ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2005 Справа N 20-12/415
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.09.2005
відмовлено в допуску до провадження
за винятковими обставинами)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському
районі м. Севастополя
на постанову Севастопольського апеляційного Господарського
суду
від 16 березня 2005 р.
за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському
районі м. Севастополя
до Акціонерної компанії ЗАТ "Промінвестбанк" в особі
Севастопольської філії "Відділення Промінвестбанку у
м. Севастополі"
про спонукання виконати певні дії
Державною податковою інспекцією у Ленінському районі
м. Севастополя у листопаді 2004 року заявлений позов до
Акціонерної компанії Закритого акціонерного товариства
"Промінвестбанк" в особі Севастопольської філії "Відділення
Промінвестбанку у м. Севастополі" про спонукання прийняти до
виконання платіжні вимоги від 08.11.04 N 15 на суму
1051808,49 грн. та N 17 на суму 4346647,63 грн. про примусове
стягнення коштів з розрахункового рахунку ВАТ "Севастопольгаз".
Позовні вимоги вмотивовані приписами підпункту 7.2.1 пункту 7.2
статті 7, підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. Позивач
зазначав, що відповідачем помилково повернуті без виконання
платіжні вимоги на безспірне списання з боржника - ВАТ
"Севастопольгаз" податкового боргу, оскільки рішення податкового
органу про погашення податкового боргу за рахунок активів платника
податків є виконавчим документом.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 25 січня
2005 року, ухваленим суддею у задоволенні позовних вимог
відмовлено. Господарський суд дійшов висновку про відсутність у
позивача права на ініціювання примусового списання коштів з
рахунків платника податків відповідно до Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. В рішенні зазначено
про те, що стягнення коштів з рахунку клієнта шляхом направлення
державною податковою інспекцією платіжних вимог допускається лише
у випадках, коли про це прямо зазначено у договорі, який
укладається між банком та клієнтом при відкритті рахунку.
Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від
16 березня 2005 року перевірене рішення господарського суду
м. Севастополя залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну
скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі
м. Севастополя залишив без задоволення.
Державна податкова інспекція у Ленінському районі
м. Севастополя вважає, що постанова у справі прийнята з порушенням
норм матеріального права. Просить Вищий господарський суд України
здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному порядку,
скасувати постанову у справі і прийняти нове рішення, яким
задовольнити позовні вимоги. При цьому ДПІ у Ленінському районі
м. Севастополя обґрунтовує касаційну скаргу тим, що судами
помилково застосовані приписи підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7,
підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, пункти 1.39, 1.40
статті 1, пункт 20.1 статті 20 Закону України "Про платіжні
системи та переказ грошей в Україні" ( 2346-14 ) (2346-14)
, статті 2, 3, 9
Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, пункту 1.3
Інструкції "Про проведення виконавчих дій" затвердженої наказом
Міністерства юстиції України від 15.12.1999 N 74/5 ( z0865-99 ) (z0865-99)
.
Заявник звертає увагу суду на те, що рішення податкового органу
про погашення податкового боргу за рахунок активів платника
податків є виконавчим документом. Податкова інспекція наголошує на
тому, що органи податкової служби наділені правом ініціювання
примусового списання коштів з рахунків платника податків, шляхом
направлення банкам, обслуговуючим платника податків, платіжних
вимог на суму податкового боргу.
Від Акціонерної компанії ЗАТ "Промінвестбанк" в особі
Севастопольської філії "Відділення Промінвестбанку у
м. Севастополі" відзив на касаційну скаргу судом не отриманий.
Переглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді
перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки Севастопольським апеляційним господарським
судом, Вищий господарський суд України відзначає наступне.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та
підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Ленінському районі
м. Севастополя направлено до Акціонерної компанії ЗАТ
"Промінвестбанк" в особі Севастопольської філії "Відділення
Промінвестбанку у м. Севастополі" платіжні вимоги N 15 і N 17 від
08.11.04 р. про примусове списання з рахунку платника податку -
ВАТ "Севастопольгаз" податкового боргу з податку на додану
вартість в розмірі 4346647,63 грн. і з податку на прибуток в
розмірі 1052062,90 грн. на підставі рішення податкового органу
N 24-020 від 05.11.2004 р. Філія "Відділення Промінвестбанку у
м. Севастополі" повернула зазначені платіжні вимоги без виконання
з посиланням на приписи статті 1071 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, пункту 5.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в
Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління
Національного банку України від 21.01.2004 р. N 22 ( z0377-04 ) (z0377-04)
.
Згідно з пунктом 5 статті 48 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
положення щодо захисту права власності поширюються
також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на
праві повного господарського відання. Приписами статті 41
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
закріплений принцип захисту
будь-кого від протиправного позбавлення права власності. Оскільки
кошти, які знаходяться на рахунку клієнта банку, визначаються
активами платника податків, що належать юридичній чи фізичній
особі на праві власності або повного господарського відання, вони
підлягають конституційному захисту як об'єкт права власності.
Відповідно до приписів пункту 6.3 статті 6 Закону України "Про
платіжні системи та переказ грошей в Україні" ( 2346-14 ) (2346-14)
порядок
відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним
банком України. Умови відкриття рахунку та особливості його
функціонування передбачаються в договорі, що укладається між
банком і його клієнтом - власником рахунку. Таким чином, відносини
між клієнтом та банком є цивільно-правовими. Правовідносини між
платником податків та державною податковою інспекцією є
публічно-правовими, оскільки регулюються податковим
законодавством, яке зобов'язує платника сплачувати податки, а
державну податкову інспекцію наділяє правом перевіряти
правильність їх сплати і застосовувати санкції при виявленні
порушень виконання таких зобов'язань. Згідно з приписами
пункту 1.39 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та
переказ грошей в Україні" примусове списанні грошей - це списання
грошей, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі
встановлених законом виконавчих документів у випадках,
передбачених законом. Приписами пункту 1.40 цієї статті визначено,
що стягувачем є особа, яка може бути ініціатором переказу грошей з
рахунка платника на підставі виконавчих документів, визначених
законом. Відповідно до приписів пункту 20.1 статті 20 цього ж
Закону ініціатором переказу може бути платник, а також отримувач у
разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при
договірному списанні та в інших випадках, передбачених
законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно
на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках,
передбачених законом. Перелік виконавчих документів наведений у
статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
,
який відповідно до його преамбули, визначає умови і порядок
виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що
відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі
невиконання їх у добровільному порядку. Цей перелік є вичерпним і
рішення державної податкової інспекції про стягнення податкового
боргу шляхом направлення платіжної вимоги в цьому переліку, як
таке, що підлягає примусовому виконанню, відсутнє. Окрім того,
відповідно до частини 2 пункту 22.2 статті 22 Закону Україні "Про
платіжні системи та переказ грошей в Україні" платіжна вимога
застосовується у випадках, коли ініціатором переказу виступає
стягувач або отримувач в разі договірного списання. За таких
обставин, стягнення коштів з рахунку клієнта шляхом направлення
державною податковою інспекцією платіжних вимог допускається лише
у випадках, коли про це прямо зазначено у договорі, який
укладається між банком та клієнтом при відкритті рахунку. Тобто,
суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про
відсутність у податкової інспекції права ініціювання примусового
списання коштів з рахунків платника податків відповідно до Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами". Оскільки Закон
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
є
спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює
порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед
бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів,
включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та
внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,
нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються
до платників податків контролюючими органами, у тому числі за
порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, то на підставі
цього Закону не виникають відносини підпорядкування між банком та
органом державної податкової служби щодо клієнта банку.
З огляду на зазначене, у суду відсутні правові підстави для
скасування постанови апеляційної інстанції та задоволення
касаційної скарги.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 16 березня 2005 року у справі N 20-12/415 залишити без змін.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському
районі м. Севастополя залишити без задоволення.