ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2005 Справа N 18/80
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.09.2005
відмовлено в допуску до провадження
за винятковими обставинами)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової
інспекції
на постанову Львівського апеляційного від 12 жовтня 2004 року
Господарського суду
за позовом Державного підприємства "Зірненський спиртовий
завод"
до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Костопільської МДПІ від 24.03.2004 N 0000262342/0, N 0000272342/0,
N 0000282342/0
в судовому засіданні взяли участь представники сторін: [...]
Державним підприємством "Зірненський спиртовий завод" у
квітні 2004 р. заявлений позов про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень Костопільської міжрайонної державної податкової
інспекції від 24.03.2004:
- N 0000262342/0, яким позивачеві донараховано 663900 грн.
податку на прибуток та 443620 грн. штрафних санкцій за несплату
донарахованої суми цього податку;
- N 0000272342/0 про донарахування 3642563 грн. податку на
додану вартість та 3642563 грн. штрафних санкцій за несплату
донарахованої суми цього податку;
- N 0000282342/0 про донарахування 16000000 грн. акцизного
збору та 16000000 грн. штрафних санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю здійсненого
відповідачем донарахування, з огляду на наявність у позивача права
на оподаткування податком на додану вартість за нульовою ставкою
відповідно до приписів підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та на
звільнення від справляння акцизного збору згідно статті 5 Декрету
Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
. Позивач
вважав податок на прибуток нарахованим подвійно.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 20 липня
2004 р., ухваленим суддею позовні вимоги про визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень Костопільської МДПІ від 24.03.2004
N 0000262342/0, N 0000272342/0, N 0000282342/0 задоволені в
повному обсязі. Рішення суду вмотивоване тим, що позивач
звільнений від справляння акцизного збору та має право на
оподаткування податком на додану вартість за нульовою ставкою з
огляду на приписи підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та статті 5
Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
.
Господарський суд дійшов висновку про доведеність матеріалами
справи факту експорту товару та перетину товаром митного кордону
України. В рішенні зазначено про нарахування податку на прибуток
податковою інспекцією повторно, що не ґрунтується на законі і
суперечить приписам пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Львівський апеляційний господарський суд постановою від
12 жовтня 2004 р. залишив перевірене рішення господарського суду
Рівненської області без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу
Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції без
задоволення.
Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція вважає,
що судові акти у справі прийняті з порушенням норм матеріального
права. Просить Вищий господарський суд України здійснити перегляд
матеріалів справи у касаційному порядку, скасувати рішення і
постанову у справі та, з урахуванням уточнень, зроблених
представником відповідача у судовому засіданні, скерувати
матеріали справи для нового розгляду до господарського суду першої
інстанції. Податкова служба мотивує касаційну скаргу доводами про
помилкове застосування судом норм матеріального права, зокрема
підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, яке виявилось, на думку скаржника,
у відсутності підстав для застосування позивачем нульової ставки
до операцій з продажу спирту; приписів частини 1 статті 5 Декрету
Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
та
незастосуванням приписів Постанови Кабінету Міністрів України "Про
вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість за операціями з експорту продукції" від
01.03.2002 N 243 ( 243-2002-п ) (243-2002-п)
. Костопільська МДПІ вважає хибним
висновок господарських судів про наявність у позивача права на
оподаткування податком на додану вартість за нульовою ставкою та
на звільнення від справляння акцизного збору. При цьому заявник
наголошує на тому, що у позивача відсутні належним чином оформлені
експортні вантажні митні декларації (оригінал п'ятого основного
аркуша вантажно-митної декларації з відміткою митниці про
фактичний перетин товаром кордону), які підтверджують право
останнього на оподаткування операції з продажу товарів, що були
вивезені (експортовані) за межі митної території України за
нульовою ставкою.
Від Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод"
відзив на касаційну скаргу судом не отриманий.
Переглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді
пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених
обставин справи та правильність їх юридичної оцінки Львівським
апеляційним господарським судом, Вищий господарський суд України
відзначає наступне.
Господарськими судами першої і апеляційної інстанцій
встановлено та підтверджено матеріалами справи, що податковими
повідомленнями-рішеннями Костопільської міжрайонної державної
податкової інспекції від 24.03.2004: N 0000262342/0 позивачеві
донараховано 663900 грн. податку на прибуток і 443620 грн.
штрафних санкцій за несплату донарахованої суми цього податку;
N 0000272342/0 донараховано 3642563 грн. податку на додану
вартість і 3642563 грн. штрафних санкцій за несплату донарахованої
суми цього податку; повідомленням-рішенням N 0000282342/0
донараховано 16000000 грн. акцизного збору і 16000000 грн.
штрафних санкцій. Підставою для винесення спірних рішень став акт
перевірки від 23.03.2004 N 08/23/00375036, в якому відбито
порушення позивачем приписів підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4,
пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, пункту 4.1 статті 4, підпункту 6.2.1
пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, статті 3, частини 1 статті 5 Декрету
Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
. Судами
встановлено, що 19.06.2003 та 10.09.2003 між Державним
підприємством "Зірненський спиртовий завод" та Концерном
"Укрспирт" укладено договори комісії N 8/52к і N 8/84к, за умовами
яких комісіонер - Концерн "Укрспирт" від свого імені та за рахунок
комітента зобов'язується укласти з нерезидентами-покупцями
контракти на реалізацію спирту етилового. На виконання зазначених
договорів комісії, комісіонер уклав з Фірмою "TORES Holding
Limited" зовнішньоекономічні контракти від 19.06.2003 N 8/52 і від
10.09.2003 N 8/84. За умовами цих зовнішньоекономічних контрактів
Концерн "Укрспирт" продає нерезиденту-фірмі "TORES Holding
Limited" спирт етиловий на умовах його поставки позивачем, а фірма
здійснює оплату вартості спирту. Продукція позивача - спирт
етиловий, за умовами зовнішньоекономічних контрактів виступає як
давальницька сировина для її переробки в не підакцизну продукцію -
есенцію ароматизовану коріандрову, з подальшим вивезенням готової
продукції, есенції, за межі митної території України. Ухвалюючи
судові рішення у справі господарські суди дійшли висновку про
правомірність застосування позивачем пільги з акцизного збору за
операціями експорту спирту етилового та оподаткування податком на
додану вартість за нульовою ставкою операцій з продажу спирту, що
був вивезений (експортований) платником податку за межі митної
території України. Проте такі висновки судів є помилковими.
Відповідно до приписів частини першої та другої статті 5 Декрету
Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір", в редакції Закону
України від 22.05.2003 N 849-VI ( 849-15 ) (849-15)
, що набула чинності з
10.06.2003 р., акцизний збір не справляється з товарів, які були
вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної
території України; товари вважаються вивезеними (експортованими)
платником податку за межі митної території України в разі, коли їх
вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною
вантажною декларацією. Положенням про порядок нарахування, терміни
оплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом
ДПА України від 19.03.2001 року N 111 ( z0295-01 ) (z0295-01)
та
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2001 року за
N 295/5486 визначено, що акцизний збір не справляється за умови
документального підтвердження здійснення експортної операції, а
саме: довідкою установи банку про надходження коштів у іноземній
валюті на розрахунковий рахунок платника; оригіналом п'ятого
аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної декларації
форми МД-2 ( za437-05 ) (za437-05)
(МД-3 ( zb437-05 ) (zb437-05)
, який є її складовою
частиною, виданого митним органом під час здійснення митного
оформлення експорту підакцизної продукції, на якому зазначеним
митним органом, за зверненням платника податку, вчиняється напис
про фактичне вивезення експортованої підакцизної продукції за межі
митної території України, який засвідчується підписом
відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу
(пункт 7.1 зазначеного Положення). Окрім того, суди попередніх
інстанцій помилково застосували до правовідносин, що виникли між
позивачем і фірмою "TORES Holding Limited" на підставі контрактів
від 19.06.2003 N 8/52 і від 10.09.2003 N 8/84, Закон України "Про
операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних
відносинах" ( 327/95-ВР ) (327/95-ВР)
, оскільки за визначенням абзацу шостого
статті 1 цього Закону операція з давальницькою сировиною - це
операція з попередньої поставки сировини для її наступного
перероблення, оброблення, збагачення чи використання, на готову
продукцію за відповідну плату, незалежно від кількості виконавців,
а також етапів, операцій з перероблення цієї сировини, за умови,
якщо вартість давальницької сировини на кожному етапі переробки
становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової
продукції. Та обставина, що реалізований позивачем спирт
нерезиденту був використаний останнім як давальницька сировина, не
змінює суті операції спирту, яка відбулась між позивачем і
нерезидентом. Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податок на додану вартість обчислюється щодо операцій з продажу
товарів, які були вивезені (експортовані) платником податку за
межі митної території України. Наведена норма кореспондується з
нормою припису пункту 8.1 статті 8 цього Закону, де зазначено, що
факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території
України для застосування нульової ставки ПДВ повинен
підтверджуватися митною декларацією, оформленою відповідно до
митного законодавства. Також слід з'ясувати судові ким підписані
первинні бухгалтерські документи з передачі спирту від імені
нерезидента, адже на документах бухгалтерського обліку ґрунтується
і облік податковий.
З огляду на викладене, ухвалені судові акти не можна вважати
законними та обґрунтованими. Оскільки передбачені процесуальним
законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не
дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що
не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та
постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на
новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час
нового розгляду справи Господарському суду Рівненської області
необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і
перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити
докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення
спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно
визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до
спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове
рішення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення Господарського суду Рівненської області від
20.07.2004 та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 12.10.2004 у справі N 18/80 скасувати. Справу скерувати
для нового розгляду до Господарського суду Рівненської області.
Касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної
податкової інспекції задовольнити.