ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2005 Справа N 33/351
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 18.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Глос О.І., Бакуліної С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ДПІ у Подільському районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
14.12.2004
у справі N 33/351 господарського суду м. Києва
за позовом ЗАТ "Росава"
до ДПІ у Подільському районі м. Києва
про визнання недійсними податкових вимог та зобов'язання
вчинити дії
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Жицький О.М.
від відповідача: Половинка О.В.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 17.09.2004 у справі
N 33/351 (суддя Лосєв А.М.), залишеним без змін постановою
Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2004
(судді Новіков М.М., Мартюк А.І., Мачульський Г.М.) позов
задоволено: визнано недійсними першу податкову вимогу ДПІ у
Подільському районі м. Києва від 27.05.2004 N 1/1765 та другу
податкову вимогу ДПІ у Подільському районі м. Києва від 29.06.2004
N 2/1546. Зобов'язано ДПІ у Подільському районі м. Києва
протягом 5 днів з дати набрання рішенням господарського суду
законної сили подати реєстратору - ДП "Інформаційний центр"
Міністерства юстиції України заяву про припинення обтяження за
номером 2542-4048 від 28.05.2004. Стягнуто з ДПІ у Подільському
районі м. Києва на користь позивача 203 грн. судових витрат.
У касаційній скарзі ДПІ у Подільському районі м. Києва
просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського
суду від 14.12.2004, рішення господарського суду м. Києва від
17.09.2004 у справі N 33/351 та постановити нове рішення про
відмову у позові, посилаючись на порушення господарським судом
апеляційної інстанції п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
.
В засіданні суду касаційної інстанції було оголошено перерву
до 07.07.2005 до 14 год. 20 хв.
Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача,
перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі
встановлених в них фактичних обставин правильність застосування
господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція виходить із обставин, встановлених у справі
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено, що відповідно до умов договорів N 507 від
08.05.2002 р.; N 622 від 04.06.2002 р.; N 487 від 10.07.2003 р.;
N 505 від 08.05.2002 р.; N 17 від 15.01.2003 р. ТОВ "Ірис"
зобов'язується виконати роботи, поставити обладнання та продукцію,
продати товари, а ЗАТ "Росава" зобов'язується прийняти та оплатити
виконані роботи, поставити обладнання, продукцію та товари.
Внаслідок укладання і виконання вказаних договорів у ЗАТ "Росава"
виникло цивільно-правове зобов'язання перед ТОВ "Ірис" щодо сплати
грошових коштів у сумі 224 741,92 грн., порядок виконання якого
регулюється цивільним законодавством, зокрема, Цивільним кодексом
України ( 435-15 ) (435-15)
.
11.05.2004 між ДПІ у Подільському районі м. Києва та ТОВ
"Ірис" було укладено договір N 5-Д про переведення права грошової
вимоги до дебітора, за яким відповідно до п. 7.4 ст. 7 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та
п. 4 Порядку використання додаткових джерел погашення податкового
боргу за рішенням органу стягнення, затвердженого наказом ДПА
України від 19.09.2003 N 439, платник податків (боржник) - ТОВ
"Ірис" передає, а податковий орган приймає на себе право грошової
вимоги до дебітора за договорами між ТОВ "Ірис" та ЗАТ "Росава"
від 08.05.2002 N 507; від 04.06.2002 N 622; від 10.07.2003 N 487;
від 08.05.2002 N 505.; від 15.01.2003 N 17.
Згідно з п. 2 вказаного договору податковий орган одержує
право, замість платника податку, вимагати від дебітора належного
виконання наступного зобов'язання: погасити суму дебіторської
заборгованості в рахунок погашення податкового боргу платника
податку (ТОВ "Ірис").
Пунктом 5 договору визначено, що платник податку уступає
податковому органу своє право грошової вимоги до дебітора
(позивача) в рахунок погашення його податкового боргу у сумі
224 722,25 грн. Компенсація вартості такої дебіторської
заборгованості здійснюється шляхом проведення заліку кредиторської
заборгованості з податкового боргу платника податків.
11.05.2004 ДПІ у Подільському районі м. Києва прийнято
рішення N 45 про стягнення коштів та продаж активів платника
податку в рахунок погашення його податкового боргу відносно ТОВ
"Ірис" та складено акт опису активів, до якого ввійшла дебіторська
заборгованість по вищезазначеним контрактам (а.с. 56-57).
Першою податковою вимогою ДПІ у Подільському районі м. Києва
від 27.05.2004 N 1/1765 позивачу згідно з актом опису від
11.05.2004 N 10 та договором, укладеним між ТОВ "Ірис" та ДПІ у
Подільському районі м. Києва 11.05.2004 N 5-Д, визначено суму
податкового боргу за платежем дебіторська заборгованість між
ЗАТ "Росава" та ТОВ "Ірис" "у розмірі 224 722,25 грн." та
повідомлено про виникнення права податкової застави на активи
позивача з 27.05.2004.
ДПІ у Подільському районі м. Києва другою податковою вимогою
від 29.06.2004 N 2/1546 визначила, що станом на 29.04.2004 сума
податкового боргу за узгодженою дебіторською заборгованістю між
ЗАТ "Росава" та ТОВ "Ірис" за договорами від 15.01.2003 N 17; від
08.05.2002 N 505; від 04.06.2002 N 622; від 08.05.2002 N 507; від
10.07.2003 N 487 складає 224 722,25 грн. Друга податкова вимога
містить також вимогу сплатити суму податкового боргу, включаючи
штрафні санкції та пеню, нараховані на нього.
Крім того, відповідачем було внесено до Державного реєстру
обтяжень рухомого майна запис про заставу всіх активів позивача
від 28.05.2004 N 2542-4048.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарські суди першої та апеляційної інстанцій всебічно і повно
дослідили всі обставини справи і прийшли до правильного висновку
стосовно законності і обґрунтованості вимог позивача, виходячи з
наступного.
Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
цей Закон є спеціальним законом з
питань оподаткування, який установлює порядок погашення
зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових
платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне
страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, у
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності,
та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно п. 1.10 ст. 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкова вимога - це
письмова вимога податкового органу до платника податків погасити
суму податкового боргу.
Податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання
(з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно
узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи
судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також
пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п. 1.3
ст. 1 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове зобов'язанням є
зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних
цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки,
визначені цим Законом або іншими законами України.
Підпунктом 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено, що податкове
зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом
відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається
узгодженим у день отримання платником податків податкового
повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2
цього пункту.
Згідно з п. 1.9 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове повідомлення - це
письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника
податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену
контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму
податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган
надсилає такому платнику податків податкові вимоги (п.п. 6.2.1
п. 6.2 ст. 6 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
).
Відповідно до п.п. 6.2.3 п. 6.2. ст. 6 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкові вимоги
надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня
після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми
податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить
повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та
виникнення права податкової застави на активи платника податків,
обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки
непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного
дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у
разі непогашення платником податків суми податкового боргу у
встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до
відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити
повідомлення про дату та час проведення опису активів платника
податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та
час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно з п.п. 6.3.1. п. 6.3. ст. 6 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове повідомлення виставляється за кожним окремим податком,
збором (обов'язковим платежем). Контролюючий орган веде реєстр
виданих податкових повідомлень щодо окремого платника податків.
Податкова вимога повинна містити загальну суму податкового боргу
та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором
(обов'язковим платежем). Податковий орган веде реєстр виданих
податкових вимог щодо окремих платників податків.
Господарськими судами встановлено, що відповідачем не надано
доказів прийняття та надіслання на адресу ЗАТ "Росава" податкових
повідомлень-рішень про визначення позивачу суми податкового
зобов'язання згідно з вимогами Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, а такий вид податків та
зборів як "дебіторська заборгованість", в переліку податків і
зборів, визначеному Законом України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
, відсутній.
Не передбачено застосований відповідачем порядок стягнення
дебіторської заборгованості і Порядком використання додаткових
джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення,
затвердженим наказом ДПА України від 19.09.2003 N 439
( z0926-03 ) (z0926-03)
.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до п.п. 8.2.1 п. 8.2
ст. 8 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами і державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
право
податкової застави виникає у разі:
- неподання або несвоєчасного подання платником податків
податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за
останнім днем строку, встановленого законом про відповідний
податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової
декларації;
- несплати у строки, встановлені цим Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
,
суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником
податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім
днем зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені цим Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
,
суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, -
з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого
погашення, визначеного у податковому повідомленні.
Інших підстав виникнення права податкової застави
законодавством не передбачено.
З огляду на викладене, цілком правомірними є висновки
господарських судів про безпідставне надіслання на адресу позивача
першої та другої податкової вимог з повідомленням про виникнення
права податкової застави на всі активи позивача та неправомірне
внесення до Державного реєстру застав рухомого майна запису про
заставу всіх активів позивача за N 2542-4048.
Слід зазначити, що відповідач не позбавлений права в
установленому законом порядку звернутися з позовом про стягнення з
дебітора заборгованості на підставі договору від 11.05.2004 N 5-Д
"Про переведення права грошової вимоги до дебітора".
З огляду на викладене, постанова Київського апеляційного
господарського суду від 14.12.2004 у справі N 33/351 відповідає
вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у
зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва залишити
без задоволення, а постанову Київського апеляційного
господарського суду від 14.12.2004 у справі N 33/351 - без змін.