ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2005 Справа N 30/645-36/290
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 31.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів: Стратієнко Л.В., Чабана В.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
ВАТ "Київкнига": Ковбасінська Г.В.,
Донець М.Г.,
Румянцев В.С.
Міністерства палива та енергетики України: Безусом П.Л.,
Лукомський П.В.
Київська міська рада - Брисковська Т.О.
Фонд держмайна України - Дрофенко І.Ю.
розглянувши касаційну скаргу Міністерства палива та енергетики України
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2005 р.
у справі N 30/645-36/290 господарського суду м. Києва
за позовом ВАТ "Київкнига"
до Міністерства палива та енергетики України
третя особа
1) Київська міська рада;
2) Фонд держмайна України
про спонукання до укладення договору
Рішенням господарського суду м. Києва (суддя Трофименко Т.Ю.) від 06.10.2004 позов задоволено.
Київський апеляційний господарський суд (судді: Бондар С.В., Верховець А.А., Отрюх Б.В.) переглянув вказане рішення і постановою від 20.01.2005 скасував його та прийняв нове рішення, яким в позові відмовив.
Міністерство палива та енергетики України згадану постанову вважає такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права тому просить її скасувати, а рішення місцевого суду від 25.07.2003 залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України В С Т А Н О В И В:
Відкритим акціонерним товариством "Київкнига" заявлено позов до Міністерства палива та енергетики України про спонукання укласти договір оренди нежитлових приміщень на новий строк.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що магазин "Планета" ВАТ "Київкнига" знаходиться в приміщеннях першого поверху будинку N 30 по вул. Хрещатик і має договірні стосунки з відповідачем щодо оренди згаданих приміщень, однак, незважаючи на те, що він має переважне право на продовження оренди цих приміщень, відповідач відмовляється укладати договір оренди спірних нежитлових приміщень на новий строк.
Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий суд виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими.
Дослідивши подані сторонами та залученими до участі у справі третіми особами (Фонд державного майна України та Київська міська рада) докази, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідач у справі не може бути визнаний таким, що є належним орендодавцем.
З урахуванням встановленого, апеляційна інстанція скасувала рішення місцевого суду і в позові відмовила.
Із змісту касаційної скарги випливає, що касатор не оскаржує встановлені апеляційною інстанцією обставини щодо відсутності у нього права бути належним орендодавцем.
Відповідно до вимог ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) , касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З огляду на зазначене, касаційна інстанція не має підстав для скасування постанови апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12) , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2005 у справі N 30/645-36/290 господарського суду м. Києва залишити без змін, а касаційну скаргу Міністерства палива та
енергетики України - без задоволення.