ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2005 Справа N 2-20/5155.2-2004
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Остапенка М.І.
суддів: Борденюк Є.М., Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД"
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 15.04.2005 року
у справі за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону
в інтересах держави в особі відділу будівництва та
розквартирування Південного напряму Прикордонних військ України
до ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД"
третя особа ТОВ "Конкорд Теплосервіс"
про розірвання угоди та стягнення коштів
за участі прокурора Безкровного А.І.
В С Т А Н О В И В:
у липні 2002 року, військовий прокурор Одеського гарнізону
звернувся до суду з позовом в інтересах Відділу будівництва та
розквартирування Південного напряму Прикордонних військ України до
ТОВ "Консоль ЛТД" про зобов'язання передати відповідно до умов
договору від 05.05.2000 року 10 квартир у будинку N 4 по
вул. Палубна м. Одеси, загальною площею 1059,94 кв. м, вартість
яких 1 085 378,56 грн.
Заявами від 04.03.2003 року, від 21.05.2003 року позивач
уточнив свої вимоги і просив передати йому дев'ять квартир під
N 64, 79, 83, 76, 77, 81, 80, 75, 70 вартістю 1 085 378,56 грн.
У заяві від 06.09.2004 року позивач просив угоду N 0894 від
05.05.2000 року розірвати та стягнути з відповідача
1 003 080,40 грн. боргу, 358 061,69 грн. збитків, а всього
1 361 142,09 грн.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
17.12.2004 року, залишеним без змін постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 15.04.2005 року, позов
задоволено частково.
Договір N 0894 від 05.05.2000 року розірвано. Постановлено
стягнути з відповідача на користь позивача 901 284,56 грн.
У решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач посилається на неправильну
правову оцінку судами обставин справи, помилковість висновків суду
щодо його заборгованості і просить постановлені у справі судові
рішення скасувати, а у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача,
думку прокурора, зокрема і після оголошеної судом до
07.07.2005 року перерви, перевіривши матеріали справи і
обговоривши доводи касаційної скарги судова колегія не вбачає
підстав для її задоволення виходячи із наступного.
4 травня 2000 року, між Державним комітетом у справах охорони
державного кордону України та ТОВ "Консоль" укладено договір
N 4/2000, за умовами якого Державний комітет зобов'язався
інвестувати кошти у будівництво житла для військовослужбовців, яке
буде здійснювати ТОВ "Консоль" у м. Києві, Київській області,
м. Харкові, Харківській області, м. Одесі, Одеській області,
Севастополі, Автономній Республіці Крим.
За погодженням сторін, доповнення до цього договору
викладаються у додаткових угодах (п. 4.6 договору).
5 травня 2000 року, між відповідачем у справі та Відділом
будівництва та розквартирування Південного напряму Прикордонних
військ України, з посиланням на договір N 4/2000 від
26.04.2000 року та як додаток до цього договору підписано угоду
N 0894, якою сторони обумовили виконання відповідачем підрядних
робіт по будівництву житлового будинку по вул. Палубній м. Одеси
на протязі найближчого року за умови інвестування будівництва
замовником на суму 6 719 582,34 грн.
По завершенні будівництва відповідач зобов'язався передати
замовнику квартири, загальною площею 6 738,45 кв. м.
Додатковою угодою від 20.12.2000 року сторони внесли зміни до
угоди від 05.05.2000 року і визначили, що за умови інвестування у
будівництво 1 085 378,56 грн. відповідач надасть десять квартир
загальною площею 1059,94 кв. м.
На виконання договору щодо фінансування будівництва, за
погодженням сторін відповідачу, по накладних N 129 від
28.07.2000 року, N 131 від 28.07.2000 року, N 146 від
16.08.2000 року, N 223 від 25.09.2000 року, N 103 від
28.09.2000 року, N 270 від 20.10.2000 року було передано
матеріальних цінностей на загальну суму 1 003 080 грн.
Проте в обумовлений угодою термін відповідач взяте на себе
зобов'язання виконав лише частково на суму 101 795,84 грн., що
складає вартість однієї квартири, площею 99,41 кв. м.
Твердження відповідача про неотримання у порядку оплати
станка К21С 20 ТФ1, вартістю 940 5000 грн. суд першої інстанції і
апеляційний суд правомірно визнали безпідставними з огляду на те,
що передача станка підтверджується накладною від 28.09.2000 року
про отримання його уповноваженою, довіреністю, серії ЯГД N 585887
від 28.09.2000 року особою сторони склали акт від 29.09.2000 року,
де зазначається, що передається він на виконання угоди від
05.05.2000 року N 0894 і наведеними у касаційній скарзі мотивами
висновки суду не спростовуються, а тому за таких обставин, коли
порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань надає право
позивачу вимагати розірвання договору суд першої інстанції і
апеляційний суд правомірно постановили про стягнення залишку боргу
з відповідача і підстав для скасування судових рішень з наведених
у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
15.04.2005 року, - без змін.