах держави
в особі Адміністрації парків-пам'ятників садово-
паркового мистецтва загальнодержавного значення
“Місхорський”, “Масандровський”, “Лівадійський”
до 1. Кримської філії спеціалізованого державного
підприємства “Укрспец'юст”;
2. Відділу державної виконавчої служби
Ялтинського міського управління юстиції;
3. Товариства з обмеженою відповідальністю
“М.В.С.”
про визнання недійсними договорів
за участю представників:
- відповідача (Кримська філія СДП “Укрспец’юст”): Мегей Г. Г.
(дов. від 09.03.2005р. № 186), інші представники сторін в судове
засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання були
повідомлені належним чином
В С Т А Н О В И В:
Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся
до господарського суду АРК в інтересах держави в особі
Адміністрації парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва
загальнодержавного значення “Місхорський”, “Масандровський”,
“Лівадійський” з позовом, в якому просить визнати недійсним
договір про надання послуг з реалізації арештованого майна на
публічних торгах, укладений 28.02.2004р. на продаж приміщення
оранжереї літ. “Д”, договір про надання послуг з реалізації
арештованого майна з публічних торгів, укладений 28.02.2004 р.
на продаж приміщення оранжереї № 2 літ. “Е”, крім того, визнати
недійсними торги, що відбулися 20.04.2004р., на яких реалізовано
державне майно: приміщення оранжереї № 2 літ. “Е” та приміщення
оранжереї літ. “Д”.
Рішенням господарського суду АРК від 12.10.2004р. у справі № 2-
1/10132-2004 позов задоволено повністю. Обґрунтовуючи прийняте
рішення господарський суд АРК посилався на те, що спірне майно
було продане в порушення мораторію на примусову реалізацію
державного майна, встановленого Законом України від 29.11.
2001р. № 2864-III “Про введення мораторію на примусову
реалізацію майна” ( 2864-14 ) (2864-14)
.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з
обмеженою відповідальністю “М.В.С.” (надалі –“Товариство”)
звернулось до Севастопольського апеляційного суду зі скаргою, в
якій просило скасувати рішення господарського суду АРК від
12.10.2004р. у справі № 2-1/10132-2004 як таке, що постановлене
з порушенням норм матеріального та процесуального права, та в
задоволені позову відмовити.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 14.03.2005р. у справі № 2-1/10132-2004 рішення
господарського суду АРК від 12.10.2004р. у справі № 2-1/10132-
2004 залишено без змін, а апеляційна скарга Товариства - без
задоволення.
В обґрунтування постанови Севастопольський апеляційний
господарський суд посилався на проведення публічних торгів з
реалізації спірного майна з порушенням положень Закону України
від 21.04.1999р. № 606-XIV “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
та Інструкції “Про здійснення виконавчих дій”,
затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від
15.12.1999р. № 74/5 ( z0865-99 ) (z0865-99)
.
Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 14.03.2005р. у справі № 2-1/10132-2004,
Товариство звернулось до Вищого господарського суду з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду
АРК від 12.10.2004р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 14.03.2005р. у справі № 2-1/10132-2004
та прийняти нове рішення у даній справі, яким повністю відмовити
в позові.
В обґрунтування касаційної скарги Товариство посилається на
порушення Севастопольським апеляційним господарським судом п. п.
4.14, 6.1. Тимчасового положення “Про порядок проведення
прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна”,
затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від
27.10.1999р. № 68/5 ( z0745-99 ) (z0745-99)
, ст. ст. 12, 35, 36, 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(надалі –“ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
”).
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування Севастопольським
апеляційним господарським судом норм матеріального і
процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту
їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів
попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що постанова Севастопольського
апеляційного господарського суду від 14.03.205р. у справі № 2-
1/10132-2004 підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, рішення з
господарського спору повинно прийматись у цілковитій
відповідності з нормами матеріального і процесуального права та
фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими
господарським судом.
Відповідно до вимог чинного законодавства України рішення
господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні
того чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що
беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;
яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів,
установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма
підлягає застосуванню для вирішення спору.
При цьому, у відповідності зі ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення може грунтуватись лише на тих доказах, які були
предметом дослідження і оцінки судом, а наявні докази підлягають
оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського
суду заздалегідь встановленої сили.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до
Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною
скаргою на рішення господарського суду АРК від 12.10.2004р. у
справі № 2-1/10132-2004 Товариство в обґрунтування своїх вимог
посилалось на рішення господарського суду м. Києва від
25.08.2004р. у справі № 36/243 за позовом Товариства до
Спеціалізованого державного підприємства “Укрспец'юст” про
визнання недійсним прилюдних торгів з продажу спірного майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, факти,
встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який
вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не
доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть
участь ті самі сторони. Зважаючи на те, що сторони у справі №
36/243 є відповідачами у справі № 2-1/10132-2004, а також
приймаючи до уваги ту обставину, що факти, встановлені під час
розгляду справи № 36/243 можуть мати суттєве значення для
правильного вирішення спору у справі № № 2-1/10132-2004, колегія
суддів вважає обґрунтованими доводи Товариства про порушення
Севастопольським апеляційним господарським судом ст. 35 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Крім того, відповідно до п. 7 ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані
стороною докази, апеляційний господарський суд повинен у
мотивувальній частині рішення навести правове обгрунтування і ті
доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або
докази не взято до уваги судом.
Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь
якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 42 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо рівності всіх учасників судового
процесу перед законом і судом.
Проте, в порушення вимог п. 7 ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в
оскаржуваній постанові відсутнє правове обґрунтування не та
доводи, з огляду на які судом не взято до уваги рішення у справі
№ 36/243 господарського суду м. Києва. Постанова
Севастопольського апеляційного господарського суду взагалі не
містить посилання на зазначене рішення господарського суду м.
Києва.
Приймаючи до уваги все вищенаведене та зважаючи на те, що
відповідно до ст. 2 Закону України 07.02.2002р. № 3018-III “Про
судоустрій України” ( 3018-14 ) (3018-14)
суд, здійснюючи правосуддя, на
засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих
Конституцією України та законами прав і законних інтересів
юридичних осіб та вважаючи, що оскаржувана постанова прийнята з
порушенням вимог ст. ст. 42, 35, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що
призвело до неправильного вирішення спору, колегія суддів
вважає, що постанова Севастопольського апеляційного
господарського суду від 14.03.2005р. у справі № 2-1/10132-2004
підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти
до уваги наведене в цій постанові, вжити всі передбачені законом
засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення
обставин справи, і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“М.В.С.” задовольнити частково.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 14.03.2005р. та рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 12.10.2004р. у справі № 2-1/10132-2004
скасувати.
3. Справу № 2-1/10132-2004 передати на новий розгляд до
господарського суду Автономної Республіки Крим.
Суддя, головуючий у засіданні І. Плюшко
Судді: Н. Панченко
С. Плахотнюк