ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2005 Справа N 4/90-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 15.09.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" відкритого
акціонерного товариства "Маяк" на постанову Житомирського
апеляційного господарського суду від 24 лютого 2005 року у справі
N 4/90-04 за позовом прокурора м. Вінниці в інтересах держави в
особі Кабінету Міністрів України в особі відкритого акціонерного
товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" в особі
Вінницького управління газового господарства м. Вінниця до
дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" відкритого
акціонерного товариства "Маяк"
про стягнення суми
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2004 року прокурор м. Вінниці звернувся до
господарського суду Вінницької області в інтересах держави в особі
Кабінету Міністрів України в особі відкритого акціонерного
товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" в особі
Вінницького управління газового господарства м. Вінниця з позовом
до дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" відкритого
акціонерного товариства "Маяк" про стягнення заборгованості за
послуги транспортування природного газу в сумі 204672 грн.,
посилаючись на невиконання відповідачем умов договору N Т-06 від
26 грудня 2000 року.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 17 травня
2004 року в позові відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
24 лютого 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано та
прийнято нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з
відповідача на користь позивача 204672 грн. боргу та судові
витрати.
У касаційній скарзі та доповненні до неї відповідач просить
скасувати вказану постанову Житомирського апеляційного
господарського суду, посилаючись на те, що при прийнятті постанови
апеляційним господарським судом були порушені та неправильно
застосовані норми процесуального і матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги та доповнення до неї, суд вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
на прокуратуру України покладається представництво інтересів
громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Такі випадки визначені, зокрема, і ст. 2 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка передбачає
обов'язок господарського суду порушувати справи за позовними
заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до
господарського суду в інтересах держави.
При цьому, ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
зобов'язує прокурора самостійно визначати, в
чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовувати
необхідність їх захисту, а також визначати орган, уповноважений
державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Отже, за змістом п. 2 ст. 121 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ст. 2 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, обсягу наданих прокурору ст. 29
Господарського процесуального кодексу України прав, представництво
прокуратурою інтересів держави у господарському суді є одним із
видів представництва в суді, яке за своєю правовою природою є
правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі
певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і
виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи
(змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки. Але
представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється
від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом
представників та колом суб'єктів, інтереси яких вони
представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.
З огляду на це, обґрунтовуючи у позовній заяві необхідність
захисту інтересів держави та зазначаючи орган, уповноважений
державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах
прокурор, а вирішуючи питання про порушення справи за позовними
заявами прокурора і суд, повинні враховувати, що закріплені
нормами Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та іншими правовими
актами інтереси держави у своїй основі потребують здійснення
загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших)
дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної
цілісності, державного кордону України, гарантування її державної,
економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як
національного багатства тощо і можуть збігатися повністю, частково
або не збігатися зовсім з інтересами державних органів та
організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою
державної власності у статутному фонді або держава може вбачати
свої інтереси і в діяльності приватних підприємств, товариств.
Проте, інтереси держави є відмінними від інтересів інших
учасників суспільних відносин і, даючи офіційне тлумачення
положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Конституційний Суд України у рішенні від 8 квітня
1999 року ( v003p710-99 ) (v003p710-99)
у справі N 1-1/99 зазначив, що підставою
для порушення справи у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує
порушення чи загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган,
уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних
відносинах, під яким відповідно до ст.ст. 6, 7 та 143 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
потрібно розуміти орган державної влади чи
орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження
органу виконавчої влади, а не підприємства, установи і
організації, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Порушуючи провадження у справі за позовом прокурора в
інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі
відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Вінницягаз" в особі Вінницького управління газового
господарства м. Вінниця, суд на зазначене вище уваги не звернув і
не врахував, що наведене обґрунтування підстав пред'явлення позову
не містить посилань на обставини, що свідчать про порушення чи
загрозу інтересам держави та визначення органу державної влади,
уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних
відносинах, позов заявлено в інтересах суб'єкта господарювання,
управління господарською діяльністю якого здійснюється через його
органи управління (ст. 89 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
), а тому, за таких обставин, порушувати провадження у
справі за позовом прокурора та розглядати спір по суті підстав не
було.
При такому положенні постановлені у справі судові рішення не
можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню, а позов
залишенню без розгляду згідно п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Теплокомуненерго
Маяк" відкритого акціонерного товариства "Маяк" задовольнити
частково.
Рішення господарського суду Вінницької області від 17 травня
2004 року та постанову Житомирського апеляційного господарського
суду від 24 лютого 2005 року у справі N 4/90-04 скасувати.
Позов прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі
Кабінету Міністрів України в особі відкритого акціонерного
товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" в особі
Вінницького управління газового господарства м. Вінниця до
дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" відкритого
акціонерного товариства "Маяк" про стягнення суми залишити без
розгляду.