ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2005 Справа N 3-23/243-03-7502
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.09.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції
по роботі з великими платниками податків в Одеській області
(далі - СДПІ по РВПП)
на постанову від 02.02.2005 року Одеського апеляційного
господарського суду
у справі N 3-23/243-03-7502
господарського суду Одеської області
за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями
"Металзюкрайн Корп. ЛТД"
до СДПІ по РВПП в Одеській області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Одеської області [...] від
09.12.2004 року, залишеним без змін постановою Одеського
апеляційного господарського суду [...] від 02.02.2005 року, по
справі N 3-23/243-03-7502 позов задоволено; визнано недійсними
податкові повідомлення-рішення СДПІ по РВПП в Одеській області від
04.06.2003 року N 0001740820/0, від 27.06.2003 року
N 0001740820/1, від 29.07.2003 року N 0001740820/2, від
13.10.2003 року N 0001740820/3; стягнуто з відповідача на користь
позивача 340,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В касаційній скарзі СДПІ по РВПП в Одеській області просить
скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення,
яким у позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування
норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 22.3 ст. 22
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, п.п. 13, 10 Методології визначення цін і процедури
зменшення податкових зобов'язань платників податку на прибуток
підприємств на суму вартості матеріальних активів, що інвестуються
ними у будівництво житла для військовослужбовців та членів їх
сімей, і порядок використання коштів, що спрямовуються на
будівництво такого житла та здійснення бюджетного контролю за їх
цільовим використанням, затвердженої постановою Кабінету Міністрів
України від 27.04.1998 року N 568 ( 568-98-п ) (568-98-п)
, ст.ст. 34, 43
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує
викладені в касаційній скарзі доводи.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника
відповідача, заперечення на касаційну скаргу представника
позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого
господарського суду та постанові апеляційного господарського суду,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.02.1997 року
укладено договір N 9/1-7-3и/207 про інвестування засобів на
будівництво житла військовослужбовців Збройних Сил України та
членів їх сімей, згідно якого Військова частина N А-1206 є
"Замовником", Рівненська АЕС - "Інвестором", Військова частина
N 3547 - "Генпідрядником", ТОВ "Електрокар" - "Фірма"; предметом
договору визначено інвестування матеріальних цінностей в
будівництво житла у м. Феодосії, обсяг інвестицій - 6 млн. грн.
(а.с.73-78).
14.03.1997 року вказані сторони підписали додаткову угоду N 1
до вищенаведеного договору, виклавши п. 1.1. цього договору в
іншій редакції, якою визначили, що предметом договору є
інвестування в будівництво житла, перелік об'єктів якого
визначається замовником (а.с.79).
28.03.1997 року означені сторони уклали додаткову угоду до
первісного договору інвестування, змінивши обсяг інвестицій
1997-2002 років та доповнили цей договір п. 1.3. наступного
змісту: "сторони, за взаємною згодою, мають право на залучення
коштів соінвесторів (інших підприємств і організацій) для участі у
будівництві та придбанні житла для військовослужбовців Збройних
Сил України та членів їх сімей на умовах, визначених договором"
(а.с.80).
Інвестиційний договір N 9/1-7-Зи/207 від 07.02.1997 року
внесено до реєстру інвестиційних угод, які відповідають вимогам
п. 22.3 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, у подальшому вносились корективи у
такий реєстр у зв'язку з неможливістю первісних інвесторів,
зокрема "Рівненська АЕС", виконати свої зобов'язання по договорам
інвестування будівництва житла для військовослужбовців і передачею
своїх повноважень іншим підприємствам і організаціям, про що
повідомлялась ДПА в Одеській області (а.с.70-71).
17.04.2002 року у зв'язку із неспроможністю Первинного
Інвестора виконати свої зобов'язання, була укладена угода
N 801/29-Зи/207 про часткове покладення виконання зобов'язань на
третю особу (Новий Інвестор) по договору N 9/1-7-Зи/207 від
07.02.1997 року, за яким новий інвестор - ПП "Металзюкрайн
Корп. ЛТД" прийняло обов'язок передати Замовнику за рахунок
власних коштів інвестиції в обсязі 5 500 000 грн. для закінчення
будівництва житлових будинків, будівництво, яких розпочато до
01.07.1997 року. Термін передачі інвестицій до 01.01.2003 року
(а.с.82-84).
На виконання вказаної угоди, ПП "Металзюкрайн Корп. ЛТД"
платіжними дорученнями N 1113 від 21.11.2002 року та N 1154 від
05.12.2002 року перерахувало замовнику В/ч А-1206 9 000 000 грн.,
які у свою чергу були перераховані останнім платіжними дорученнями
N 181/9/4320 від 25.11.2002 року і N 181/9/4332 від
09.12.2002 року до УДК в Одеській області (а.с.122-125).
В/ч А-1206 видана позивачу довідка за N Ш/4/1905/142/5/1493-с
про надання інвестицій на будівництво житла військовослужбовцям та
членам їх сімей у м. Одесі вул. Висоцького, згідно угоди від
17.04.2002 року N 801/29-Зи/207 до договору N 9/1-7-Зи/207 від
07.02.1997 року, в якій зазначено: всього внесено інвестицій
1 700 000,00 грн., у т.ч. вересень 2002 року - 800 000 грн.,
листопад 2002 року - 400 000,00 грн., грудень 2002 року -
500 000,00 грн.; дата початку будівництва - березень 1995 року;
обсяг внесених коштів та їх цільове використання підтверджено
(а.с.40).
Таким чином, висновок судів, що ПП "Металзюкрайн Корп. ЛТД"
обґрунтовано, у відповідності із вимогами п. 22.3 ст. 22 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
,
задекларувало у 4 кварталі 2002 року пільгу по податку на прибуток
в сумі 900 000,00 грн., є правомірним.
Питання правомірності донарахування податку на прибуток та
застосування штрафних санкцій СДПІ по РВПП у м. Одесі
(правонаступником якої є відповідач) у зв'язку з направленням
ПП "Металзюкрайн Корп. ЛТД" інвестицій на будівництво житла для
військовослужбовців та членів їх сімей за адресою: м. Одеса,
вул. Висоцького, вже розглядалась господарським судом в ході
провадження у справі N 23/121-03-3313 з прийняттям рішення про
безпідставність донарахування, яке набуло чинності.
Ухваленими по справі N 23/121-03-3313 судовими актами
встановлені обставини, які в силу положень ст. 35 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, не потребують доказування, оскільки в даній справі
беруть участь ті самі сторони. В справі N 23/121-03-3313 та в
даній справі один об'єкт інвестування коштів, донарахування
відповідачем здійснене на підставі одних і тих же документів, в
цих справи відрізняється тільки період проведення перевірки. Так,
судами в справі N 23/121-03-3313 встановлено те, що позивач довів
належними і допустимими доказами обставину використання
інвестиційних коштів саме на будівництво об'єкту за адресою:
м. Одеса, вул. Висоцького, зазначеного у наданих замовником
довідках про надання та використання інвестицій, як житла для
військовослужбовців та членів їх сімей, які мають право відповідно
до чинного законодавства на отримання цього житла, обставину
укладення угод про інвестування будівництва вищезазначеного житла
до 01.07.1997 року, обставину відносно дати початку будівництва,
стосовно якого здійснюється інвестування, до 01.07.1997 року та
обставину проведення фактичних витрат по будівництву цього житла
до 01.07.1997 року.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства
в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Одеського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України, - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу СДПІ по РВПП в Одеській області від
13.05.2005 року N 7283/9/13-35.1/218 на постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 02.05.2005 року у справі
N 3-23/243-03-7502 залишити без задоволення, а постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 02.05.2005 року у справі
N 3-23/243-03-7502 - без змін.