ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2005 Справа N 25/10а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів : Грейц К.В.
Мачульського Г.М.
розглянувши касаційну Горлівської ОДПІ
скаргу
на рішення від 15.04.2005
господарського суду
Донецької області
у справі № 25/10а господарського суду Донецької області
за позовом ПП “Ірідія”
до Горлівської ОДПІ
Про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення
за участю представників: Тихонов О.Б.
- позивача
- відповідача не з’явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.04.2005
(суддя І.А.Бойко) задоволені позовні вимоги приватного
підприємства “Ірідія” до Гор лівської об'єднаної державної
податкової інспекції про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПІ в Центрально-Міському районі м.
Горлівка (правопопередник відповідача) від 15.12.2004 №
0000652640/4 про визначення позивачеві податкового зобов’язання
за платежем податок на додану вартість в сумі 83564,26 грн., в
т.ч. 25764,90 грн. штрафних санкцій..
Рішення у справі мотивовано тим, що позивач правомірно на
підставі пп. 7.2.4 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від
03.04.1997 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
відніс до складу податкового кредиту
суму ПДВ 57799,36 грн. по податкових накладних, виданих його
контрагентами - ПП “Інтерфлекс” та ПП “Авекс-2001”, які в момент
їх видачі та виникнення у них податкових зобов'язань за
договорами з позивачем були зареєстровані у якості платників ПДВ
згідно свідоцтв платни ків ПДВ.
Відповідач з рішенням у справі не згоден, в зв’язку з чим
звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначене рішення
скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що спірне податкове
повідомлення-рішення бу ло винесене на законних підставах,
оскільки в ході перевірки були встановлені порушення з боку
позивача статті 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
№ 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі –Закон
№ 168 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
), зокрема, до податкового кредиту включені
суми 43254,20 грн. та 16261,49 грн. по податкових накладних,
виданих ПП “Інтерфлекс” та ПП “Авекс-2001” відповідно, державна
реєстрація яких скасована за рішеннями господарського суду м.
Києва.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав, його представник в
судовому засіданні проти задоволення вимог касаційної скарги
заперечив.
Представник відповідача своїм процесуальним правом на участь в
судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення
обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні
місцевого господарського суду, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, з 28.05.2004 по 08.06.2004
інспектором державної податкової адмі ністрації у Донецькій
області Черенковим Ю.М. на підставі посвідчення № 28 від
27.05.2004 p. згідно п. 3 «в» Указу Президента України «Про
деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»№ 817/98
від 23.07.1998 ( 817/98 ) (817/98)
була проведена позапланова
документальна перевірка приватного підприєм ства “Ірідія” з
питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства
відносно правильності нарахування та сплати податку на додану
вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з
ПП “Інтерфлекс” та ПП “Авекс-2001” за період з 01.10.2003 по
01.05.2004.
За результатами перевірки було складено акт № 20-26-2-30965791
від 09.06.2004, у висновках якого встановлені порушення пп.
7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР від
03.04.1997 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, в результаті чого позивачем за нижено
податок на додану вартість на загальну суму 57799грн 36коп, у
тому числі:
- за грудень 2003 року на суму 13461грн 83коп;
- за січень 2004 року на суму 15483грн 33коп;
- за лютий 2004 року на суму 12900грн 00коп;
- за березень 2004 року на суму 15954грн 20коп.
Такі висновки пов’язані з тим, що по взаємовідносинам з ПП
“Інтерфлекс” позивачем до складу податкового кредиту за період
з.01.2004 ро ку по березень 2004 року віднесені суми по сплаті
ПДВ у розмірі 43254 грн. 20коп. по податкових накладних,
виписаних ПП "Інтерфлекс", державна реєстрація якого рішенням
господарського суду м. Києва від 08.10.2003 у справі № 16/651
була скасована. Аналогічні взаємовідносини склались з ПП “Авекс-
2001” і позивачем до складу податкового кредиту за період
з.12.2003 року по січень 2004 року віднесені суми по сплаті ПДВ
у розмірі 16261грн 49коп. по податкових накладних, виписаних ПП
"Авекс-2001", державну реєстрацію якого рішенням господарського
суду м. Києва від 07.10.2003 у справі № 42/56 було скасовано.
На підставі акту № 20-26-2-30965791 від 09.06.2004 держав ною
податковою інспекцією в Центрально-Міському районі м. Горлівки,
право наступником якої у відповідності до наказу ДПА у Донецькій
області № 149 від 17.05.2004 та наказів ДПА України № 254 від
29.04.2004 і № 341 від 22.06.2004 є Горлівська об'єднана
державна податкова інспекція, винесене спірне податкове
повідомлення-рішення № 0000652640/4 від 15.12.2004, яким згід но
з підпунктом «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21.12.2000
( 2181-14 ) (2181-14)
позивачеві визначено суму податкового зобов'язання
за платежем податок на додану вартість у розмірі 83564 грн. 26
коп. , у тому числі 57799грн 36коп. основного платежу та 25764
грн. 90 коп. штрафних (фінансових) санкцій.
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, місцевий суд виходив з
того, що відповідно до приписів норм пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1
та пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
для включення сум податку на додану вартість до
податкового кредиту достатньо таких підстав, як здійснення
операції з придбання товарів (робіт, послуг) та наявність
належним чином оформлених податкових накладних, виданих
платниками податку на додану вартість, а скасування державної
реєстрації підприємств і їх реєстрації у якості платників
податку не є підставою для позбавлення їх контрагента права на
податковий кредит, оскільки таких наслідків Закон № 168
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не передбачає.
Однак, з такою позицією судів попередніх інстанцій не можна
погодитись, оскільки вона є наслідком врахування лише самого
факту наявності права на віднесення сум ПДВ до податкового
кредиту, не з’ясування конкретних обставин справи та
незастосування системного аналізу норм Закону № 168
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Колегія суддів зазначає, що правові підстави формування
податкового кредиту встановлені, зокрема, підпунктом 7.4.1
пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, згідно якого
податковий кредит звітного періоду складається із суми податків,
сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у
зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких
відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають
амортизації. Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7. Закону № 168
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку на додану вартість зараховуються до
Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у
першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану
вартість згідно з цим Законом ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових
підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану
вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.
При цьому, згідно з пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право нарахування податку та складання податкових
накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платни ки
податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, відповідно до п. 9.6 якої свідоцтво про
реєстрацію платника податку діє до дати його анулювання, яке
відбувається, зокрема, згідно з рішенням про ліквідацію платника
податку.
Наведеними нормами Закону № 168 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначається
предмет доказування в судовому процесі під час розгляду справи
за позовом про визнання недійсним податкового повідомлення
–рішення про визначення податкового зобов’язання з ПДВ, що
сталось через завищення суми податкового кредиту, до якого,
зокрема, входять обставини щодо сум податкових зобов’язань та
сум податкового кредиту платника у відповідному звітному
періоді, здійснення платником податку придбання товарів (робіт,
послуг), витрати на які входять до складу валових витрат або
підлягають амортизації, тобто правильності формування
податкового кредиту, що знаходиться в прямій залежності від суми
ПДВ, перерахованої платником іншому належно зареєстрованому
платнику податку у складі ціни придбання товарів (робіт,
послуг).
Однак, судом не надано належної правової оцінки тому факту, що
на виконання рішень господарського суду м. Києва про скасування
державної реєстрації, тобто про ліквідацію, підприємств
контрагентів позивача - ПП "Інтерфлекс" та ПП "Авекс-2001", їх
свідоцтва платників ПДВ були анульовані податковим органом
згідно актів від 01.12.2003 № 2780 та № 2781 відповідно, тобто з
цієї дати вони не мають права на складання податкових накладних,
а складені ними податкові накладні не мають статусу звітних
податкових та розрахункових документів.
Поза увагою суду залишився також той факт, що оплата продукції,
отриманої від вищевказаних контрагентів, навіть за умови
наявності у них статусу платника податку на додану вартість,
здійснена позивачем лише частково, а на основну частину її
вартості позивачем видані векселі, тобто фактично суми ПДВ в
складі ціни придбання продукції позивачем не перераховувались.
Отже, судом не враховано дію норми абз.3 п. 4.8 ст. 4 Закону №
168 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, якою встановлено, що векселі отримані, але не
оплачені платником податку, або видані, але не оплачені
платником податку, не змінюють сум податкових зобов’язань або
податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів
операцій, по яких такі векселі використовуються, тобто, слід
дійти висновку про пряму залежність виникнення у позивача права
на включення до податкового кредиту сум ПДВ з вартості продукції
від факту оплати виданих векселів.
Таким чином, поза межами дослідження і встановлення в судовому
процесі залишись обставини правильності формування позивачем
податкового кредиту у відповідності до вимог Закону № 168
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, є
суттєвим порушенням ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та виключає
можливість висновку суду касаційної інстанції щодо правильності
застосування судом норм матеріального права при вирішенні спору,
у зв’язку з чим прийняте у справі рішення суду підлягає
скасуванню з передачею справи на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене,
всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини
справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення
для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від
встановленого, вирішити спір у відповідності з законом.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2005 у
справі господарського суду Донецької області № 25/10а скасувати.
Справу № 25/10а направити на новий розгляд до господарського
суду Донецької області.
Касаційну скаргу Горлівської ОДПІ задовольнити частково.
Головуючий Є.Першиков
Судді К.Грейц
Г.Мачульський